Що загрожує ядерним базам у Європі і як зміни клімату впливають на ядерні арсенали США

Глобальні кліматичні зміни створюють виклики не лише для економік країн, рівня життя та гуманітарної сфери. Це проблема і для ядерних сил як вільного світу – НАТО, так і для авторитарних режимів Росії, Китаю тощо. Екологічні чинники можуть підвищити ризики для ядерної інфраструктури через екстремальні погодні умови – повені, посухи та зливи.

Ядерні випробування та аварії можуть призвести до масштабного забруднення навколишнього середовища, зокрема через безвідповідальні дії Росії, яка брязкає атомною зброєю. Навіть обмежене використання ядерної зброї може спричинити "ядерну зиму", що суттєво погіршить кліматичні умови, особливо для регіонів з нестабільною продовольчою безпекою. Це означає, що зміна клімату й збройні конфлікти мають потенціал взаємного посилення.

Крім того, кошти, що витрачаються на утримання та модернізацію ядерного арсеналу, могли б сприяти розвитку зелених технологій, альтернативних джерел енергії та адаптаційних стратегій проти зміни клімату. Про те, як ядерне озброєння залежить від змін клімату – читайте у матеріалі 24 Каналу.

Кліматичні ризики для ядерного арсеналу США

Зміна клімату кидає дедалі більш серйозні виклики ядерному стримуванню США, мовиться в аналізі Фонду Карнеґі за міжнародний мир. Підвищення рівня моря, екстремальні погодні явища та підвищення температури повітря можуть змінити місію стримування, суттєво ускладнивши ядерні системи, діяльність і операції на ключових базах у Штатах, де розміщено ядерну зброю. Також кліматичні наслідки можуть відчути й закордонні бази США із ядерною зброєю.

У межах своїх розширених зусиль стримування США розміщують ядерні боєголовки в Європі.

Близько сотні боєголовок для літаків подвійного призначення (DCA) зберігаються на шести авіабазах у Бельгії, Німеччині, Італії, Нідерландах і Туреччині. DCA можуть нести як конвенційні, так і ядерні ракети.

Країни з найбільшими запасами ядерної зброї / інфографіка 24 Каналу

Через раптові повені, лісові пожежі та сильну спеку системи, інфраструктура та персонал, що підтримують місії DCA, опиняються у зоні підвищеного ризику. Слід докласти більше зусиль для оцінки цих ризиків і забезпечення готовності НАТО ефективно протидіяти наслідкам зміни клімату для свого ядерного стримування, кажуть аналітики Фонду Карнеґі.

В чому прогалина НАТО у питанні клімату

Позиція НАТО полягає в ядерному статусі, поки у світі існуватиме остання ядерна боєголовка. Альянс докладає значних зусиль для забезпечення надійності своїх ядерних сил, особливо в нинішній геополітичній ситуації. Однак, як стверджують аналітики, Альянсу бракує ретельної оцінки того, як кліматичні зміни вплинуть на ядерні сили НАТО.

Ця прогалина дивує, враховуючи зусилля НАТО щодо вирішення інших кліматичних ризиків. Альянс поставив перед собою мету стати "провідною міжнародною організацією" для розуміння та адаптації до впливу зміни клімату на безпеку та досяг значного прогресу на шляху до цієї мети. Це виражено у плані дій щодо зміни клімату та безпеки та оцінці впливу за 2022 та 2023 роки. Оцінка впливу 2023 року демонструє, наскільки масштабними є ці впливи:

Загалом ризики зміни клімату стосуються всіх компонентів стримування та оборони НАТО, включаючи обізнаність про ситуацію та стратегічне передбачення, навчальні процеси та операції, інфраструктуру та установки, розвиток можливостей та обладнання, а також стійкість і активність зони відповідальності Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі.

Однак цей документ не розглядає можливі виклики зміни клімату ядерним силам альянсу, зокрема DCA. Окрім ядерної зброї, розгорнутої Сполученими Штатами, союзники забезпечують допоміжну інфраструктуру, а також самі літаки (зокрема, F-16s і PA-200 Tornado, обидва з яких планується замінити на F-35A). У той час як ядерна зброя залишається на зберіганні та під контролем персоналу ВПС США, дислокованого на європейських базах у мирний час, DCA обладнані для носіння цієї зброї під час гіпотетичної війни.

Аналітики Фонду Карнеґі вважають, що замовчування вразливості ядерних об'єктів США є причиною того, що зміни клімату можуть підірвати суспільну довіру до ядерного стримування НАТО. Однак оцінка цих наслідків і підготовка до них не підривають довіру до цього засобу стримування – це лише посилить довіру, йдеться у звіті.

Що загрожує ядерним базам

За кліматичними прогнозами, європейські бази з ядерною зброєю США — це Кляйне-Брогель у Бельгії, Бюхель у Німеччині, Авіано та Геді в Італії, Фолькель у Нідерландах та Інджирлік у Туреччині – зіткнуться з раптовими повенями, лісовими пожежами та сильною спекою. Це може вплинути на їх здатність виконувати місії DCA.

База Інджирлік у Туреччині / Фото incirlik.af.mil

• Раптові повені. Прогнозується, що інтенсивність і частота сильних опадів зросте по всій Європі, що, своєю чергою, збільшить ризик раптових повеней. Таке явище може швидко перевантажити критичну інфраструктуру. У 2019 році близько 250 міліметрів опадів затопили Інджирлік лише за два дні. Злива перевантажила дренажну систему бази та затопила об'єкти на нижніх рівнях, у тому числі очисну станцію бази. Рівень води на станції досяг 1,5 метра – персонал був без чистої води майже добу. Водночас сховища зброї не постраждали, хоча це може статися під час особливо сильних повеней, які відбуватимуться у майбутньому як у Туреччині, так і в Європі. Зокрема через затоплення злітних смуг не зможуть злетіти літаки.

• Пожежі. Підвищення температури повітря та триваліші посухи посилюють ризик лісових пожеж у Європі. Південна Європа залишається найбільш вразливим регіоном – там розташовані бази Інджирлік та Геді. За середньо-оптимістичним сценарієм, до кінця століття на Інджирліку прогнозується збільшення на 17 днів, а на Геді – на 6 днів з підвищеним ризиком пожеж порівняно з періодом 1970 – 2005 років. У випадку пожежі ядерна зброя в підземних сховищах буде захищена, однак особовий склад доведеться евакуювати.

• Спека. Європа вже стикається з більшою кількістю спекотних днів (понад 30°C) порівняно з XX століттям. До кінця XXI століття кількість таких днів може подвоїтися. У Південній Європі, зокрема на авіабазах Авіано та Геді в Італії, очікується 50 – 75 спекотних днів на рік порівняно з 32 днями за період 1986 – 2005 років. Екстремальна спека може ускладнити операції, підвищуючи ризик теплових ударів серед персоналу, особливо в дуже спекотні дні. Спека може перенавантажувати енергосистеми та роботу літаків.

Ядерні арсенали країн світу / інфографіка FAS

Як стримати вплив клімату на ядерні сили НАТО та що мають робити інші держави

Навіть за критичної ситуації в однієї з країн, де розташовані ядерні бази, будуть альтернативні майданчики в інших країнах. Однак Альянс має приділяти більше уваги оцінці та підготовці до кліматичних викликів, наголошують у Фонді Карнеґі. Особливо, враховуючи всі кошти, вкладені у місії DCA. Якщо ядерні сили НАТО втратять свою придатність, це вплине і на неядерні сили Альянсу.

Північнокорейські ядерні ракети на параді у Пхеньяні / Wong Maye-E / Associated Press

Серед зусиль, які має зробити Альянс – збільшення довжини злітно-посадкової смуги, зменшення вантажопідйомності літаків заради їхньої адаптивності, а також інженерні модифікації та модернізація, частіше обслуговування літаків.

За однією з оцінок, у 2021 році дев'ять ядерних держав світу витратили 82,4 мільярда доларів на свої ядерні програми, причому найбільше інвестували США, Китай і Росія. Орієнтовна вартість програми модернізації ядерних арсеналів США протягом 30-річного "циклу життя" боєголовки становить 1,5 трильйона доларів.

Важким залишається питання реагування на кліматичні зміни держав поза НАТО – зокрема Росії, яка під час війни проти України вийшла з договору про скорочення стратегічних озброєнь. Китай же планує збільшити свої запаси ядерної зброї та відкидає зусилля США щодо розв'язання стратегічних ядерних проблем, мовиться у матеріалі Асоціації контролю озброєнь. Також свої арсенали збільшують держави, що не підписали Договір про нерозповсюдження ядерної зброї – Північна Корея та Пакистан. Є також ядерний арсенал Ізраїля, стан якого невідомий.

Аналітики Асоціації контролю озброєнь вважають, що світ дедалі більше витрачатиме кошти на адаптацію до змін клімату, що призведе до відмови розвивати ядерні арсенали. Адже гроші, витрачені на зброю, яку ніхто не може використати, – це кошти, які можна було б витратити на захист від змін клімату. Як наслідок, ядерна зброя дедалі більше не буде ані символом статусу, ані актуальною для найбільш нагальних загроз.

Попри фінансовий тиск і зростаючі політичні вимоги щодо розв'язання проблем, пов’язаних зі зміною клімату, особливо всередині країни, жодна ядерна держава не скоротить в односторонньому порядку свої ядерні запаси. Має бути відроджена дипломатія контролю над ядерними озброєннями, але у новому вигляді, інакшому, ніж під час холодної війни, вважають в Асоціації, коли більшість інструментів контролю над озброєннями були узгоджені між СРСР (Росією) та США. Інша кількість гравців висуває інші вимоги.