"Є хороша новина": що змінилося в Маріуполі й на полігонах, які захопили росіяни

Що змінилося на ворожих полігонах, зокрема в Бабах-Тарамі, у розмові з 24 Каналом розповів радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко. Більше деталей – далі у матеріалі.

Через атаку по Маріуполю у росіян проблеми з ППО

У ніч з 9 на 10 листопада в районі аеропорту Маріуполя лунали вибухи. Атакували місце базування ППО окупантів. Потім була пожежа. Скільки часу палало? Чи вийшло пошкодити техніку?

Палало десь близько години. Це зафіксували наші люди на місці. Щодо пошкодження техніки була інформація, що уразили певний розрахунок сил ППО. Тут треба пояснити. Розрахунок ППО – це не лише пускові системи, це ще й радари, багато допоміжної техніки та людей, які до цього залучені.

За нашою інформацією там базувались С-300. Неподалік розташовані "Тори", систематично з'являються "Буки". Тому один із розрахунків точно постраждав. Наші інсайдери бачили та чули від окупаційної влади, що є ураження.

Потрібно більше часу, щоб зрозуміти, що саме уразили – чи це радар, чи пускова система, чи системи зв'язку та забезпечення, і чи є постраждалі серед особового складу. Усе це з'ясовують. Останнім часом трохи важче стало це робити, з огляду на чистки.

Дуже приємно, що ми бачимо системну роботу. Учора близько першої години дня приблизно у тій же зоні зафіксували, що спрацювала система ППО нібито по безпілотнику. Наші люди казали, що бачили старт, але збиття не було. Потім увечері десь о 23 годині зафіксували ураження системи ППО. Далі о 23:45 – 23:50 ми побачили, що наші дрони завдали ударів біля Каменськ-Шахтинського у Ростовській області.

Місце атаки / Петро Андрющенко

Стало зрозумілим, що ураження системи ППО в Маріуполі порушило роботу першого ешелону оборони окупантів. Наші дрони прорвалися. До речі, в Каменськ-Шахтинському розташована військова база й там вже вибухало через 45 хвилин.

Тож бачимо системну роботу. Сподіваємося, що буде продовження цієї історії. А ми встановлюватимемо, наскільки серйозно постраждала система ППО окупантів і що з нею відбувається.

Що росіяни привезли на балкері пізно ввечері

Напередодні ввечері морський балкер зайшов у Маріупольський порт, а потім вийшов. Усе зробили рекордно швидко. Ви казали, що на розвантаження та завантаження росіяни витратили менш ніж добу. Чи відомо, що вони перевозили?

Цей балкер, найімовірніше, поїхав з вугіллям. Що він привіз? Це окрема історія. Ми впевнені, що цього разу це був військовий вантаж. Його розвантажували одразу з балкера до залізничних вагонів. До того ж балкер зайшов пізно ввечері та став на розвантаження й завантаження біля причалу, з якого складно фіксувати, що відбувається. Росіяни знають це. А цей причал незручний для розвантаження та завантаження.

За добу до того вони окремо випускали земснаряд, який розчищав канал, щоб балкер зайшов. Це дуже цікава історія. До того ми не спостерігали, щоб окремо під балкери розчищали канал. По-перше, це свідчить про біду з Азовським морем. З огляду на все, змінюється течія і через це занадто швидко замулюється канал, тому вони змушені чистити його набагато частіше.

По-друге, ми розуміємо, для чого розчищали канал. Сьогодні знову на завантаження зайшов черговий балкер. Вже став під завантаження вугіллям. Приїхав потяг, як і попереднього разу, з Луганської області. З огляду на темп, як завантажують, то завтра – післязавтра балкер покине акваторію Маріупольського порту. Видно, що в Росії стартував опалювальний сезон і вони використовуватимуть українське вугілля, тому така номенклатура вантажів.

Велика країна купує крадений з Маріуполя металолом

Цікава тенденція з вугіллям. До того було зерно, тепер перейшли на вугілля. Ніякого тотального руху по металолому поки що не спостерігаємо. Тут можуть бути різні причини. У будь-якому випадку все це пов'язане з геополітичною ситуацією – не обійшлося і без виборів у США. Найімовірніше, країна-покупець цього металолому не хоче розголосу, бо всі перебувають у невизначеності.

Отже, напевно, історія з металоломом продовжиться вже наступного року. А от вугілля крадуть. Впевнений, що будуть системно вивозити. У Маріупольський порт вже завезли набагато більше вугілля, ніж на 1 – 2 балкери. Зсипають на причал, а потім перевантажують на судна. Так само до того вантажили зерно, навіть з тих самих причалів вантажать.

Цікаво буде, коли вивезуть вугілля, а потім почнуть вивозити зерно. То в когось буде дуже "непогане" зерно щодо якості. Принаймні перші вантажі.

Чи можете розкрити деталі, що це за країна-покупець, яка не хоче світитися в інфополі?

Ми зверталися до міжнародної журналістської спільноти розслідувачів, які викривали рух металолому. Багато історій разом робили. Згідно з гіпотезами, це, найімовірніше, або Китай, або Індія.

По тому, як "замовкла" історія з металоломом, то це Китай. Їм не потрібні додаткові історії, пов'язані з мародерством та викраданням. Вони не хочуть, аби це потрапило в публічний простір. Там розуміють, що сьогодні-завтра стане відомо, хто це був, а вони цього не хочуть.

Чому Китай? У них є великий шмат білої металургії. Їм конче потрібен металолом, а Маріуполь здатен на кілька років завантажити будь-яку білу металургійну галузь будь-якої держави. Це просто "золота жила" з погляду металолому.

Утім, як буде далі – побачимо. Дуже дивно, що перша тестова партія пішла, а потім все завмерло. Це незвично. Має бути якась інша причина. Погода зараз не така, щоб зупиняти навігацію. Точно ще місяць активної навігації може бути, але ми не бачимо жодного руху. Тому я думаю, що це насамперед пов'язане з геополітичною ситуацією у світі. Кісточки доміно зараз рухаються не на користь Рамзана Кадирова і його забаганкам використати все якнайбільше.

Чи є в окупантів проблеми із залізницею

Ви згадували, що завантажували все напряму з балкера на залізничні вагони. У вашому телеграм-каналі з'явилося відео з локомотивом, який прямує до порту. Вагонів не бачимо. Чи можна стверджувати, що в росіян на повну запрацювало залізничне сполучення?

Так, можна. Щодо теплотягів, які рухаються без вагонів. Теплотяжне депо перебуває на території Маріупольського залізничного вокзалу, це поруч з морем, але далеко від порту. Цей теплотяг виходить з депо та їде в порт для маневрування. Потім вже на нього чіпляють вже вагони й він їде з вантажем, хоч і недалеко. До Ростова такий теплотяг не доїде.

Найімовірніше, вони переганяють все на близькі до Маріуполя станції. Там вже чіпляють інший теплотяг, який їде до Росії. Усе це вказує, що залізниця повноцінно працює. Їм поки що немає чим тотально завантажити цю залізницю, але тут питання часу. Гляньмо на ці 18 кілометрів залізниці, які росіяни відновлюють – щойно вони це зроблять, то залізниця запрацює з іншою інтенсивністю.

Може бути історія, що навігація з Маріупольського порту зупиниться, проте з Ростова через Волноваху і далі на Запорізьку область або в Крим ця залізниця працюватиме.

Наші OSINT-спеціалісти систематично вивчають супутникові знімки. Ми бачимо, що постійно йде рух поїздів і в бік Донецька, в бік Волновахи, і в бік Іловайська. Залізниця працює. Бачимо, що вони ремонтують полотно біля Вугледара. Найпесимістичніший сценарій – вони закінчать все в кінці листопада. Якщо буде погана погода чи інтенсивні бої на цьому напрямку, то все перенесеться на наступний рік.

Вони пробують це швидко зробити. Там всього потрібно до 20 – 25 кілометрів полотна полагодити. З цим вони, на жаль, точно справляться, і це насправді сумно.

Є хороша новина з окупованих територій

Упродовж тижня відбувалися активні дії на полігоні в районі селища Бабах-Тарама, на узбережжі Азовського моря, а також в населеному пункті Куликівське Бердянського району у Запорізькій області. Там нібито вперше тренувалися новоконтрактники разом з окупантами, які були відведені на ротацію. Що вони там відпрацьовували?

Відпрацьовували злагодження. Тренують новоконтрактників, зі ствольною артилерією, стрілковою зброєю.

Проте це скоріше хороша новина, аніж погана. Не можна говорити, що цей полігон колись тотально не працював. Уся агломерація, починаючи від Маріуполя – селища Мелекіне, Білосарайської коси, Ялти, Юр'ївки, Урзуфу, Куликівського, Бабах-Тарами, до Новопетрівського полігону, до Бердянська, – всі ці бази завжди були заповнені окупантами.

Вони бували пустими, коли когось відтренували та відправили на фронт, і поки нові їхали на їхнє місце. Але ніколи не було такого, щоб вони стояли разом з тими, кого відвели від лінії фронту. Це означає, що новоконтрактників стало менше, і росіяни не назбирали таку кількість, щоб забити на 100% ці бази.

Де розташоване селище Бабах-Тарама: дивіться на карті

За нашим спостереженням, вивільнилося 30%, які й відвели підрозділам з півночі, що були відправлені на ротацію, злагодження і доукомплектування. Це свідчить про те, що сьогодні росіяни, з урахуванням інтенсивності втрат, які вони зазнають на полі бою, не встигають збирати необхідну кількість людей, аби поповнювати в нуль свій особовий склад.

Вони втрачають на сьогодні приблизно 40 тисяч одиниць особового складу на місяць, а збирають, умовно, – 30 тисяч. Тобто у них лаг у 10 тисяч солдатів. Ми бачимо його сьогодні візуально, зокрема, на полігоні в Бабах-Тарамі.

Якщо така тенденція зберігатиметься, то це досить непогано. Це підкріплює припущення, що 2025 рік буде критичним для Росії, тому що навіть людський ресурс, а саме, контрактники, – не безмежний. Зараз ми перебуваємо у точці, коли можемо, мабуть, вперше почути, побачити у цифрах і в реальній ситуації – в підготовчих таборах. Тому це, найімовірніше, хороша новина, наскільки це можливо за поточних умов.

Крім того, у цій новині є цікаві відтінки. На знімках розташування окупантів між Куликівським і Бабах-Тарамою зафіксовано після минулотижневого ураження в районі Бердянська. Тут гарно видно, що вони розташовуються не безпосередньо на базах відпочинку, пансіонатах і таке інше, а намагаються розтягнути свій особовий склад по лісосмузі, по посадках, і базуватись там.

У такий спосіб вони намагаються уникнути удару українських дронів чи ракет. Це дійсно ускладнює їхнє ураження з одного боку, з іншого – мінімізує втрати, навіть якщо таке ураження відбувається. Тому що все ж таки купчастість не така щільна, коли вони всі разом мешкають на території, наприклад, однієї бази відпочинку. Тобто вони відчувають тривожність, і це досить непогано.

Що росіяни везли через Маріуполь

Також росіяни за останній час до цього полігону накатали нові дороги, які не збігаються з асфальтовими. Це не скорочення, а намагання уникнути прямих асфальтових доріг для того, щоб не було зафіксовано їхнє переміщення.

Це факт місцями з обнадійливими відтінками. Дійсно, хороша новина, тому що насамперед є динаміка спадання. Вона підкріпляється тим, що є переміщення безпосередньо на лінію фронту через Маріуполь у Розівсько-Пологівському напрямку, у бік Курахового, де йдуть бойові дії. Це вже не ті накопичення, які були раніше. Росіяни фактично кидають нові підрозділи з коліс у цю "м'ясорубку".

Також дуже велика кількість побитої техніки тягнеться на територію комбінату Ілліча на ремонт. Такого раніше не було. Це і БМП, і БТР, і танки – по декілька одиниць. Кожного дня лафетами вони завозять на територію комбінату, де вже відкрилась величезна база з ремонту. Раніше ворог або витрачав техніку на лінії фронту, або тягнув її набагато далі – в Ростов-на-Дону, в Ростовську область. Її було набагато менше, аніж ми бачимо сьогодні.

Росіяни повзуть вперед потроху по області, але ціну всього цього ми бачимо. Це точно не про паніку і не про тотальний сум. У кожної медалі є дві сторони. Ми про іншу сторону медалі, яку не всі бачать.

Також росіяни впродовж тижня перекидали техніку через Маріуполь. Вони її тягнули в напрямку Розівки – Пологи. Що вони перевозили і чи був там особовий склад?

Особовий склад був і він домінував у критих "Уралах" чи КАМАЗах. Заходили підрозділи – особовий склад, вантажівки з боєкомплектами, вантажівки з мотлохом. Також частково заходив інженерний підрозділ.

Рухались вони безпосередньо в напрямку Розівка – Пологи і одразу на лінію фронту. Їх одразу кидають в котли і в бій. У такий спосіб намагаються поповнити ті втрати, які вони зазнають від свого системного наступального потенціалу.

Зараз заходить набагато менше особового складу, ніж коли вони формували резерви. Вони дуже швидко пересуваються. Резервів там тотально вже не залишилось, всі вже переміщені на лінію фронту. Усі беруть участь в атакувальних діях. А ці заведення – наразі не для ротації, принаймні на Курахівському напрямку. Це доповнення до того, що є. Причому не доповнення в плюс, а намагання покрити мінус.

Росіяни знову почали перевозити військові вантажі цивільними машинами. Вони довозили ці вантажі аж до міста Приморськ Запорізької області. Ми спілкуємось з "Атеш" по лінії спротиву, і вони також спостерігають, що з Криму прямують цивільні вантажівки, в них завантажені, найімовірніше, ракети, реактивна артилерія, але точно не "Калібри".

Ці колони цивільними машинами супроводжують військові, які ховаються всередині автівок. Якщо не встигають, то залишаються ночувати на бульварі Шевченка в Маріуполі, це фактично центр сучасної забудови – новий центр міста. Вони там ночують, вночі не рухаються, а вранці продовжують рух.

Вони так роблять, тому що якщо навіть точно знати, що це військова ціль, але вона розташована в житловій забудові, навряд чи ми будемо атакувати. Там до найближчого будинку 20 – 30 метрів, і якщо відбудеться детонація, – це буде жах.

Тому вони користуються своїм "щитом" – з одного боку, в іншого – ховаються під виглядом цивільних. Це їхня типова практика. Це теж зрозуміло, тому що в Бердянську було уражено на ходу залізничний потяг з паливом.

Росіяни дуже швидко зорієнтувалися, що ми далеко залітаємо. У них є певне побоювання, що дрони можуть їх дістати на ходу, якщо вони рухатимуться колонами. Тому, щоб убезпечити свої вантажі, боєкомплекти, якщо потрібно везти на далекі відстані, вони ховаються у цивільні машини. Це досить непогана практика з погляду на практичність.

Наші люди бачать цю колону, військових, які супроводжують вантажі у цивільних авто, лише тому, що вони десь поруч. Коли вони виїжджають за місто, набирають швидкість, то відрізнити їх в потоку інших вантажів – неможливо. Тим більше, що на Крим йде достатньо великий потік машин. Неможливо встановити, де справді цивільне авто, а де військове, що видає себе за цивільне. Це набагато ускладнює (виявлення – 24 Канал), плюс ризики. Росіяни, на жаль, це дуже добре усвідомлюють.

Кого ворог зачистив в Маріуполі

У Маріуполі начебто почалась нова хвиля чисток в самому місті. Росгвардійці, яких останнім часом побільшало у місті, займаються перевіркою автотранспорту. Кого вони насамперед зупиняють?

Тепер усіх підряд. Днями відбулась цікава історія. У топі були всілякі громадяни кавказької національності, в Маріуполі їх називають "бородачі". Відбулась зачистка саме кавказців. Імовірно, знову хтось кудись втік з якоюсь зброєю і його шукали.

Вони прочистили Маріупольський район і тепер стоять поки що в Маріуполі. Їм немає чим зайнятися, тому зачищають і перевіряють всіх підряд. Причому, навіть росіян, які транзитом рухаються через Маріуполь. Ті, хто їдуть, з будь-якої території Росії в окупований Крим через Маріуполь, теж підпадають під таку зачистку. Здебільше вони просто наганяють страху, агресивних арештів наразі немає.

Виглядає це страшно, проте спостерігаємо далі. Ближче до кінця тижня інтенсивність їх стала спадати. Сподіваємося, що їх переведуть кудись далі дивитися і супроводжувати. Не скажу, що стане легше в іншому місці на окупованих територіях. Можливо, в Маріуполі стане трохи повільніше, тому що останнім часом дуже сильно його чистили.

Бачимо, що фсбшники також давно засиділися, час вже їх відправляти на ротацію. Тому сподіваємося, що в тій точці, коли чергова велика хвиля зачисток, повторних фільтрацій закінчиться, в місті стане набагато легше.

Гірше, ніж в Маріуполі: Росія посилила призов у Мелітополі

З'явилась інформація, що в селах довкола цього Мелітополя окупанти почали примусовий призов на строкову службу до лав армії Росії. Начебто їздить мобільна медбригада, проводить медичний огляд чоловіків призовного віку, одразу їм встановлюють діагноз і примусово чи непримусово, але агітують вступати до лав російської армії. Це правда?

Так, правда. Цього разу там це проходило досить агресивно. Наші партнери по спротиву, які опікуються Мелітопольським напрямом, визнають, що такого ще не було. Такого ми не бачили ані в Маріуполі, ані в Маріупольському та Бердянському районах.

Мелітополь поки що в топі. Там повигрібали з хат всіх тих, хто підпадає під призов, – це чоловіки до 30 років. Одразу штамп готовий і поїхали. Причому попри іноді наявність чи відсутність російського паспорта. У Мелітополі відбувається те саме, що і в Маріуполі, але набагато агресивніше відбувалася агітація, зміни статусу зі строковика на укладання контракту. Є люди, які укладали контракт, а є ті, хто встояв і поїхав відбувати покарання строковою службою у російському війську.

Також Євгєній Балицький, який керує процесами в окупованій частині Запорізької області, намагається те саме зробити по інших регіонах. Це пов'язано з тим, що Запорізька область не виконує мобілізаційну рознарядку щодо призову і забезпечення мобілізації через укладання контрактів.

Водночас Донецька область перекривається достатньо ефективно мігрантами. Вони всі мають російський паспорт і мали перебувати на військовому обліку, тому їх штрафують і швиденько накопичують штрафні штурмові батальйони.

Оскільки мігрантів та інших працюючих представників Росії на території Запорізької області практично немає, вони змушені набирати місцевих. Місцеві ж не палають любов'ю до росіян, і бігти в перших рядах, щоб встати на військовий облік і йти в російську армію, не дуже хочуть. Принаймні в таких містах, як Мелітополь, Бердянськ.

У Токмаку трохи інша історія, але в Мелітополі точно не хочуть. Тому росіяни почали вдаватися до таких заходів. Що вони ще вигадають, будемо далі дивитись.