Распад коалиции в Германии, разговор Зеленского и Трампа, оружие на $6 млрд из США: новости дня

Світові лідери звітують про контакти з Трампом, Європа обговорює подальшу політику після перезавантаження влади у Сполучених Штатах.

ЗМІ вивчають ідеї оточення Трампа для "швидкого миру" в Україні, а Орбан хоче змінити європейську стратегію щодо України.

До речі, угорські організатори не транслювали і не опублікували виступ Зеленського на саміті Європейської політичної спільноти у Будапешті.

У Німеччині розпалася коаліція, але там заспокоюють, що підтримка України у наступному році збережеться.

Про все важливе і цікаве за четвер, 7 листопада, – в дайджесті "Європейської правди".

Підписуйтеся і на наш Telegram-канал – так зручніше отримувати дайджести та іншу важливу і цікаву інформацію.

Контакти з Трампом.

Кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп впевнено перемагає на виборах президента США, а республіканці повертають контроль над Сенатом.

Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із Дональдом Трампом, під час якої привітав його з "історичною та переконливою перемогою".

Український лідер назвав розмову "чудовою".

За словами Зеленського, вони з Трампом домовилися підтримувати тісний діалог та розвивати співпрацю між країнами.

"Сильне й непохитне лідерство США є життєво важливим для світу і для справедливого миру", – додав він.

Провів телефонну розмову з Трампом і прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан.

"Дзвінок з Мар-а-Лаго.

Щойно мав першу телефонну розмову з президентом Дональдом Трампом після виборів.

У нас великі плани на майбутнє!" – поділився угорський прем’єр.

До речі, Орбан порушив обіцянку і відсвяткував перемогу Трампа горілкою, а не шампанським, як обіцяв.

Серед інших, телефонну розмову з республіканцем провів і президент Південної Кореї.

Говорили, у тому числі, про війська КНДР в Росії.

Та і у Кремлі не виключили контакту Путіна з Трампом до інавгурації у США.

Ідеї для Трампа щодо України.

Як дізналося The Wall Street Journal, у оточенні Дональда Трампа нібито фігурує ідея про заморозку фронту по актуальній лінії з демілітаризованою зоною та 20-річний мораторій на прийняття України в НАТО.

При цьому, за словами одного радника (невідомо, чи він висловлював свою точку зору, чи команди), роль миротворчих сил у демілітаризованій зоні не мають брати на себе, ні американські військові, ні сили, які представляють міжнародні організації, що фінансуються США.

"Ми можемо забезпечити навчання та іншу підтримку, але "дуло автомата" має бути європейським.

Ми не відправляємо американських чоловіків і жінок підтримувати мир в Україні, і не платимо за це.

Хай цим займаються поляки, німці, британці і французи", – каже анонімний співрозмовник з команди Трампа.

Крім того, ЗМІ повідомили про ключових кандидатів у команду нацбезпеки Трампа.

Республіканець нібито віддає перевагу бізнесменам і керівникам компаній та розглядає можливість залучення лояльних до нього людей на керівні посади у Вашингтоні.

За словами двох джерел, головним кандидатом на посаду держсекретаря Трампа є колишній посол США в Німеччині Річард Гренелл.

На посаду міністра оборони було запропоновано кілька кандидатур, серед яких колишній держсекретар Майк Помпео та республіканець Майкл Волтц.

Кандидатура Волтца також може розглядатися на посаду директора ЦРУ, на додаток до Джона Реткліффа, який недовго обіймав посаду директора Національної розвідки за часів Трампа.

Саміт у Будапешті.

Перед початком зустрічі Європейської політичної спільноти у Будапешті генсек НАТО Марк Рютте повідомив, що хоче детально обговорити з європейськими лідерами і майбутнім президентом США Дональдом Трампом відповідь на поглиблення співпраці РФ з Північною Кореєю, Іраном та Китаєм, що у перспективі посилює загрози безпосередньо для членів Альянсу.

А прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре перед самітом попередив, що допомога РФ від КНДР, Ірану і Китаю – це проблема вже не лише України.

"Це вкрай серйозна ситуація для України, але це також масштабніша політична проблема, на яку Сполучені Штати мають повноцінно реагувати.

Це та тема, на яку ми маємо говорити із США і наголошувати, що це загроза для наших цінностей, що ми маємо співпрацювати у цьому питанні.

Це дуже серйозна проблема", – наголосив він.

Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре вважає, що дедалі тісніша співпраця Росії з КНДР, Іраном та Китаєм, які забезпечують їй певну підтримку у війні проти України, є серйозною загрозою, яку не можна недооцінювати.

А прем’єр Естонії Крістен Міхал перед зустріччю європейських лідерів заявив, що Україна буде топтемою.

Він вважає, що підтримка України протягом наступних місяців визначить майбутнє ЄС, адже країни Європи мають зробити більше для захисту Києва та себе після перемоги Дональда Трампа у США.

Напередодні прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на тлі успіхів Республіканської партії і Трампа на виборах у США заявив про потребу нової європейської стратегії щодо України.

Продовжуються і обговорення пропозицій прийнятних для України моделей закінчення війни.

Прем'єр Фінляндії перед зустріччю у Будапешті пояснив, що означає "фінська модель" для України, яку колишній президент країни Саулі Нііністьо раніше називав "гарантією миру" і за яку, за словами Орпо, "бореться український народ".

"Фінська модель така: ми є членом НАТО, ми є членом Європейського Союзу.

Ми підтримуємо Україну в її боротьбі проти російської агресії.

І це та модель, за яку бореться український народ", – акцентував він.

Виступ Зеленського без трансляції.

Сьогодні президент України уперше з початку великої війни прибув до Угорщини на саміт Європейської політичної спільноти.

На саміті він виступав другим після прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та перед президентом Франції Емманюелем Макроном, хоча промову Зеленського не транслювали й не публікували угорські організатори.

Організатори пояснили, що виступ українського президента нібито не був публічним, а представники української влади назвали це твердження неправдивим.

Серед іншого, Зеленський розповів європейським лідерам про свою розмову з Трампом, нагадав про необхідність дотримання концепції "мир через силу", а також закликав партнерів надати Україні більше зброю, а не підштовхувати до переговорів з агресором.

Розвал коаліції в Німеччині.

Поки у США готуються до транзиту влади, у Німеччині розвалилась урядова коаліція.

Канцлер Олаф Шольц вирішив звільнити міністра фінансів Крістіана Лінднера – лідера Вільної демократичної партії, яка входить до урядової коаліції.

6 листопада на кризовій зустрічі трьох партій, яку розглядали як останній шанс для збереження коаліції, міністр фінансів представив економічні пропозиції, які опозиція назвала "документом про розлучення".

Ідея вільних демократів полягала у тому, щоб продемонструвати виборцям свою принциповість у важливих для них питаннях.

Це могло б допомогти ВДП зберегти крихти рейтингів і наростити додаткову підтримку, щоб подолати 5-відсотковий бар’єр у разі виборів.

Докладніше про причини розпаду коаліції і можливі наслідки цього – в статті журналістки "Європейської правди" Христини Бондарєвої Німеччина йде до зміни влади: як розвалилася коаліція Олафа Шольца і що буде далі.

Водночас федеральний президент затвердив призначення на посаду глави Мін’юсту Німеччини чинного міністра транспорту Фолькера Віссінга (який очолюватиме два міністерства).

Новим міністром фінансів ФРН став колишній заступник Лінднера та довірений радник Шольца – Йорг Кукіс.

Міністерство освіти та наукових досліджень має очолити чинний міністр сільського господарства Джем Оздемір, про що він заявив у себе в X (Twitter).

Водночас поки офіційного призначення ще не відбулось.

Після розпаду коаліції Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав усі сторони до відповідальності, аби залишити позаду політичну кризу.

"Кінець коаліції – це не кінець світу.

Це політична криза, яку ми повинні – і зробимо – залишити позаду", – сказав він.

А віцеканцлер Німеччини назвав "трагедією" розпад керівної коаліції.

Вже колишній міністр фінансів Крістіан Лінднер після розпаду урядової коаліції звинуватив канцлера Олафа Шольца у блокуванні більш ефективної допомоги Україні.

За даними Berliner Zeitung, Лінднер, вказував на складну фінансову ситуацію і натомість пропонував надати Україні те, що вона найнагальніше потребує для ефективного захисту від Росії, а саме – крилаті ракети Taurus.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц звинуватив лідера Вільної демократичної партії Крістіана Лінднера в небажанні співпрацювати та оголосив про наміри ініціювати голосування за довіру своєму уряду в січні 2025 року.

Тож Соціал-демократичній партії Шольца і "Зеленим" не буде вистачати голосів для ухвалення законопроєктів.

Лідер опозиційного Християнсько-демократичного союзу Фрідріх Мерц хоче, щоб голосування щодо вотуму довіри уряду Олафа Шольца відбулося вже наступного тижня, а не у січні, як розраховує канцлер.

Як пише Bild, Фрідріх Мерц нібито запропонував допомогу, яку може надати коаліції меншості його консервативний союз ХДС/ХСС в ухваленні необхідних країні законопроєктів, але за умови: Шольц повинен ініціювати вотум довіри до його уряду вже "найближчими днями" і таким чином якнайшвидше розчистити шлях до нових виборів.

Хоча федеральний канцлер не піддається на заклики.

На зустрічах із Шольцом та президентом Штайнмаєром у четвер Мерц, якому пророкують посісти місце Шольца, намагатиметься розчистити шлях для призначення дострокових виборів якнайшвидше.

До речі, більшість німців підтримують дострокові вибори.

На тлі розвалу німецької коаліції президентка Європарламенту Роберта Метсола заявила, що Європа не буде сильною без сильної Німеччини.

"Ми з нетерпінням чекатимемо наступні кілька місяців, коли ми закликатимемо до політичної стабільності, коли ми закликатимемо всіх суб'єктів діяти з відповідальністю в очікуванні неминучого нового виборчого процесу в Німеччині", – поділилася вона.

Зброя на $6 млрд з США.

А Politico пише, що адміністрація президента США Джо Байдена планує до дня інавгурації Дональда Трампа – 20 січня 2025 року – використати всі виділені на військову допомогу Україні кошти, які ще залишились.

Наприкінці 2024 фінансового року, який завершився 30 вересня, в адміністрації США в розпорядженні лишилось понад 6 мільярдів доларів на надання Україні військової допомоги.

Нині Білий дім, за інформацією Politico, прагне використати ці кошти якомога швидше, аби в України було достатньо зброї для протидії російським наступальним діям – навіть якщо Трамп відмовиться продовжувати допомогу.

Решта новин.

Європарламент дав зелене світло словенській кандидатці в єврокомісари з розширення.

Вона назвала підтримку України абсолютним пріоритетом.

У Польщі затримали викладачок з Одеси у справі про масштабну підробку документів.

Британія оголосила нові санкції проти ВПК Росії та підтримуваних РФ найманців.

У Німеччині схвалили посилення захисту критичної інфраструктури, а у Греції планують реформування сил військового резерву.

Крім того, у Німеччині заарештували американця, підозрюваного у шпигунстві на Китай, а також на сім років посадили підприємця за продаж верстатів виробнику зброї з РФ.

Британському депутату оголосили звинувачення через бійку на вулиці.