47% громадян вважають дезінформацію актуальною проблемою,

Найбільш поширеними у 2024 році були наступні наративи дезінформації: «Територіальні центри комплектування порушують права людини» та «Гроші, які міжнародні партнери виділяють на зброю та боєприпаси, влада розкрадає».

83% респондентів відомо про існування неправдивих матеріалів в інфопросторі, і 72% вважають, що в змозі їх відрізнити. 47% аудиторії вважають дезінформацію проблемою. Частка тих, для кого це питання є актуальним, значно зросла в 2024 році. Про це йдеться у щорічному дослідженні USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році», презентованого сьогодні в «Укрінформі».

Обізнаність щодо дезінформації

Найчастішими ознаками правдивості новин, на думку респондентів, є надійність джерела інформації та представлення різноманітних точок зору — на це звертають увагу 41% та 30% респондентів відповідно.

Респонденти, що брали участь у фокус-групових дискусіях, відмічають велику кількість дезінформації в інформаційному просторі. Основними ознаками неправдивих новин вважають:

Абсурдність/алогічність новини
Присутність тільки в одному джерелі
Сумнівне джерело
Відсутність фактів, фото, посилань на джерело / авторство.

«Свої здібності щодо визначення неправдивих новин респонденти схильні оцінювати високо. Індивідуальна логіка та інтуіція відіграють значну роль при визначенні того, чи є новина неправдивою. Таким чином, оцінка новин та обрання джерел інформації — це своєрідне поєднання особистих міркувань та інтуіції разом з певними об'єктивними критеріями», — зазначено у дослідженні.

Серед обізнаних про існування неправдивих матеріалів 75% опитуваних зуміли правильно визначити хоча б одну новину, 12% — правильно визначили усі новини.

Менше за все помилялись респонденти, оцінюючи новину про обмеження в правах «дітей ухилянтів», — 68% правильних відповідей, новину про відступ Україною від Європейської конвенції з прав людини правильно оцінили 44% учасників дослідження, найменше правильних відповідей — 35% було при оцінці новини про подання скарги проти РФ до суду в Аргентині українцем, який зазнав катувань.

Вміння визначати неправдиві новини

На думку учасників опитування, у 2024 році найбільш поширеними та правдоподібними серед оцінюваних були наступні наративи дезінформації: «Територіальні центри комплектування порушують права людини» та «Гроші, які міжнародні партнери виділяють на зброю та боєприпаси, влада розкрадає».

Понад 80% респондентів стикалися з цими наративами, і близько 80%, обізнаних про ці наративи, вважають їх правдивими.

Обізнаність та ставлення до найпоширеніших наративів дезінформації

Порівняно з минулим роком обізнаність про сервіси, за допомогою яких можна здійснити перевірку матеріалів на достовірність, залишається стабільною. Водночас, фіксується зростання знання організацій StopFake та «Детектор медіа».

Щоправда, більшість обізнаних про конкретні сервіси не мають фактичного досвіду їх використання.

Обізнаність щодо сервісів для перевірки матеріалів медіа на точність та достовірність

Дослідження «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» було виконано дослідницькою компанією InMind на замовлення міжнародної неприбуткової організації Internews Network, що реалізує «Медійну програму в Україні» за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Основна мета дослідження — вивчити звички українців щодо споживання медіа, виміряти їх довіру до медіа та вразливість до іноземних інформаційних маніпуляцій і втручань.

Під час дослідження було опитано 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%.

Були проведені очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, переміщені до Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька та Херсонська області).

Інтерв'ю та фокус-групи проводилися з травня до липня 2024 року.

Читайте також:

Для громадян запустили сервіс перевірки новин «Калькулятор фейків»
«Фільтр»: відеокурс з медіаграмотності «Відсіч дезінформації» доступний онлайн
Проєкт StopFake запустив телеграм-бот для автоматичної перевірки фейків

Фото:

ГО «Детектор медіа» понад 20 років бореться за кращу українську журналістику. Ми стежимо за дотриманням стандартів у медіа. Захищаємо права аудиторії на якісну інформацію. І допомагаємо читачам відрізняти правду від брехні.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування ідей та створення якісних матеріалів, просувати свідоме медіаспоживання і разом протистояти російській дезінформації.

47% громадян вважають дезінформацію актуальною проблемою, — дослідження USAID-Internews