У рівність громадян перед законом вірять 16% українців

Три чверті українців вважають, що в країні зовсім або в основному не існує реальної рівності громадян перед законом, і лише 16% – що вона в основному або повністю існує.

Як передає Укрінформ, про це свідчать результати опитування, яке проводила соціологічна служба Центру Разумкова з 20 по 26 вересня 2024 року.

За даними соціологів, як і під час попередніх опитувань, найчастіше громадяни України відповідають, що «соціально-економічна політика влади спрямована насамперед на підтримку крупного капіталу (багатих, олігархів) (під час останнього опитування таку відповідь дали 54% респондентів)». Лише 13% вважають, що вона спрямована на підтримку малозабезпечених і непрацездатних (нижчого класу, бідних), лише 10% – що вона спрямована на формування і підтримку середнього класу.

«75% опитаних вважають, що в Україні зовсім або в основному не існує реальної рівності громадян перед законом, і лише 16% – що вона в основному або повністю існує», – йдеться у повідомленні.

Відповідаючи на запитання, чим саме, у їхньому розумінні, є допомога держави у підвищенні рівня життя громадян у першу чергу, респонденти найчастіше називають встановлення такого рівня зарплат, коли кожен працюючий зможе утримувати себе і свою сім’ю на гідному матеріальному рівні (38%), однак порівняно з 2002 роком частка тих, хто так вважає, істотно зменшилася (тоді вона становила 55%). Також дещо менше стало тих, хто пов’язує цю допомогу зі створенням робочих місць з метою надання роботи усім працездатним громадянам (відповідно 19% і 16%).

Водночас, як зауважили у Центрі Разумкова, порівняно з 2002 роком зросла (16% до 30%) частка тих, хто вважає, що ця допомога полягає у субсидіях, пільгах, соціальних виплатах малозабезпеченим громадянам, а також тих, хто пов’язує цю допомогу зі створенням умов для вільного підприємництва, перш за все — малого і середнього бізнесу (з 5% до 8%).

Крім того, за даними опитування, порівняно з 2018 роком зросла частка респондентів, які вважають, що система соціального захисту громадян повинна будуватися на забезпеченні лише непрацездатних (людей літнього віку, осіб з інвалідністю, сиріт) (з 20% до 29%) і знизилася частка як тих, хто вважає, що держава повинна надавати адресну допомогу, крім непрацездатних, також деяким іншим групам населення, які опинилися в складних життєвих обставинах (безробітним, бідним сім’ям з дітьми тощо) (з 33% до 30%), так і тих, хто вважає, що держава повинна захищати усіх знедолених, людей з низькими доходами (з 33% до 28%). Хоча ті, громадяни, які вважають, що допомога повинна надаватися лише непрацездатним, як і раніше, залишаються в меншості.

Опитування проводилося методом face-to-face у Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій областях та місті Києві (у Запорізькій, Донецькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії).

Опитування проводилося за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).

Опитано 2016 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Разом з тим, додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.