У Варшаві українські музейники обговорюють роль музеїв у відновленні України

Представники близько 130 музеїв з усієї України зібралися у Варшаві на дводенну конференцію щодо деколонізації музейних практик і визначення ролі музеїв у відновленні України.

У варшавській конференції під назвою «Заповнення сліпих плям 2.0: Нові наративи та роль музеїв у відновленні України», крім українських музейників, беруть також участь партнерські установи з України, Польщі та Німеччини, передає кореспондент Укрінформу.

У Варшаві проходить дводенна конференція щодо деколонізації музейних практик / Фото: Юрій Банахевич. Укрінформ

Під час відкриття конференції заступниця міністра культури і стратегічних комунікацій України Анастасія Бондар підкреслила, що триває десятий рік війни, а з іншого боку через два тижні буде 1000 днів із початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. За її словами, цей період для багатьох став епохою переосмислення особистих цінностей, професійних цілей і національних пріоритетів.

Заступниця міністра підкреслила, що, говорячи про українську культуру, не можна оминути важливу роль музеїву відновленні країни.

«Дійсно, в багатьох українських музеях ми бачимо потребу деколонізації - потребу зняти шари чужих наративів, щоб виявити справжню сутність українського. Цей процес непростий, адже, як і в багатьох країнах, що пройшли через століття підкорення, наша культура зберігає у собі елементи, що намагалися витіснити українську ідентичність. Але сьогодні ми маємо можливість самостійно вирішувати, як саме ми хочемо відтворити свою історію та які уроки винесемо для майбутнього», - наголосила Бондар.

Вона підкреслила, що Україна завжди була багатогранною, і саме ця єдність у регіональному і культурному розмаїтті робить українців унікальними.

«І тому зараз перед нами стоїть надзвичайно важливе завдання: не просто зберегти, а й переосмислити нашу культурну спадщину так, щоб вона стала містком у майбутнє, а не каменем-тягарем минулого», - сказала заступниця міністра.

Вона подякувала міжнародним партнерам за підтримку і висловила впевненість, що виклики та перетворення, які нині переживає Україна, здатні змінити погляд на культуру і музеї не лише в Україні, а й в інших країнах.

Своєю чергою перший заступник голови комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич зазначила, що Україна сьогодні відчуває підтримку поляків і німців, завдяки чому є сильнішою і впевненішою у боротьбі з російським агресором.

«Культура є складовою цієї боротьби, яка справді робить нас сильними. Сьогодні те, що конференція відбувається у Варшаві, є символічним актом, оскільки у свій час Єжи Гедройць (польський журналіст й інтелектуал – ред.), розуміючи, наскільки важливою є Україна як незалежна держава, ввів у науковий обіг термін "розстріляне відродження" на позначення феномену знищеного українського відродження 20-30-х років минулого століття. Паралелі між XX і XXI століттям є дуже промовистими: ми всі єдині в єдиному бажанні, що відродження України не повинно стати розстріляним, ми повинні перемогти»,- підкреслила Констанкевич, подякувавши міжнародним партнерам за підтримку і допомогу.

Вона зачитала вітальний лист від Голови ВР Руслана Стефанчука.

У ньому йдеться про вдячність міжнародним партнерам за увагу до важливого питання підтримання української культури в умовах збройної агресії РФ.

«Ми чітко усвідомлюємо те, що знищення української ідентичності - стратегічна мета російської агресії. Це той випадок, коли культурні обʼєкти є безпосередніми воєнними цілями, а не супутніми втратами. Сьогодні критично важливо усвідомлювати місію музеїв як простору ментальної незламності та враховувати можливості культурних установ у відновленні громад, подолання викликів, з якими стикається українське суспільство в умовах війни», - йдеться у листі Стефанчука.

Заступниця глави МЗС Польщі Генрика Мосціцька-Дендис наголосила, що польсько-німецько-українська співпраця у підтримці українських музеїв дозволяє трьом країнам побудувати справжнє партнерство. Вона наголосила, що російська агресія - це не лише загарбання територій, але й наступ на українську ідентичність, намагання стерти український народ з мапи Європи. За словами спікерки, намагаючись нищити українські музеї, бібліотеки, храми, агресор парадоксально досяг протилежного: «Україна у сенсі ідентичності та національної спільноти сьогодні сильніша, ніж будь-коли, зберігаючи свою культуру, мову та незалежність».

Заступниця міністра культури і національної спадщини Польщі Марта Цєньковська. у свою чергу, зазначила, що її відомство активно підтримує українську культуру, реалізовує багато проєктів в Україні на десятки мільйонів євро.

«Ми не зупиняємося на цій допомозі і хочемо продовжувати разом реалізовувати якомога більше заходів, якомога більше проєктів», - наголосила Цєньковська.

Вона подякувала українським музейникам за роботу у надскладних умовах, наполегливість і силу духу. Заступниця міністра зауважила, що у війні Росії не йдеться про досягнення лише військових переваг, а й про знищення українських національних символів культурної спадщини. Одним з інструментів агресора Цєньковська назвала дезінформацію, якій потрібно протидіяти на всіх рівнях.

Як повідомляв Укрінформ, під час міжнародного заходу обговорюються, зокрема, виклики для музеїв у XXI століттіу контексті зміни суспільних потреб, а також деколонізація музеїв в Україні. Крім того, його учасники обговорюють виявлення та виправлення помилкових наративів, що впливають на музеї в Україні, та впровадження електронної системи реєстрації фондів у музеях України.

Організатором конференції є польська фундація OBMIN, яка з перших днів повномасштабного вторгнення РФ в Україну опікується й допомагає українським музеям зберегти культурну спадщину.

Це вже третя конференція, організована фундацією OBMIN разом із партнерами, для понад 140 українських національних, регіональних та місцевих музеїв різної спрямованості, зокрема мистецтва, культури, національної історії, техніки чи поезії.