Про це в інтерв'ю Укрінформу заявив заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Сергій Гупяк.
"Штрафи мають бути. А от чи відповідає їхній розмір сучасним вимогам, це мають переглянути нормотворці", - зазначив Гуляк.
Він додав, що штраф може бути основним або додатковим покаранням.
"Часто штраф супроводжує конфіскація незаконно здобутого майна, зокрема цивільна конфіскація необґрунтованих активів. Також може бути обмеження щодо обіймання певних посад. Якщо людина заплатила штраф і в неї конфіскували майно, щоб покрити збитки, завдані державі, гадаю, що це - ок. Тут ще й бонус у вигляді штрафу. Наше головне завдання - забезпечити не тільки невідворотність покарання, а й відшкодування завданої шкоди", - підкреслив Гуляк.
Посадовець додав, що штрафувати можуть, коли держава не оцінює діяння суб'єкта як високий рівень суспільної небезпечності, за який потрібно позбавляти волі. Водночас штраф можуть дати під час затвердження угоди.
"Наприклад, є група осіб, які вчинили корупційний злочин. Один із них уклав угоду з прокурором. Він іде на штраф, зате викриває всіх інших із наданням доказів. Це значні речі. Отже, можна притягнути не одного, а, наприклад, чотири людини", - сказав Гупяк.
Як повідомлялося, у жовтні цього року 1758 вироків винесли у справах про корупцію. Понад 97% покарань були представлені штрафами (позбавлення волі – 1,3%).