"Гарріс або Хаос". Чому в США так бояться перемоги Дональда Трампа

І передусім йдеться про те, що прибічники збереження нинішнього суспільного ладу США, а також американської ролі у світі стережуться, що можуть все це втратити.

Ми вже розповідали про прояви цього у статті "Розколоті Штати Америки".

"Європейська правда" публікує український переклад тексту, що вийшов на сайті Project Syndicate.

Він демонструє, яким є ставлення до імовірної перемоги Трампа у ліберальному мейнстрімі та що є найбільшою небезпекою в очах його противників.

* * * * *.

Напередодні президентських виборів у США американці мали зробити свій вибір виходячи з важливих питання економіки, права на аборти, змін клімату та ролі своєї країни в дедалі більш непередбачуваному світі.

Проте за політичними дебатами щодо цього стояв ще більш фундаментальний вибір: чи обрати їм лідера, який принесе більше стабільності? Чи того, що додасть хаосу?.

Адже перш за все, ці вибори визначать, який кандидат зможе гарантувати "здоров’я" інституціям американського управління, забезпечить передбачуваність, необхідну американському бізнесу для процвітання, та виявить рівновагу, потрібну для розв'язання складних глобальних проблем.

Бо насправді цього чекають виборці обох кандидатів.

І саме тут криється головний парадокс виборів.

Хоча Дональд Трамп обіцяє принести стабільність через авторитарний контроль – насправді він принесе безпрецедентний хаос та соціальні заворушення.

Така його сутність і його стиль лідерства – імпульсивний, конфліктний, егоїстичний.

Він провокує расові й гендерні конфлікти та ігнорує поради експертів, які налаштовані на загострення, а не на зменшення суспільної напруги.

Можу стверджувати як культурний психолог, що вивчає приховані механізми нашої поведінки, що всі людські суспільства перебувають у фундаментальному протистоянні між "жорсткістю" та "м'якістю", тобто між суворими правилами й порядком і більш поблажливим ставленням до норм та толерантністю.

Коли громади стикаються з відчутним безладом, люди інстинктивно прагнуть безпеки та бажають посилити контроль.

Це правило простежується на прикладах впродовж усієї історії, і воно є очевидним у Америці сьогодні.

Попри те, що рівень насильницьких злочинів у американських містах знизився, ми всі стали свідками руйнування соціальних норм.

Відкрите вживання наркотиків, безпритульність, неприпустима донедавна поведінка людей на вулицях аж до випадкових актів насильства тощо – все це для багатьох людей стало ознаками соціального розпаду.

І це спонукає їх прагнути жорсткішого контролю.

Для тих американців, які почуваються, ніби світ руйнується - обіцянка Трампа повернути суворий соціальний порядок є привабливою.

Однак, попри привабливість обіцянок Трампа, в реальності є небезпека, що його лідерство призведе до ще більшої нестабільності як у країні, так і за її межами.

Схильність Трампа до створення безладу широко відома.

Під час свого першого президентського терміну він неодноразово робив спроби послабити інституції, що десятиліттями були гарантами соціального порядку в Америці - включно з Міністерством юстиції, розвідувальними органами, пресою, Колегією виборників тощо.

Частка урядовців на високих посадах, змінених за один термін його президентства, перевищила 90% – найвищий показник в історії США.

При цьому експертів замінювали за критерієм лояльності до Трампа, а багато ключових посад так і лишилися вакантними.

А бізнесу не лишалося іншого, ніж долати примхи Трампа, а часом і помсту з його боку.

Наприклад, компанія Amazon втратила контракт з Пентагоном на хмарні обчислення лише через те, що її засновник Джефф Безос також є власником The Washington Post - видання, яке часто критикувало Трампа (і це рішення лише вдалося скасувати у суді).

Трамп мав схильність несподівано змінювати політику держави - часто, через нічні твіти.

Часом йшлося про тарифи, інші питання торгівлі тощо.

Трамп також спричинив хаос у сфері громадської безпеки та охорони здоров'я.

Під час пандемії COVID-19 він залишив громади й штати напризволяще, зневажав рекомендації експертів охорони здоров’я й навіть пропонував власні неперевірені та інколи небезпечні "ліки", такі як вживання відбілювача.

Масштабна невдалість управління кризою під його керівництвом у США призвела до сотень тисяч додаткових смертей, і країна мала один із найвищих показників смертності на душу населення серед розвинених країн.

Егоїстичний стиль лідерства Трампа також призвів до хаосу в Капітолії США під час того, що мало бути мирним переходом влади.

Попри насильство та руйнування, він і зараз називає повстання 6 січня "днем любові".

Така необачність поширювалася далеко за межі США, що створювало дипломатичний хаос.

Раптове виведення американських військ із Сирії (ще одне рішення, оголошене через Twitter), шокувало військове керівництво.

Трамп постійно вихваляв автократів і висловлювався негативно на адресу вірних демократичних союзників Америки, що підривало найважливіші безпекові партнерства США, навіть НАТО - найуспішніший і найдовговічніший альянс в історії.

Кожне його імпульсивне рішення сприяло міжнародній нестабільності, а не порядку.

Хаос, який ми бачили за першого терміну, буде ще більш руйнівним, якщо Трамп переможе вдруге.

Трамп планує замінити кар'єрних державних службовців на тих, хто сліпо виконуватиме його накази; використовувати федеральні відомства для помсти політичним противникам; спрямовувати військових проти звичайних громадян і втручатися в ліквідацію наслідків стихійних лих у штатах, які виступають проти його політики.

Після рішення Верховного Суду про захист президентів від кримінального переслідування майже за всі "офіційні" дії обмежень для президента стало менше, ніж будь-коли.

Ціна за посилення хаосу за Трампа буде величезною.

Бізнесове середовище, якому потрібна передбачуваність, матиме труднощі з адаптацією до непослідовних змін політики та особистих відплат проти недостатньо лояльних компаній.

А дестабілізація співпраці між федеральними та місцевими органами влади, необдумана тарифна, трудова та податкова політики дестабілізуватимуть громади по всій країні.

Це особливо вдарить по середньому класу, найбільш вразливому до втрати роботи.

Іммігранти, які нещодавно втекли з нестабільних країн і підтримали Трампа, ще побачать у ньому схожість із тими лідерами, від яких вони тікали.

Бо він також буде націлений на інакомислячих і використовуватиме сили безпеки для власної вигоди.

Керівництво через поділ, запальна риторика та безупинне поширення дезінформації, що є стилем Трампа - підштовхуватиме США до небезпечного рівня конфліктів і недовіри.

На противагу цьому, обрання Камали Гарріс дасть більшу стабільність.

Вона працює через давно сформовані у державі інституції та групи, що мають десятиліттями або й століття досвіду.

Як колишній прокурор, вона демонструє чітке розуміння законних функцій (та обмежень) правоохоронних органів.

Обдумано підходить до вирішення критичних проблем міст тощо.

У зовнішніх справах вона працюватиме над зміцненням, а не руйнуванням, відносин.

Це обіцяє стабільне, передбачуване прийняття рішень, а не показову жорсткість.

Найголовніше, Гарріс розуміє, що соціальний порядок забезпечується зміцненням інституцій, а не їх підривом.

Поважає експертні знання та ставить добробут країни вище особистих інтересів.

США дійсно стикаються з реальними викликами, які потребуватимуть певного ступеня "жорсткості".

Але суспільства, що загострюють контроль у неправильний спосіб, часто занурюються в більший хаос.

Правильний підхід вимагає сильних інституцій і передбачуваного правозастосування, а не підступного й непередбачуваного лідерства потенційного автократа.

Текст опублікований Project Syndicate,.

Переклад "Європейської правди".

Републікується за згодою правовласника.