З нашийниками і кайданами "шляхом вигнання": в Китаї вигадали розвагу для туристів

Міська влада сподівається на додатковий приплив відвідувачів і грошей завдяки такій розвазі. Однак є ті, хто обурений ініціативою.

В одному з китайських міст розробили незвичайну туристичну атракцію – маршрут, що імітує "шлях вигнання", аби привернути увагу подорожувальників. Така ідея вже викликала жваві дискусії.

Про це повідомляє My News.

Організатори пропонують туристам випробувати атмосферу вигнання, подорожуючи непростими маршрутами, подібними до тих, якими йшли в'язні минулого. На одному з етапів учасники можуть стрибнути з тарзанки, щоб відчути відчай ув'язнених, які, за легендою, іноді кидалися зі скель. Для автентичності туристам видають спеціальний одяг і кайданки. Однак ця ідея отримала неоднозначні відгуки.

Проєкт реалізується у провінції Хейлунцзян, де його планують запустити в грудні. Місцева влада сподівається, що ця інтерактивна подорож збільшить потік туристів і сприятиме зростанню доходів регіону.

За історичними даними, за часів династії Цін (1644–1911) до міста Нінгута заслали понад півтора мільйона злочинців. Цей регіон набув популярності як одне з найвідоміших місць для вигнання в імперському Китаї.

"На багатьох ув'язнених чекали довгі і виснажливі подорожі, багато хто гинув у дорозі, а ті, що залишилися живими, часто потрапляли в рабство до місцевих чиновників. Сучасну популярність Нінгута здобула завдяки історичній драмі "Імператриці в палаці", у якій імператор Юнчжен засилає туди сім'ю своєї дружини", – йдеться в повідомленні.

Туристам пропонують одягти рожеву чи блакитну уніформу та пройти маршрутом вигнання, прикутими дерев'яними нашийниками і кайданами. У такому вигляді вони проходитимуть стародавній шлях, що відтворює умови вигнання.

На маршруті відвідувачів супроводжуватимуть актори, які грають тюремних охоронців, створюючи автентичну атмосферу минулого.

Ціна цієї послуги і довжина маршруту поки невідомі, однак вхід на озеро Цзінпо, яке є частиною маршруту, коштує близько 7 дол.

Думки людей розділилися. Одні підтримують ініціативу як захопливий спосіб зберегти і передати історію, залучивши молодь до вивчення місцевих традицій. Інші ж вважають, що перетворювати місце трагедії, куди багато інтелектуалів і патріотів були заслані, на розвагу – це прояв неповаги до пам’яті та історії.

До слова, раніше повідомлялося про те, як бідні молоді дівчата у селах Індонезії стають "тимчасовими дружинами" туристів-чоловіків в обмін на гроші.