Ефект від "ховрахового" втручання спостерігається й досі.
Виверження вулкана Сент-Геленс 18 травня 1980 року викликало катастрофічні наслідки для довкілля. Понад 1,5 мільйона тонн діоксиду сірки було викинуто в атмосферу, а лавові потоки знищили все на площі майже 600 квадратних кілометрів. Однак через три роки в регіон випустили ховрахів, які розпочали відновлення довкілля.
Про це повідомило видання Popular Science.
1983 року команда під керівництвом мікробіолога Майкла Аллена з Каліфорнійського університету випустила кількох ховрахів у майже безплідних зонах Пемзової рівнини та Ведмежого лугу, де рослинність ледве пробивалася. Гризунам дозволили діяти природним чином — рити землю.
"За словами Аллена, ховрахів часто вважають шкідниками, проте вони також виносять старий ґрунт і підіймають його на поверхню — цього й очікували вчені. Команда сподівалася, що тварини зможуть допомогти у винесенні на поверхню життєво важливих, удобрювальних мікроорганізмів, таких як ендосимбіотичні ризобіальні бактерії та мікоризні гриби", - йдеться в матеріалі.
Протягом 24 годин ховрахи почали розпушувати ґрунт, піднімаючи на поверхню корисні мікроорганізми, що сприяло закріпленню важливих для рослин поживних речовин. Результати експерименту перевершили очікування вчених: через шість років у районах, де діяли гризуни, з’явилося понад 40 000 рослин, а також відновилася популяція самих ховрахів.
Нині, за словами мікологині Мії Мальц, ці екосистеми є яскравим доказом стійкості природних екологічних процесів. Через понад 40 років ефект від "ховрахового" втручання досі спостерігається.
"Понад чотири десятиліття потому нові зразки ґрунту, взяті з тих самих регіонів, як і раніше вказували на кращу присутність грибів і бактерій, ніж у районах, де ховрахи не мешкали", — йдеться у статті.