У жовтні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 41 випадок порушення свободи слова. Про це свідчать дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».
26 з цих випадків становлять російські злочини. Це –– вбивство, обстріли і поранення журналістів, пошкодження редакцій медіа, погрози, кібератаки, юридичний тиск та закриття медіа унаслідок війни.
У жовтні стало відомо про загибель двох медійників — Вікторії Рощиної та військовослужбовця, телеоператора з Маріуполя Олексія Андрєєва.
Контузію отримав кореспондент «Донбас Реалії» Роман Пагулич, який потрапив під російський обстріл на бахмутському напрямку. На Харківщини під російський обстріл потрапив журналіст «Ґвари» Денис Клименко.
Редакція газети «Голос Гуляйпілля» зазнала пошкоджень унаслідок російського обстрілу Запоріжжя. Росіяни дронами пошкодили телевежу у Лозовій на Харківщині. У Дніпрі через наслідки та вплив війни припинив мовлення медіахолдинг «Відкритий».
Кібератаки зазнав сайт «Детектора медіа», внаслідок чого сайт працював з перебоями. В редакції атаку пов'язували з їхнім матеріалом про те, як російські спецслужби намагаються вербувати в телеграмі українців для підпалу автівок військових.
ФСБ Росії відкрила кримінальні справи проти французьких та швейцарських журналістів, а також заочно заарештували журналістів італійського телеканалу RAI та румунського видання HotNews Мірчу Барбу — усі вони знімали сюжети в Курській області.
Українську журналістку Яніну Соколову в Росії засудили до восьми років позбавлення волі, визнавши винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі;
Низка національних і регіональних медіа та журналістів отримала 14 жовтня на електронні пошти ідентичні листи з повідомленням про замінування. У листах винними у ймовірному теракті називають журналісток «Радіо Свобода», які є авторками розслідування про вербування спецслужбами Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ. Поліція України заявила, що ці погрози виявилися неправдивими й що вони надійшли з російських IP-адрес.
Водночас ІМІ зафіксував 15 випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки фізичної агресії (побиття, напади, перешкоджання), непрямого тиску (економічний тиск та стеження за журналістами), а також кібератаки.
Так, у Черкасах побили журналіста, директора телеканалу «Антенна» Валерія Воротника під час штурму парафіянами УПЦ МП Свято-Михайлівського собору.
Про тривалий системний тиск з боку Офісу президента на редакцію та окремих журналістів заявила «Українська правда». Зокрема, йдеться про блокування спікерів від влади від спілкування з журналістами та участі в заходах «УП»; і тиск на бізнес з метою зупинити рекламну співпрацю з виданням.
У Києві та Житомирі судова влада перешкоджала журналістам висвітлювати судові засідання. Так, у Києві суд заборонив журналістці Watchers.Media Аліні Кондратенко фотозйомку мобільним телефоном обвинувачених та їх адвокатів у відкритому судовому засіданні. У Житомирі суддя забороняв журналістці Медійної ініціативи за права людини Надії Чучвагі аудіозапис на диктофон під час судового засідання.
Із заявою про переслідування в поліцію звернулася журналістка тернопільського медіа «20 хвилин» Ірина Белякова. Невідомий користувач у коментарях до її фейсбук-допису розмістив світлини та відео з журналісткою, зроблені на вулицях міста.
Кібератаки зазнали сайти «Уніан», херсонське медіа «Мост». Редакція «Мосту» атаку повʼязує із серією публікацій про будівництво підземних шкіл у місті. Крім того, декілька кропивницьких медіа отримали фішингового листа нібито від СБУ.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.