Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Протягом двох днів учасники тренінгу працювали в тематичних групах, беручи участь у панельних дискусіях та практичних сесіях, спрямованих на відпрацювання алгоритмів дій у надзвичайних ситуаціях.
«Ми говорили про те, яку роль кожен з учасників має у створенні безпечного освітнього середовища. Найголовніше – комунікація. Наша мета – об’єднати відомства для безпеки дітей. Якщо всі структури в громаді будуть працювати злагоджено, ми зможемо створити безпечну школу, про яку мріють багато учасників освітнього процесу», - зазначила тренерка проєкту, завідувачка науково-методичної лабораторії розвитку безпечного освітнього середовища та культурної діяльності Академії неперервної освіти Одеської облради Наталя Красножон.
На думку учасників проєкту, відсутність налагодженої міжсекторальної комунікації у громадах була «прогалиною» у системі безпечного освітнього середовища. Кожне відомство виконувало свою роботу, але не комунікувало один з одним щодо дій у випадку небезпечної ситуації.
«Якщо ми будемо знати, що нам робити та в якій послідовності, тоді ми зможемо уберегти наших дітей. Проєкт дуже важливий. Я, як директор, після проходження навчань розумію, як правильно вибудувати комунікацію між усім колективом, вивести дітей у випадку небезпеки та поінформувати всі відповідні служби. З’явилося розуміння, хто має інформувати, хто – починати евакуацію», - сказала директорка Біляївської початкової школи Анастасія Караваєва.
Із проходженням тренінгу освітян та представників служб привітала радниця-уповноважена глави держави з питань Фонду Президента з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.
Вона розповіла, що ідея створення проєкту з облаштування безпечного освітнього середовища в закладах освіти частково запозичена у Ізраїля та адаптована під українські реалії.
«Наші діти навчаються в умовах війни під звуки тривог щодня. У безпечних умовах діти будуть відкритими для світу та бачитимуть свій розвиток в Україні і надалі. Питання безпеки і освіти є визначальними для батьків - де їм жити надалі. Для нас важливо, щоб діти росли адаптованими для тих умов, де вони знаходяться», - наголосила Будник.
По закінченню навчань учасники представили презентації схем побудови безпечного освітнього середовища в своїх громадах та були нагороджені дипломами про проходження тренінгу з міжсекторальної взаємодії.
Програма «Безпечне освітнє середовище» є частиною ширшої програми «Посилення стійкості системи освіти в Україні до надзвичайних ситуацій та відновлення», яку впроваджує Міністерство освіти і науки спільно з Фондом Президента України. Фінансується програма урядом Японії через Бюро ЮНЕСКО в Україні, а також Глобальним партнерством в освіті (GPE).
Пілотна програма «Безпечне освітнє середовище» була запущена у двох регіонах України: на Житомирщині (Коростишівська, Ружинська, Андрушівська, Брусилівська, Городницька, Ушомирська територіальні громади) та на Одещині (Балтська, Овідіопольська, Любашівська, Березівська, Арцизька, Ізмаїльська територіальні громади). В рамках цього пілотного проєкту на Одещині були навчені 9 фахівців з безпечного середовища, 6 практичних психологів, 55 тренерів, 4,5 тис. вчителів.
Мета проєкту – навчити команду освітян оперативно та злагоджено співпрацювати з представниками спецслужб та керівництвом громади в умовах небезпечних ситуацій техногенного характеру, чи пов’язаних з війною.
Протягом року працівники закладів загальної середньої освіти разом з фахівцями ДСНС, поліції та психологами розробляли та практично відпрацьовували алгоритм дій у випадку надзвичайних ситуацій.
Як повідомляв Укрінформ, Центр інноваційної освіти «Про.Світ» спільно з Програмою «U-LEAD з Європою» презентували навчально-методичний посібник для освітян«Про.Безпеку: безпечна освітня екосистема громади».