Архітектурні перлини Києва: топ-5 унікальних будинків, які зачаровують красою

У Києві можна побачити найдивовижніші будинки – від українського бароко та неоготики до конструктивізму, радянського монументалізму та неомодернізму. Про архітектурні перлини столиці нашої країни розповідає 24 Канал.

Будинок Ікскюль-Гільденбанда

Особняк німецького барона Іскюль-Гільденбранда в неоготичному стилі був побудований за проєктом інженера Миколи Вишневського у 1891 році. Будинок неймовірної краси має шість квартир (5 та 7-кімнатні), які здавалися в оренду. Під час Другої світової війни будинок Іскюль-Гільденбранда було пошкоджено, але у радянські часи його частково відновили.

За часів СРСР будинок сім'ї барона націоналізували, а квартири – здавали. Свого часу у будинку Іскюль-Гільденбранда жив поет Микола Бажан та економіст Павло Першин.

Триповерховий будинок, розташований за адресою вулиця Шовковична, 19, прикрашений декоративними елементами, загостреними вежами, аркбутанами, підвісними колонами. Будівля перевантажена декоративними деталями, але це зроблено спеціально, адже архітектор хотів, щоб будинок сприймали не як величний замок, а легше, як казковий будинок.

До часів незалежної України будинок, який є пам'яткою історії та архітектури, зберігся у пошкодженому стані. На жаль, з семи готичних шпилів, що прикрашали його, вцілів лише один. У 2000-х роках приватним коштом було проведено капітальний ремонт і на сьогодні будинку повернуто первісний вигляд. Нині в будинку Іскюль-Гільденбранда розташований офіс приватної фірми.

Будинок Іскюль-Гільденбранда / Фото mistokiya.com.ua

Будинок з химерами

"Будинок з химерами" – одна з найбільш відомих архітектурних пам'яток Києва. У 1903 році його збудував Владислав Городецький, який зрозумів, що треба будувати елітні квартири у центрі міста, які можна було б здавати. Місце для будування Городецький обрав над крутим урвищем на вулиці Банковій, 10. Скульптурні прикраси за власними ескізами виконав скульптор Еліо Саля.

Говорять, що Городецький мріяв про поїздку на сафарі в Африку, а будівля – мала нагадувати африканську гору, що височіє над озером. Відтак, на стінах і покрівлі будинку можна побачити бетонні голови левів, жирафів, антилоп, крокодилів, носорогів та інших мешканців савани. Цікаво, що інтер'єр також пронизаний ідеєю тваринного світу, адже у фоє гостей зустрічають риби та восьминіг.

Цікаво, що 6-поверхова будівля не має жодної скульптури химер. Крім того, головна архітектурна споруда раннього неоготичного стилю у Києві має чимало містичних легенд. Подейкують, що й архітектором міг бути не Городецький, а Микола Добачевський який буцімто побудував його для своєї коханки.

Будинок з химерами / Фото ukraina.info

Замок Річарда

Будинок під номером 15 на Андріївському узвозі, біля підніжжя гори Уздихальниці – одне з найромантичніших і водночас наймістичніших місць Києва. Саме за цією адресою розташований опоетизований "Замок Річарда – Левове серце". Таку назву будівлі дали самі кияни, які назвали його на честь англійського короля Річарда I Левове Серце, героя роману Вальтера Скотта "Айвенго".

Причиною цього стала архітектура будинку, яка відповідає стилю англійської готики. Монументальні фасади оздоблено архітектурними елементами фортечно-замкових споруд – різнотипними баштами, шпилями, зубчастими завершеннями стін.

Хто саме є архітектором замку Річарда – невідомо. Авторство розкішної будівлі приписували відомому архітектору Владиславу Городецькому, проте підтвердження цьому немає.

Навколо замку Річарда ходить чимало легенд. По-перше, мешканці цього будинку змінювалися дуже швидко і, на жаль, за трагічних умов. Спершу тут був убитий будівельний підрядник Дмитро Орлов, а його сім'я змушена була продати будинок. Потім тут жили й інші люди, проте ніхто не затримувався надовго.

Подейкують, що мешканців замку Річарда лякали жахливі завивання, які чули зі стін будинку. Відтак, люди вважали, що у домі є нечиста сила, а тому намагалися обходити його десятою дорогою. Хоча згодом дослідники знайшли пояснення містичним звукам (у стінах будинку виявили горлечка від скляних пляшок, а в димоході була закладена яєчна шкаралупа, які, пропускаючи вітер і повітря, створювали "містичний" свист), проте до сьогодні замок Річарда пустує.

Замок Річарда – Левове серце / Фото guide.kyivcity.gov.ua

"Шоколадний будиночок"

Поруч з будинком Іскюль-Гільденбранда є й інша архітектурна пам'ятка – "Шоколадний будиночок" або Палац Могильовцева. Розташований за адресою вулиця Шовковична, 17 дім є справжньою прикрасою Києва. Палац виконано в стилі італійського ренесансу, який є чи не єдиним таким прикладом у Києві. Зовнішній вигляд "Шоколадного будиночка" зберігся до наших днів майже у первинному вигляді.

"Шоколадний будиночок" збудували у 1901 році за проєктом головного архітектора Києва, академіка архітектури Володимира Ніколаєва на замовлення відомого промисловця, фінансиста та мецената, купця першої гільдії Семена Могильовцева. Він жив у цьому будинку до своєї смерті 10 серпня 1917 року. Цікаво, що у цьому домі свого часу жив і Михайло Грушевський.

У 1948 році "Шоколадний будиночок" радянська влада націоналізувала й нині там міститься філія Київської національної картинної галереї – Мистецький центр "Шоколадний будинок" та Дитяча картинна галерея.

Свою назву дім отримав через коричневий колір та великий руст, що нагадує шоколадну плитку.

"Шоколадний будиночок" / Фото Наталія Бабенко

Будинок Сироткіна

Ще однією визначною пам'яткою Києва, яка чи не кожного разу змушує зупинитися та поглянути на архітектурну перлину, є будинок Сироткіна. Історія цієї будівлі починається наприкінці XIX століття.

Тоді тут розташовувалася типова для центру Києва одноповерхова садиба на 30 кімнат. Будівлю продавали, вона переходила з рук у руки поки новим власником не став Павло Григорович-Барський. Саме йому належить ідея будівництва найвищого та найрозкішнішого прибуткового будинку свого часу.

Григорович-Барський почав будівництво у 1900 році, запросив архітектора Карла Шимана та інженера Олександра Гілевича. Проте архітектурні амбіції нового власника йшли всупереч фінансовим можливостям, адже грошей на масштабне будівництво не було. Тоді місцева преса була дуже зацікавлена в ідеї Григоровича-Барського й подейкували, що на зведення будинку знадобиться близько 300 тисяч рублів. На жаль, власник не мав таких фінансів, тому взяв кілька позик, серед яких був купець Олександр Сироткін.

Проте навіть цих грошей не вистачило, й будівлю виставили на аукціон. Проте у Сироткіна – вистачило грошей. Вже у 1903 році він завершив будівництво прибуткового будинку. Нині світло-червона кутова будівля з вежею, бежевою та білою ліпниною, численними статуями, гарними балконами є перлиною Києва. Будівля у змішаних стилях еклектики, неоренесансу, з елементами бароко та раннього модерну нині належить британському бізнесмену Мохаммаду Захуру. Він почав реконструкцію будівлі, яку через брак фінансування заморозив у 2015 році.

Будинок Сироткіна / Фото tykyiv.com