День пам’яті Івана Златоуста: традиції

13 листопада християни східного обряду в Україні  відзначають День пам’яті Івана Златоустого. Раніше його відзначали 26 листопада, але минулого року дату свята змінили. Це пов’язано з тим, що Православна церква України перейшла но новий календар.

Традиції свята

Раніше в цей день господині займалися приготуванням вареників. Вважалося, що в цей день вже доволі холодна погода, а тому вони не зіпсуються. Вареники готували в запас, з різними начинками, як м'ясними, так і овочевими.

У цей день намагалися не лаятися та не сваритися. Вважається, що через це не будуть почуті молитви вірян, які в цей день звертаються до святого Івана Златоуста. Його просять про позбавлення від дефектів мовлення, допомоги в навчанні, позбавленні від переживань, а також про благополуччя в шлюбі.

Крім того, святого просять про покарання для хабарників і шахраїв. Але проклинати їх не можна, щоб не прогнівити Бога.

Молитва до Іоанна Златоуста

О святителя великого Іоанна Златоусте! Багато й різних дарів від Господа прийняв Ти і, як раб добрий і вірний, вся дана тобі таланти добре помножив. Ти єси хлопцем — послух образ, юним — цнотливість світило, чоловікам — працьовитість, старим — незлобивості, ченцям — стриманість, тим, хто моляться — вождь від Бога натхненний, мудрості шукаючим — розуму просвітитель, благословливим — слова живого милосердя зірка, начальствующим — правління мудрого образ, правди ревнителям, відваги натхненник, правди заради гнаних — терпіння наставник: всім вся був, та всякого спаси. Над усіма ж цими здобув Ти любов, що є соуз досконалості, і тою, як силою Божественною, всі дарування в твоїм обличчі воєдино згуртував Ти, і туди любов, розділена примиряючу, в тлумаченні словес апостольських всім вірним проповідав еси. Ми ж грішні, за єдиним кожним своїм даруванням, єднання духу в союзі світу не імами, буваємо марнославні, один одного дратівливо, один одному завидно: цього заради обдарування наша розділена не в мир і спасіння, але в ворожнечу і осуд нам є. Тим же до тебе, святителю Божий, припадаємо, розбратом обурюємося, і в сокрушенні серця просимо: молитвами твоїми віджени від сердець наших всяку гордість і заздрість, що нас роздирають, та в багатьох вдихнув єдине тіло церковне, та за словом твоєму другому молитві однодумністю сповемі Отця і Сина і Святого Духа, Трійцю Єдиносущну і Нероздільну, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь.