Пристібаємо паски безпеки: чого чекати від другого строку Трампа

Кандидат у президенти США Дональд Трамп оголосив про свою перемогу на виборах, тому тепер пристібаємо паски безпеки і міцно тримаємося за поручні. Будувати прогнози щодо Трампа – справа дуже невдячна. Але враховуючи те, що під його контролем може опинитися ще й Палата представників – це прямий шлях до узурпації влади у Штатах.

Оскільки був підготовлений так званий таємний, але публічний "проєкт 25", тобто майбутня концепція управління державою, яку розробляли прихильники Трампа, відверті трампісти, яким передбачається зміцнення вертикалі президентської влади. Я не виключаю навіть внесення змін до Конституції США, що посилить вплив президента навіть на федеральні округи. Така загроза існує, і навіть створена спеціальна моніторингова комісія, яка відслідковуватиме ефективність роботи уряду.

Трамп, звісно, дуже креативний у питаннях політики, але найбільшою його проблемою є те, що він не хоче мати союзників. У нього є сильні конкуренти, адже саме такими він вважає Сі Цзіньпіна та Путіна – сильними лідерами, з якими він може конкурувати та змагатися. Трамп вважає себе майстром з укладання угод, і це гасло у нього діє всюди – і в політиці, і в бізнесі. Але справа в тому, що він за свою каденцію міждержавних угод більше розірвав, ніж уклав. Це і Паризька угода, і угода про нерозповсюдження ядерної зброї з Іраном, та дуже багато інших контраверсійних рішень, які в кінцевому результаті ефекту не дали.

Але оскільки ми стикнулися з серйозними викликами і розуміємо, що далі так бути не може, в будь-якому випадку Трамп – нове "вікно". Можливостей або їх відсутності. У будь-якому випадку це зміна, тому для України це не означає великої катастрофи (адже і з демократами нічого доброго, як показала практика, не вийшло).

З Трампом усе буде або краще, або "якось". Я не вірю в гірший сценарій, тому що найгірше, що Трамп може зробити в Україні – це примусити заморозити війну та позбутися територій (можливо, не юридично), на певний термін, чого Путін не дуже хоче.

Втім, Джозеф Байден, залишаючись на посаді, може підкласти свиню Трампу і заявити, наприклад, про підтримку рішення щодо вступу України до НАТО. Але це рішення ще має бути підтримане Конгресом США, тому Трамп може сказати, що не проти, але за це рішення, зрештою, не проголосують.

І хоча я не вважаю Трампа політиком, але він набув певного політичного досвіду за чотири роки попередньої каденції, тому знає, як усе робиться. Та й демократи доволі послідовні у питанні дотримання традицій передачі влади.

Тобто президенство Трампа створює серйозні виклики і для США, і для всього світу, тому що його зовнішня політика незрозуміла. І, звісно, якщо брати до уваги те, як Трампу намагалися чинити спротив чиновники США за часів його президентства, коли він хотів укладати якісь дивні угоди з Північною Кореєю тощо, то бувалі республіканці в його команді не давали йому цього робити. Нині ж Трамп може розв'язати собі руки, і що буде далі – невідомо. Наприклад, Трамп обіцяв відкрити всі нафтові скважини і залити світ нафтою. Але ж тоді світова ціна на нафту різко впаде, а єдиним виходом з ситуації буде тотальна війна.

Байден регулював ціни, щоб не допустити заворушень, адже якщо ціна знизиться до критичного рівня, то буде збагачуватися Китаю. Росії тоді буде дуже складно, вона дійсно може рухнути, але Китай може прийти їй на допомогу.

Однак Трамп ризикує ще більше зблизити Європу та Китай через запровадження мита на товари країн, які відмовляються від долара. Адже якщо він закриє доволі немалий американський ринок, то ці товари спрямовуватимуть на інші ринки збуту. Відтак, це означатиме ускладнення співпраці з Європою, через що Трамп може робити крок вперед і два назад, коли йому буде це вигідно. В іншому випадку він просто відступить – так само, як це було свого часу з Північною Кореєю.

У країн Європи, відповідно, є розуміння того, що їм потрібно буде щось робити з власною зовнішньою політикою.

Не менший тиск Трамп буде чинити і на Україну. І тут Трамп не є винятком, адже це робили і демократи, але іншими інструментами. Тому якщо Байден тиснув на Україну постачанням зброї, то Трамп буде говорити прямо про те, щоб Україна та РФ сідали за стіл переговорів. Тим паче, що Трамп ніколи не був прихильником територіальної цілісності України і не декламував цього. Бо йому головне, щоб "не было войны". А заяви Трампа про припинення війни за 24 години – це, скоріше, форма мови. Бо Трамп любить шоу, але насправді процес непростий. І коли Трамп отримає першу негативну відповідь на свою ініціативу, він певний, можливо, тривалий час мовчатиме.

Валерій Клочок, керівник Центру громадської аналітики "Вежа", голова Благодійного фонду "Нова дорога", спеціально для Главреду