Державна підтримка, конкуренція і тренди: розмова з найбільшим виробником ліфтів в Україні

СЕО групи компаній "Євроформат" Ліфти Ігор Ткаченко в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів про шлях до найбільшого українського виробника ліфтів, стан ліфтової інфраструктури, як держава допомагає зменшити фінансову вагу модернізації та чому конкуренція – далеко не головний стимул підприємців.

Початок підприємницького шляху

Старт власної справи – це завжди сміливий крок у невідомість. Як його зробили ви?

Коли я навчався в університеті, то мав стосунок до заводу, який обробляв метал. Ми там часто проходили практику, стажувалися. Зокрема, я був у курсі того, що завод є підрядником американського виробника ліфтового обладнання та виготовляє для нього деякі компоненти.

У 2006 році мені до рук потрапив додаток до звіту Міністерства ЖКГ про те, що 95% ліфтів в Україні вже відпрацювали свій термін у 25 років. Тож я подумав: якщо країні вже зараз потрібно близько 80 тисяч ліфтів, чому ми не можемо зробити свій продукт?

Починати таке масштабне виробництво було нелегко?

Я навчався у Політехнічному інституті, тому інженерія та технічний продукт були цікавим викликом. Так, непростим, адже ліфти – це складне обладнання, і доводиться постійно вчитися, що ми й робимо 15 років.

Ігор Ткаченко на виробництві / Фото надане 24 Каналу

Ми взяли найкращі ліфти, які були на той час, знайшли конструкторів, технологів, проєктантів. Перші креслення, перші помилки. За два з половиною роки ми таки сконструювали перший ліфт, а згодом мали й перший продаж. Було дуже страшно і цікаво водночас.

Що тоді стало для вас найбільшим "сюрпризом"?

Собівартість виробництва. По суті, цей показник на початку втричі перевищував ринковий. Ми зробили класний ліфт, але дуже дорогий.

Знизити собівартість, не втрачаючи якість – це найважча сторона бізнесу. Постійно доводиться шукати компроміси, не жертвуючи безпекою, яка завжди на першому місці.

Менеджмент, робота та ліфти

У вас є дві освіти – інженер та менеджер. Сьогодні доводиться гармонізувати ролі, чи якась домінує?

Коли ми тільки починали, то 90% часу займала інженерія. Однак сьогодні, коли підприємство вже виросло, основна діяльність таки перейшла у менеджмент, прийняття ключових рішень. Хоча, звісно, насамперед пишаюсь командою технічних спеціалістів і вони зараз повністю самостійні в прийнятті рішень в рамках своїх компетенцій. Я перебуваю поруч і приймаю найважливіші.

Здебільшого мешканці уявляють ліфт як кабіну та "трішки електроніки". Як система виглядає насправді?

Користувач дійсно бачить тільки кабіну та невелику частину інтерфейсу електроніки. Якщо говорити у відсотках, наприклад вартості ліфта чи ваги, то кабіна – найвидиміший елемент для мешканців – це лише 10%, для користувача – весь світ. Загалом ліфтова система – це 2,5 тисячі унікальних деталей, з яких лише 300 припадають на кабіну.

Кабіна – лише маленька частина ліфта / Фото надане 24 Каналу

Для розуміння: наші ліфти складаються з 11 "вузлів", в кожного з яких є своя функція. Кабіна, кнопки та гул мотора – це лише маленька частина системи, насправді все складніше.

Як часто з'являються інновації, які задають нову планку безпеки та комфорту користувачів?

Ми з 2016 року присутні в Європі, постійно слідкуємо за європейськими новинками. Основні комплектуючі ми купуємо теж там. За останні 10 років дуже змінилась конструкція ліфта, один з останніх трендів, який ми впроваджуємо вже 4 роки – це превентивне обслуговування.

Зараз, якщо ліфт ламається, то треба викликати бригаду, звільняти людей, які застрягли, замовляти й чекати запчастини, можливо, з іншої країни – це класичний варіант. Він може зайняти тижні, місяці й ліфт весь цей час буде стояти.

Натомість зараз є можливість робити аналітику ліфта та заздалегідь бачити, якщо якась деталь потенційно може вийти з ладу. Диспетчер системи не лише отримує звернення щодо проблеми, але й усю аналітику по роботі ліфтів до моменту поломки. Особливо в час війни та блекаутів, коли десятки поломок стаються саме внаслідок відключення світла, ця система дозволяє нам зрозуміти, який вузол вийде з ладу найближчим часом.

Це головний тренд, який зрозумілий для користувачів, хоча достатньо і цікавих технічних рішень. Звісно, є відсоток непрогнозованих випадків, але більшість з них пов'язані саме з екстреними відключеннями тощо.

Конкуренція та мотивація

Наразі ви – єдиний український виробник ліфтового обладнання. Як без конкуренції не зупинятися на місці?

Насправді конкуренція є, адже багато українських компаній привозять ліфти іноземного виробництва. Але потрібно насамперед думати про користувача, щоб він отримав якісну послугу та мав приємний досвід користування ліфтом.

В нас є випробувальна вежа, де ми постійно щось тестуємо відповідно до потреб. Адже ліфти є в лікарнях, у бізнес-центрах та житлових будинках, і в них різна специфіка та вимоги, які треба враховувати.

Ліфти для лікарень – це окремий напрямок. Надзвичайно складна конструкція, де ми також постійно вдосконалюємося, щоб бути впевненим на 101%, що ліфт не зупиниться у найвідповідальніший момент.

"Ліфтова" проблема та підтримка держави

Ще у 2020 році була статистика, що 64% ліфтів в Україні вже перевищили термін експлуатації. Яка динаміка ситуації зараз?

Багато українських міст займаються заміною ліфтів, але не так швидко, як хотілося б. Поки житловий фонд продовжує рухатися до старіння.

Заміна ліфта – недешеве задоволення, і зараз країна мусить розставляти пріоритети. Хоча навіть в таких умовах якась частина ліфтів, які є в комунальній власності, замінюють за бюджетний кошт. Що стосується ОСББ, то для них держава пропонує зменшити фінансове навантаження через програму кредитування "5-7-9%".

Ліфтова інфраструктура потребує масштабного оновлення / Фото Юлії Голокоз, Суспільне Миколаїв

А частковий ремонт – не вихід? Наприклад, відремонтувати лише певну частину ліфта, і продовжити його термін експлуатації в такий спосіб?

Існує така система, це називається комплект модернізації ліфта, що може подовжити термін експлуатації ліфта на 8 – 10 років. Це складно технічно, адже ми говоримо про ліфти понад 20-річної давності, ми залишаємо їх частину. Мешканці можуть побачити нову кабіну і подумати: "Вау, у нас новий ліфт", але це не так. І вигода примарна: така "часткова" модернізація даватиме вдвічі менше продовження експлуатації, тобто лише 10 років, а не 25, при 20% економії бюджету.

Враховуючи ціну ліфтових систем, ситуація виглядає дещо складною. Інфраструктура старіє та ламається, а можливості вирішити проблему одразу немає…

Асоціація ліфтовиків України доклала багато зусиль, щоб створити й запустити Національну програму по заміні ліфтів.

Але йдеться про бюджет, який може бути більшим за "Велике будівництво", якщо йдеться про 80 тисяч ліфтів. З початком повномасштабного вторгнення міняти ліфти в старих будівлях стало не на часі.

Зараз для ОСББ є рішення: кредити з низькими відсотками, або ж державна підтримка на рівні міст.

Інновації та енергоефективність

Одним з трендів західних компаній є зменшення впливу виробництва на екологію. Вдається за ним встигати?

Ми вже тривалий час працюємо по європейському класифікатору. Сертифікати екологічної безпеки, сонячні батареї, акумулятор, який працює у випадку відключення світла, вдосконалення виробництва – усе це давно стало частиною нашої роботи. Також ми маємо резервні джерела електроенергії для безперервного виробництва.

Ліфти – частина будівельної галузі. Які зміни вам потрібно впроваджувати під архітектурні рішення?

Цікаве питання. Річ у тому, що ліфт – це продовження ансамблю холу житлового комплексу, частина "парадної" екосистеми. І конкретно в нашому випадку немає серійного виробництва – ми гнучкі до конкретних рішень архітекторів.

Не варто триматися за пережитки радянщини, де всіх і все намагалися уніфікувати.

Так, простіше зробити лінію по виробництву одного продукту, ніж забезпечити індивідуальний підхід. Але цікавіше робити щось унікальне.

Яким ви бачите наступний етап розвитку галузі?

Гармонізація правил щодо ліфтів, ухвалена у 2019 році, стала важливим кроком для забезпечення комфорту та безпеки наших громадян. Це стосувалося прийняття єдиних стандартів для ліфтового обладнання на рівні Європейського Союзу. Зокрема, згідно з цими стандартами, кожна будівля з чотирма і більше поверхами повинна бути обладнана ліфтом. Маємо надію, що під час відбудови та оновлення інфраструктури України ця норма стане повноцінною її частиною.

Однозначно – інклюзивність, безпековий доступ для всіх та відповідність усім нормам у цьому напрямку. Забезпечення вільного та безпечного доступу, рівних можливостей і зручного досвіду для кожного має стояти на першому місці. Ми це робимо зараз і продовжимо робити, коли настане час відбудови.

Варто використовувати європейський досвід у сфері вертикального транспорту, щоб забезпечити максимально зручний і доступний простір для усіх груп населення.

Які б 3 поради ви дали підприємцям, які починають свій шлях?

Єдине, що допомогло нам розвиватися і досягати успіху – це наполегливість. Довгі роздуми – не завжди правильний шлях. Потрібно діяти, а якщо щось не вийшло – спробувати знову. Саме завдяки наполегливості можна втілити все задумане.