Три ключові факти про українську журналістику під час війни

«Коли на моєму смартфоні лунає сирена повітряної тривоги – це не просто попередження для України. Це сигнал тривоги для всієї Європи. Якщо російську агресію не зупинити сьогодні, завтра ці сирени можуть залунати на ваших телефонах...»

Цими словами я розпочав свій виступ як почесний гість на Конгресі найбільшої журналістської організації Німеччини – Німецької спілки журналістів (DJV) у місті Інгольштадт. Для мене велика честь представляти Україну на цій знаковій події – 75-річному ювілеї німецької спілки журналістів за участі 200 делегатів.

У день, коли я вирушав на Конгрес, Київ перебував під повітряною тривогою понад 8 годин. Російські дрони пошкодили будівлі у п'яти районах столиці. Це – наша щоденна реальність, про яку я розповів німецьким колегам.

Я поділився трьома ключовими фактами про журналістику в умовах війни:

• Від початку повномасштабного вторгнення росії загинуло щонайменше 103 медійники. 18 з них – під час виконання професійних обов'язків. Останньою жертвою стала українська журналістка Вікторія Рощина, яка померла в російському полоні.
• Понад 30 працівників медіа та громадянських журналістів перебувають у неволі. Серед них – 5 жінок. Вони зазнають тортур, їм висувають облудні звинувачення у «тероризмі» та «екстремізмі».
• І третє – про мужність і надію. 32 локальні газети продовжують виходити на лінії фронту. Коли немає світла, зв'язку та інтернету, саме друковані медіа залишаються єдиним надійним джерелом інформації, буквально рятуючи життя людей актуальними даними про евакуацію та гуманітарну допомогу.

Делегатам Конгресу показали відео про роботу українських журналістів в часи війни та діяльність нашої мережі Центрів журналістської солідарності. У кулуарах Конгресу розміщено фотовиставку НСЖУ про роботу журналістів в часи війни.

Зворушений реакцією німецьких колег – вони вітали український виступ стоячи, захоплюючись сміливістю та стійкістю українських журналістів.

Від імені НСЖУ я вручив Німецькій спілці журналістів спеціальну відзнаку «за сильний голос вільної журналістики та непохитну підтримку української медіаспільноти у воєнний час». Німецька підтримка для нас вагома – лише кілька місяців тому ми отримали додаткову партію із 70 бронежилетів та шоломів для журналістів.

Мій головний меседж до німецьких колег: не дайте Україні зникнути з ваших газетних шпальт, з ваших телеефірів, з ваших стрічок новин.

Щиро вдячний президенту Німецької спілки журналістів (DJV) Міка Бойстеру та голові Баварської спілки журналістів (BJV) Гарольду Стокеру за запрошення та теплий прийом.

Журналісти важливі!