Вирішальний листопад: чому найближчі 2 тижні на фронті мають визначити долю Курахового

На цей момент, на Курахівському напрямку (а я би назвав, Курахівсько-Успенівському) розгорнуті та оперують війська (сили) зразу трьох угрупувань військ (УВ) противника – "Центр" (частково – лівий фланг 2-ї загальновійськової армії\ЗВА, частина військ 51-ї ЗВА + 90-а танкова дивізія\тд), "Юг" (його південна частина, а саме – 8-а загальновійськова армія\ЗВА, майже у повному складі + придані частини та підрозділи) та "Восток" (36-а, 29-а ЗВА, 68-й армійський корпус\АК + 40-а окрема бригада морської піхоти\обр МП)…

Таким чином, на цей момент, противник діє на Курахівському та Времіївському напрямках загальними силами та засобами, які разом нараховують десь 62-63 тисячі особового складу (можливо й трохи більше, але явно – менше 65-и тисяч).

На їх озброєнні перебуває – менше 500 танків, трохи понад 1000 ББМ (десь 1010-1012 одиниць), ну й арти там зосереджено – під 865 одиниць "ствольної" та десь під 200 одиниць реактивної.

Як на мене, не дуже "выдающиеся" показники. Особливо враховуючи той факт, що до дій на цих напрямках залучені сили й засоби зразу трьох угрупувань військ противника (нехай навіть частково).

Щодо поточної ситуації, то вона на цей момент – цілком зрозуміла.

Насамперед, щодо сенсу дій противника й основних обрисів його задуму (плану).

Для тих, хто цікавиться "розвитком подій" лише епізодично, чи час від часу, нагадаю основну канву.

Противник силами 90-ї танкової дивізії (тд) та частиною сил 27-ї мотострілецької дивізії (мсд) зі складу 2-ї ЗВА УВ "Центр", при активній участі бригад 51-ї ЗВА (5-а, 110-а та 114-а омсбр), які діяли зі сходу та північного сходу, прорвав оборону ЗСУ в тактичній зоні по загальним напрямкам Українськ – Новоселидівка, Українськ – Вишневе (через Цукурине).

Внаслідок цього, протягом тижня вийшов на рубіж Новодмитрівка – Новоселидівка, чим фактично примусив українські війська повністю залишити район Ізмайлове – Гірник – Курахівка – Острівське й відійти від р. Вовча на захід, аби уникнути оточення та розгрому.

На цей момент, противник намагається розвинути свій успіх по напрямку на Берестки та Вознесенку, витискаючи фактично ЗСУ повністю з північного берега Курахівського водосховища.

Зокремп, по напрямку на Вишневе, противник спромігся, обійшовши м. Селидове з півдня, сприяти наступу своєї 2-ї ЗВА на це місто й його захопленню (15-а та 30-а омсбр, частина сил 27-ї мсд) й таким чином – забезпечити з півдня основне своє наступальне угрупування (2-а та 41-а ЗВА), націлене на Покровськ та Мирноград.

Важливо Такого не було з весни 2022-го. Чого слід очікувати на фронті найближчими днями

Окрім цього, безпосередньо по напрямку Мар’їнка – Курахове (південний берег Курахівського водосховища), противник силами військ 8-ї ЗВА (150-а мсд) прорвав оборону ЗСУ в тактичній зоні й просунувся на глибину до 6-7 км, захопивши селища Георгіївка та Максимільянівка, вийшовши майже на східну околицю с. Курахове.

Однак це не призвело до суттєвого просування підрозділів іншої дивізії 8-ї ЗВА – 20-ї мсд, по напрямку Побєда – Дальнє, як можливо було очікувати. Наскільки я розумію, 255-й мотострілецький полк (мсп) цієї дивізії, який, очевидно, повинен був просуватися по цьому напрямку, командування цієї дивізії перенацілило південніше, у напрямку на Костянтинівку та Парасковіївку, аби сприяти з півночі просуванню 33-го мсп та 10-го тп цієї ж дивізії.

Таким чином, у смузі дії 8-ї ЗВА (УВ "Юг") противник фактично вийшов на рубіж Максимільянівка – Костянтинівка, зайнявши охоплююче положення щодо підрозділів ЗСУ, які обороняються західніше с. Побєда.

Але, найбільшого успіху, противник спромігся досягнути у смузі дії військ свого угрупування "Восток". Очевидно, досягнувши оперативної раптовості своїх наступальних дій західніше м. Вугледар.

Форсувавши р. Кашлагач західніше с. Павлівка й створивши там плацдарм (силами 29-ї ЗВА, зокрема 36-ї омсбр, а також частиною сил 36-ї ЗВА, зокрема 37-ю омсбр), противник в подальшому, наростивши зусилля (ввівши в бій підрозділи 40-ї обр МП) фактично прорвав оборону ЗСУ на всю тактичну глибину по напрямкам Золота Нива – Ясна Поляна, Пречистівка – Новоукраїнка, Павлівка – Богоявленка.

Внаслідок чого, противнику вдалося вийти на тили угрупування ЗСУ, яке обороняло та утримувало м. Вугледар, із заходу. Враховуючи той факт, що на той момент передові підрозділи противника зі складу його 39-ї омсбр та зведеної дивізійної тактичної групи 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії (кулад) 68-го АК зуміли просунутися ЗАХІДНІШЕ дороги Вугледар – Мар’їнка й вийти на рубіж Водяне – Катеринівка, подальша оборона та утримання м. Вугледар загрожувало повним оточенням українських військ у місті. Тому, вони були вимушені відійти у північно-західному напрямку, понісши при цьому значні втрати у особовому складі та ОВТ.

Надалі противник, наростивши зусилля у смузі дії правого флангу УВ "Восток", діючи силами зведених мотострілецьких підрозділів, підсилених танками, вдало використовуючи відкриту місцевість, яка сприяла його швидкому просуванню переважаючими силами та засобами, зумів швидко (лише протягом неповного тижня) просунутись у північному напрямку на глибину до 13-15-и км, й на цей момент вийшов на рубіж Ясна Поляна – Максимівка – Трудове – Катеринівка.

Й таким чином, спромігся не тільки сформувати південний фас (фланг) всього Курахівського виступу, а й створити достатньо загрозливу ситуацію з півдня вже НЕ ТІЛЬКИ для тактичної групи ЗСУ, яка обороняє Курахове, а й для її тилів. Але про це нижче…

Щодо основного сенсу дій противника на Курахівському та Времіївському напрямках.

Все, що я описав вище, я описував, починаючи з ВЕСНИ нинішнього року, з того самого моменту, коли розглядав ГІПОТЕТИЧНІ напрямки та ділянки фронту, де командування противника може спланувати та організувати (й найбільш ймовірно, таки спланує та організує) якісь більш-менш масштабні наступальні дії.

Якщо пам’ятаєте, я навіть достатньо детально описав, як воно буде "на практиці" – спочатку 8-а ЗВА "поломиться" у напрямку на Курахове, а потім "Восток" завдасть удар з півдня, в обхід Вугледару. Це не через якусь мою прозорливість чи інтуїцію, це через елементарні знання із загальновійськової тактики, які починають викладати з 1-го курсу БУДЬ-ЯКОГО військового навчального закладу рівня "військовий інститут".

Адже будь-який військовий вам скаже, що якщо ваші війська обороняються у ВИСТУПІ, рано чи пізно, противник неодмінно ударить по вашим флангам. Причому зробить це у найбільш зручний та слушний для себе момент. У військовому мистецтві це як 2+2=4.

Й все одно, удар західніше Вугледару та "ривок" противника через р. Кашлагач на північ – виявися для українських військ НЕСПОДІВАНИМ.

На цей момент, противник, очевидно, готується до завершального етапу своєї Курахівської операції (фактично, ліквідації "першого з 3-х виступів").

Ймовірно, сили та засоби лівого флангу УВ "Центр" у взаємодії із 8-ю ЗВА Ув "Юг" спробують не тільки взяти саме Курахове, а й прорватися в район с. Андріївка, вздовж обох берегів р. Вовча. Одночасно, наступаючи з півдня на північ війська УВ "Восток", очевидно, спробують прорватися на Розлив та Костянтинопіль.

Й тим, й іншим для цього треба подолати десь по 10-11 км. На жаль, у нинішніх умовах мені це не видається чимось "нереальним" чи фантастичним.

Ба бльше, якщо ОДНОЧАСНО з цим противник розпочне вже давно підготовлений ним "ривок на Покровськ" силами 2-ї та 41-ї ЗВА УВ "Центр", то наслідки цього можуть, цілком ймовірно, набути оперативного масштабу. Й, очевидно, не на нашу користь.

Звісно, це "в теорії". Так би мовити, щодо загальних перспектив. Бо, я сподіваюсь, що ЗСУ не будуть під час спроб противника реалізовувати це "громадье планов" простими статистами.

Понад тим, у мене немає детальної та ґрунтовної інформації щодо характеру та розмаху атакуючих\штурмових дій противника на окремих ділянках та відрізках вказаних напрямків. Що, зокрема, дозволило би більш повно та якісно оцінити усі ці "перспективи".

За окремими показниками, не все так "райдужно" у "кремлівському королівстві", як здається на цей "схематичний" погляд.

Наприклад, вже місяць як спостерігається ЗМЕНШЕННЯ загальної чисельності російського стратегічного угрупування, яке діє на території України — з 579-и тисяч до 556-и тисяч, й ті угрупування, які діють на Курахівському та Времіївському напрямках, у цьому сенсі явно не є виключенням. Про 690-тисячні плани, озвучені, свого часу генералом Сирським, на цей момент ніхто навіть не заїкається.

Ба більше, очевидно, що в описаному мною вище МОЖЛИВОМУ (але, очевидно, необов’язковому) розвитку ситуації на Курахівському та Времіївському напрямках командуванню противника доведеться зіткнутися із певними складнощами:

• темпи наступу сил й засобів УВ "Центр" та 8-ї ЗВА УВ "Юг", очевидно, ВІДСТАЮТЬ від аналогічних показників УВ "Восток". У цьому сенсі, противнику потрібно буде якось "узгодити" дії обох своїх флангових угрупувань. Й на теперішній момент це не є легкою справою, як здається на перший погляд. Річ у тім, що характер місцевості, де наступають війська УВ "Центр" та УВ "Юг", значно відрізняється від того, де оперують сили й засоби УВ "Восток";
• ситуація для противника ще більше ускладнюється тим, що перед північною ударною групою знаходиться достатньо великий вузол оборони ЗСУ у с. Курахове, прикритий з півночі великим водосховищем. По суті, щоб його "взяти", противнику доведеться діяти "в лоб", зі сходу;
• сподівання на те, що передові підрозділи УВ "Восток" вийдуть на Курахове з півдня й цим "посприяють" частинам та підрозділам 51-ї та 8-ї ЗВА "взяти" його, на даний момент поки що видаються, скажімо так – дискусійними;
• адже, для цього бригадам 29-ї, 36-ї ЗВА та 68-го АК у наступі доведеться спочатку таки взяти Дальнє та прорватися через Успенівку, причому, діючи виключно з півдня. Це зробити для них буде важкувато. Як показує практика, стійкість оборони ЗСУ підвищується, якщо вона починає спиратися на природні бар’єрні рубежі (у такому випадку — на р. Сухі Яли);
• по суті, подальша доля вузла оборони у Кураховому буде вирішуватися південніше нього, саме по р. Сухі Яли. Якщо ЗСУ зможуть утримати рубіж Зеленівка – Янтарне – Успенівка – Іллінка, то під Курахове російські війська з великою долею ймовірності ризикують вляпатись "у м’ясорубку".

Підсумуємо

Як на мене, зі всіх "трьох виступів" (ще є Сіверський та Костянтинівський), на цей момент Курахівський є найбільш близьким "до ліквідації". Однак це зовсім не означає, що так воно й трапиться у обов’язковому порядку. У цьому сенсі, найближчі 2 тижня повинні дати "певні відповіді" стосовно його подальших "перспектив".

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Авдіївка, Вугледар, Селидове: чому армія РФ успішно наступає і що з цим робити ЗСУ