Українці почали краще розпізнавати фейки, але найбільше довіряють родині та друзям

Більшість українців розуміються на російських інформаційних маніпуляціях, вважають найбільш надійним джерелом інформації родину й друзів, із соцмереж надають перевагу Telegram.

Такі дані дослідження USAID-Internews «Українські медіа, ставлення та довіра у 2024 році» презентували в Укрінформі.

Так, згідно з дослідженням, більшість українців знають про спроби маніпуляцій та втручання в інформаційну сферу і впевнені, що можуть їх ідентифікувати. Помітно зросла кількість тих, хто вважає інформаційні маніпуляції нагальною та актуальною проблемою у своєму житті – 49% порівняно з 38% минулого року.

За словами директорки Internews Network Джилліан МакКормак, фактична здатність українців розпізнавати дезінформацію не змінилася порівняно з попередніми трьома роками - 75% правильно відповіли на одне або більше з трьох запитань, що стосуються розпізнавання дезінформації.

Разом з тим МакКормак зазначила: «Порівняно з минулим роком, більша кількість українців була схильна вірити наративам, які посилювалися Росією з метою підірвати моральний дух в Україні. Хоча більше третини українців сказали, що знають про такі сервіси фактчекінгу, як StopFake, «Детектор медіа», «Без брехні» та «По той бік новин».

Згідно з цьогорічним опитуванням, українці продовжують найбільше довіряти друзям (76%) та родині (85%) як джерелам новин та інформації. Більшість також довіряє колегам (60%) та соціальним мережам (55%).

Проте, як зауважила заступниця директорки Internews Network Оксана Майдан, вперше з початку повномасштабного вторгнення рівень довіри до медіа опустився нижче 50% (47%).

«Довіра до більшості видів медіа, включно із соціальними мережами та онлайн-медіа, знизилася за останній рік – за винятком національного та регіонального радіо та друкованих медіа, де вона зросла. Також Українське радіо Суспільного мовника України у рік святкування свого сторіччя стало популярнішим: 39% респондентів (порівняно з 21% минулого року) зазначили, що найчастіше слухають його для отримання новин», - розповіла Майдан.

Серед соціальних мереж продовжує зростати використання Telegram, і більшість українців зазначили, що надають перевагу цьому джерелу для отримання новин (73%). Лише 4% українців підтримують заборону Telegram, 51% – проти, а третина погоджується з тим, що певне державне регулювання необхідне. YouTube також демонструє невелике зростання (19%, порівняно з 16% у 2023 році), а споживання Facebook продовжує зменшуватися (16%, порівняно з 19% минулого року).

Водночас, згідно з опитуванням, значно знизилася довіра до офіційних джерел інформації, порівняно з 2023 роком.

«Хоча 63% українців довіряють Генеральному штабу Збройних сил України як джерелу інформації, цей показник знизився з 80% минулого року. Довіра до Офісу Президента як джерела інформації також знизилася з 69% минулого року до 44% цього року, а довіра до Уряду України та місцевих органів влади як джерел інформації також зменшилася до 41% (порівняно з 59% та 53% 2023 року)», - йдеться в дослідженні.

Також зазначається, що впевненість у достовірності, точності та повноті новин про війну в українців знизилася з 65% у 2023 році до 51% у 2024 році. А обізнаність населення про телемарафон «Єдині новини» хоча й зросла до 86%, фактичне регулярне споживання (щонайменше раз на тиждень) знизилося до 37%. Рівень довіри серед усіх респондентів є низьким – лише 37% сказали, що частково або повністю довіряють телемарафону, і лише 32% вважають, що він має тривати і надалі.

«Навіть серед тих людей, які дивляться телемарафон регулярно, довіра до нього та переконання, що він має продовжуватися, знизилися, порівняно з 2023 роком. Респонденти сказали, що телемарафон є надто однобічним, позитивним, контрольованим, і що, на їхню думку, він не є ефективним використанням державних коштів. Військовослужбовці, які дивилися телемарафон, сказали, що він не відображає їхню точку зору або їхній досвід», - зазначається в дослідженні.

Під час дослідження було опитано 3 000 респондентів у містах України з населенням 50 000+ у Київській, Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській та Чернівецькій областях. Похибка вибірки не перевищує 2,5%. Було проведено очні інтерв'ю, а також фокус-групи та інтерв'ю з такими групами українців: мешканці невеликих населених пунктів, розташованих поблизу бойових дій; внутрішньо переміщені особи; військовослужбовці Збройних сил України; українці, які перебувають у Польщі, Німеччини, Чехії, Італії, Іспанії, Литви, Латвії, Естонії, Великої Британії, Ірландії, Нідерландів, Румунії та Болгарії; мешканці тимчасово окупованих територій та/або територій, де точаться активні бойові дії (Луганська, Донецька, Запорізька й Херсонська області).