Дружба за гроші: чи посваряться США та ЕС за Трампа та як це вплине на Україну

Апелюючи до розмови з 15-ма політиками та експертами з п’яти європейських країн, The Washington Post пише, що, переживши одне президентство Трампа, вони краще підготовлені до другого. Зокрема, повідомляється, що єврочиновники розробляють різні плани на випадок непередбачуваних ситуацій у сфері безпеки і торгівлі.

Серед іншого, зазначається, що найбільші побоювання викликає обіцянка пана Трампа запровадити високі мита на імпорт. Щоб "заспокоїти Трампа" в Європі почали складати списки рішень у відповідь і намітили стратегії переговорів. При цьому найуразливішою для підвищення тарифів називається економіка Німеччини. "Перспектива торгової війни з Трампом посилює побоювання щодо рецесії. Німецький економічний інститут попередив, що тарифи Трампа можуть спричинити збитки німецьких компаній у розмірі $162 млрд", — йдеться у матеріалі.

Іншою темою для побоювань у Європі вважають позицію Дональда Трампа щодо НАТО та російсько-української війни. За інформацією WP, у разі своєї перемоги на виборах республіканець має намір змусити офіційний Київ поступитися територією та піти на мирну угоду з Росією. "Щоб застрахуватися від зміни позиції Вашингтона, НАТО взяло на себе частину обов’язків США з надання допомоги Україні, а країни Європи збільшили свої військові витрати. Проте європейські чиновники визнають, що втрата підтримки США стане нищівним ударом", — зазначає The Washington Post.

Підсумовуючи, видання акцентує, що європейські чиновники вважають прихильність Трампа до України в її війні проти Росії невизначеною і усвідомлюють, "наскільки високими є ставки".

Між тим думки експертів, з якими поспілкувався Фокус стосовно ймовірного розриву трансатлантичних зносин між Європою та Сполученими Штатами кардинально розійшлися.

Чи буде сформовано новий альянс підтримки України

Зокрема, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, назвавши у розмові з Фокусом тези, озвучені WP "небезпідставними", зауважив: "Слід зазначити, що Трамп під час своєї першої президентської каденції дуже сильно зашкодив, серед іншого, євроатлантичним зв’язкам, і тому у Європи дійсно є побоювання, що існування НАТО у разі його повернення до владного керма взагалі буде під питанням".

Експерт вважає, що навіть якщо між європейцями та американцями чорна кішка таки пробіжить і рівень допомоги Києву останніх помітно зменшиться, "причин для паніки не має". "При подібних розкладах, окрім Європи, яка залишиться, ще більшу роль відіграватимуть такі країни, як Японія та Південна Корея. А що одна, що інша – економічно надпотужні. Японія взагалі – четверта економіка в світі, а Південна Корея приблизно десята. Тобто, маємо розуміти, що підтримка України буде. Єдине – це буде переформат і, більше того, переформат також може стосуватися і НАТО. Якщо Вашингтон захоче полишити Альянс, то не виключаю, що ті ж Японія і Південна Корея туди зайдуть, тому що вони розуміють нагальну потребу в цьому блоці", — зазначає Іван Ус.

На його переконання, у Токіо та Сеула є свій інтерес з тим, аби більш активно підтримувати Україну: "Для Південної Кореї – це протидія Північній Кореї, а для Японії це вікно можливостей для повернення північних територій у вигляді Курильских островів".

Моделюючи ситуацію за окресленим сценарієм, експерт припустив формування нового світоустрою, де "Європа, Японія, Південна Корея і, можливо, інші країни регіону, які побоюються Китаю, зокрема, Австралія і Філіппіни будуть у тісній зв’язці з Україною".

Відповідаючи на запитання про те, скільки часу може зайняти відповідне геополітичне переформатування, Іван Ус констатував: "Враховуючи достатньо високу мотивацію Європи з одного боку і Японії та Південної Кореї, з іншого, не думаю, що тут доводиться говорити про роки. У разі відходження від євродому та, відповідно, допомоги Україні Сполучених Штатів, гадаю, вже до завершення 2025 року буде сформовано новітній альянс щодо підтримки нашої країни".

Вельми цікавим, вважає експерт, є те, як США вестимуть себе у подібній ситуації. Якщо Сполучені Штати зрозуміють, що випадають з гри, прогнозує Іван Ус, то навряд чи вони захочуть "так просто втратити свою нинішню роль і, лишившись наодинці з собою, опинитися на периферії глобальних світових процесів".

Чому Європа та США й надалі рухатимуться спільно

Натомість політолог Тарас Загородний у розмові з Фокусом акцентує: "Я впевнений у тому, що ніякого розриву між Європою та Сполученими Штатами, про що спить і мріє Москва, не буде. Слід розуміти, що Трамп, говорячи з Європою, мовляв, давайте, платіть в скарбничку НАТО 2% від ВВП, нічого від себе не вигадав – такою є позиція Сполучених Штатів. Країни Європи обіцяли платити за свою безпеку два відсотки від валового внутрішнього продукту ще у 2006 році. Тому, Трамп, чесно кажучи, ще мало просить насправді. Без США Європі буде дуже і дуже важко гарантувати свою безпеку в тому числі. До речі, позиція про 2% стосується не лише Європи, а й Південної Кореї та Японії, тому що американці вже просто не вивозять ці завеликі витрати".

Зауваживши, що зараз не 50-60-ті роки, коли у європейців "взагалі не було економіки", експерт додав: "Зараз початок ХХІ століття, коли економіки великі і можливості витрачати на свою безпеку у Європи є, а американцям справді важко. Поряд з тим, говорити про розрив стосунків між Європою та США не доводиться. Так, Трамп хоче запровадити 100% мито на товари з країн, які відмовляються від використання долара США у міжнародній торгівлі. Але ж тут ще слід враховувати характер Трампа, який вельми полюбляє налякати усіх до нестями, а потім пропонувати зійтися десь посередині. Те, що Вашингтон запроваджуватиме економічне мито – це однозначно у випадку з Китаєм, а ось з Європою наразі питання ще відкрите. Проте, хай там як, це не означає, що євроатлантичне співробітництво між Європою та США суттєво охолоне, і, тим більше, буде розірвано".

Наголосивши на тому, що у сфері безпеки альтернативи США для Європи поки що не має і найближчим часом не буде, Тарас Загородний констатував: "Європа також особливо не прагне віддалятися від США, бо крім Польщі та країн Балтії ніхто особливо й не чухається з тими 2% на оборону від ВВП. В будь-якому разі, маємо чітко розуміти, що Захід – це завжди про торги, тобто, це не про любов, а про розрахунок".

Російсько-українська війна, переконаний політолог, наочно продемонструвала, що "усі ці оспівані європейські цінності – не більше, аніж казки". "Згадайте, коли на початку поточного року ЗСУ почали виносити російські НПЗ, одразу ж вийшов глава Пентагону Остін і, чудово розуміючи, які дурниці і нісенітниці верзе, заявив, що, мовляв, нафтопереробні заводи є цивільною інфраструктурою, по якій неможна бити. А чому так відбулося? А тому, що американським корпораціям перед виборами потрібна була дешева нафта і так далі".

Українці, наголошує Тарас Загородний, повинні врешті зрозуміти "справжню філософію Заходу", суть якої полягає в тому, що кожен любить виключно себе, а дружить тільки за гроші або через необхідність. Всі інші сентенції, переконаний політолог – "то байки для особливо наївних людей, котрих не опускають з романтичних небес на грішну землю навітьполяки і угорці, які систематично демонструють, що коли не має вигоди, то все решта миттєво забувається".