Микола Волков: Чому виробники і дистрибʼютори бояться видавати в кредит насіння чи добрива аграріям і як зламати цей страх

У багатьох країнах товарні кредити популярніші за банківські. В Україні це не новий інструмент фінансування, але йому ще далеко до конкуренції з банківською позикою. Цікаво, а чому? Адже товарні кредити аграріям допомагають компенсувати сезонний характер отримання виручки. Зручні вони і умовному постачальнику насіння чи добрив, який може перепродати такі кредити іншим гравцям ринку.

Але поруч з цим, вистачає вузьких місць, що гальмують розвиток товарних кредитів. В тонкощах товарного кредитування в Україні і світі розбирається радник з питань доступу до фінансування Програми USAID АГРО Микола Волков.

Які обʼєми цього ринку в Україні?

В Україні товарними кредитами користуються тисячі виробників агропродукції. Оборот коштів у секторі сягає мільярдів гривень. Статистичні дані свідчать, що товарні кредити — це третій за популярністю спосіб отримання фінансування в агробізнесі України.

Наприклад, за даними УКАБ, під час весняної посівної кампанії 2024 року 8,5% коштів ($ 544 млн) аграрії залучили саме завдяки товарним кредитам.

Україна рухається в ЄС. А як там з цим ринком?

У Європейському Союзі товарні кредити найбільш популярні серед малих і нових фермерських господарств, бо саме їм банки найчастіше відмовляють у кредитуванні. За оцінкою European Commission, понад 50% заявок від подібних господарств відхиляються банками, тоді як серед стійких фермерських господарств цей рівень становить 32%. Причина зрозуміла: подібні фермерські господарства належать до високоризикової індустрії.

Але і для таких випадків є свої рішення. Наприклад, це механізм продажу товарних кредитів. Сторона, яка надає його, зменшує свої ризики й отримує можливість бути більш гнучкою у вирішенні фінансових питань.

USAID АГРО теж працює по лінії товарних кредитів в Україні. З ким саме?

За підтримки Програми USAID АГРО можна отримати товарні кредити в семи гравців ринку ADAMA, Himagro M, «Агроресурс-А», «Захід Агробізнес», UKRAVIT, Makosh, «Агро Арена».

Це цільове кредитування, яке передбачає придбання насіння, добрив, засобів захисту, запчастин та інших оборотних активів агробізнесу з додатковими вигодами для агровиробників. Обсяги товарних кредитів у межах цієї програми на 2025 рік сягнуть понад 1,7 млрд грн.

Що гальмує цей ринок?

Гальмує обмежена ліквідність постачальників МТР. Останнім часом від них зростає запит щодо рефінансування частини їх товарних кредитів у вигляді переуступки/продажу іншим інвесторам. До таких інвесторів можна віднести банки, фінансові та факторингові компанії, інвестиційні фонди.

Ще одна проблема — українському ринку не вистачає універсального рішення для розвитку вторинного обігу товарних кредитів. Програма USAID АГРО для цього розробила концепцію та дорожню карту у співпраці з постачальниками агроресурсів, послуг, ІТ-сервісів, банками, фінансовими компаніями та стратегічними інвесторами.

Що пропонує USAID АГРО?

Програма планує підтримати створення екосистеми, яка оптимізує аналіз клієнтського портфеля та покращить взаємодію між учасниками вторинного ринку товарного кредитування. Вона поєднає переваги товарного кредиту та банківського фінансування для фермерів.

Що така система дасть на виході? Вона допоможе компаніям швидше отримувати кошти, а також зменшувати валютний ризик при переуступці своєї заборгованості банкам.

Так, давайте по пунктах: у чому переваги продажу товарних кредитів?

Підвищення ліквідності постачальників і покупців. Постачальники аграрних товарів можуть швидко отримати грошові кошти, продаючи портфелі товарних кредитів, що дає змогу безперервно фінансувати свої операції, не очікуючи завершення термінів розстрочки платежів. Це особливо важливо в періоди пікових сезонів або коли потрібна швидка закупівля нових ресурсів.

Фінансова інклюзія. Аграрій, який навіть не мав досвіду кредитування в банку, швидко потрапляє в банк і може в подальшому отримати більш вигідні умови кредитування в межах партнерських чи то державних програм.

Нівелювання валютного ризику для агровиробника. У ході переуступки його боргу банку відбувається фіксація заборгованості в гривні.

Масштабування бізнесу. Постачальники отримують можливість забезпечити свій бізнес фінансовими ресурсами для розвитку, розширення виробничих потужностей або покриття витрат на закупівлю товарів. Це створює додаткові можливості для бізнесу без необхідності залучати традиційні кредити з банків, які можуть бути складними або розтягнутими в часі.

Стимулювання розвитку агробізнесу. Фінансові установи, купуючи портфелі товарних кредитів, стають зацікавленими в розвитку аграрного сектору, адже це дає їм доступ до більш широкого ринку навіть до тих клієнтів, які не мали досвіду кредитування в банках.

Підвищення прозорості фінансових операцій. Оскільки портфелі товарних кредитів формуються і продаються з врахуванням перевірених та узгоджених договорів, це дозволяє знизити рівень шахрайства та непередбачених ризиків. Для банків це також означає доступ до перевірених кредитних історій та реальних даних про бізнес-платоспроможність клієнтів.

Підтримка інновацій у фінансуванні агробізнесу. Такі угоди стимулюють розвиток нових фінансових продуктів та інструментів, які сприяють інноваціям у секторі агробізнесу. Це може включати нові методи аналізу ризиків, моделі фінансування або навіть спеціалізовані продукти для агровиробників.

Які ще переваги вторинного ринок товарних кредитів?

Постачальники отримають доступ до ліквідності для поповнення запасів на наступний сезон. Також це допоможе їм подолати касовий дефіцит, зменшити кредитніі валютні ризики та розширити кредитні ліміти. Банки, у свою чергу, отримають вигоду від інвестування у фінансові операції, отримання відсотків і комісійних доходів.

І, нарешті, аграрії матимуть ширший доступ до торгових кредитів для закупівлі ресурсів, мінімізуючи свої валютні ризики.

USAID АГРО наразі працює над створенням екосистеми вторинного ринку товарних кредитів, що може значно покращити доступ до фінансування для аграрних ММСП. Це допоможе залучити банки та інші фінансові установи до фінансування найменшого сегменту агробізнесу (до 500 га) та сприяти зростанню аграрного сектора України.