Telegram йде з вузів: заблокований в аудиторіях та гуртожитках

Заборона використання месенджера Telegram масово поширилася на вищі навчальні заклади України. При цьому заборонний маховик пройшовся не лише по службових пристроях співробітників вузів, а й зачепив студентів з їхніми особистими листуваннями. Коротко про – про нюанси такого переходу

Починали з військових та чиновників

Нагадаємо: у вересні Національний координаційний центр кібербезпеки ухвалив рішення обмежити використання Telegram у держорганах, у військових підрозділах та на об'єктах критичної інфраструктури. Причина зрозуміла: російські спецслужби можуть мати доступ до листування користувачів і тим більше – пересилання важливих документів. Звідси і витік інформації, і кібератаки, і фішинг, і коригування ракетних ударів плюс неймовірна кількість телеграм-каналів із фейковими новинами.

При цьому йшлося про заборону «тєлєги» лише на службових пристроях вищезгаданих відомств та служб. Щодо особистих гаджетів та листування ні заборони, ні будь-якого обмеження не передбачалося.

Втім на початку листопада стало відомо про масштабне блокування Telegram у вишах відповідно до наказів ректорів. Співробітники видаляють месенджер із робочих комп'ютерів та службових смартфонів, видаляють посилання на телеграм-канали вишів з офіційних сайтів, а на території багатьох навчальних закладів та у гуртожитках, де є Wi-Fi, доступ до Telegram взагалі відсутній.

– Ми зараз у гуртожитку КНУ. Через вай-фай гуртожитку зайти в «тєлєгу» у нас не виходить, доступ заблокований. Натомість через мобільний інтернет працює, – повідомив Коротко про одного зі студентів Київського національного університету.

Студенти також розповіли, що викладачі видаляють месенджер навіть із власних телефонів.

- При цьому ніхто не казав, що не можна використовувати Telegram у особистих цілях викладачам та студентам. Але керівництво вирішило перестрахуватися та заборонило всім, - додали молоді люди.

Окрім КНУ обмеження (читай: заборона) на використання Telegram запровадили Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Український католицький університет, Львівський національний університет, Чернівецький національний університет, Національний авіаційний університет та інші. У багатьох вузах питання блокування Telegram ще розглядається, але вже зрозуміло, що це питання кількох днів.

А що натомість?

Як альтернативні месенджери керівництво вузів (та інших установ, яких торкнулася заборона) пропонує WhatsApp, Signal, Viber, Skype та інші, ще менш популярні месенджери, про існування яких багато хто і не знав. Однак студенти вважають, якщо головне питання – у безпеці та конфіденційності листування, то зазначені платформи також не без гріха.

- Кілька років тому була інформація, що росіяни мають контроль над WhatsApp, що Viber та Signal також мають дірки, через які повідомлення можуть перехоплюватися ФСБ. Стовідсотково «чистих» месенджерів немає, – каже студент КНУ Микола Б.

Також студент вважає, що блокувати Telegram в Україні не має сенсу, це лише викличе нездоровий інтерес до нього навіть у тих, хто рідко чи ніколи не користувався ним.

- Після заборони «Однокласників» та « ВКонтакті » що - стало менше користувачів з України там? Впевнений, що ні – через VPN як сиділи там пенсіонери, так і сидять. І читають усю тамтешню брехню. Ще й друзям розповідають та запрошують їх туди. І у «ВК» багато українців, як мені кажуть. Не думаю, що щось кардинально змінилося після заборони. І з «тєлєгою» буде так само, - упевнений Микола.

В тему

Вже забороняли та взагалі інтернет відключали

Трохи історії. 2011 року в Єгипті пройшли антиурядові протести, після яких президент Мубарек пішов у відставку. Вважається, що заклики вийти на вулиці поширювалися через мережу Facebook. Пізніше влада Єгипту заборонила громадянам доступ до Facebook, Twitter, а потім взагалі повністю відключила доступ в інтернет. Незважаючи на це, користувачі Twitter та Facebook знайшли обхідні шляхи для продовження електронного спілкування, доки доступ не було відновлено.

Аналогічно громадянські акції протесту пройшли і в Білорусі того ж 2011-го. Вони отримали назву «Революція через соціальну мережу», їхні учасники об'єднувалися у соцмережах «ВКонтакті» та Facebook. Щоправда, до відставки президента справа не дійшла, але рух знову відродився 2020-го із ще сумнішими наслідками.

Ці факти показують, що за бажання наробити лиха через соцмережі можна навіть за умов відключеного інтернету. І не в самій соцмережі справа, а в настроях громадян. Діючи за методикою Росії – «все заборонити, щоб чогось не вийшло», - Україна сама ставить себе в незручне становище, визнаючи, що не в змозі забезпечити безпеку своєї комунікації між громадянами.