Гроші, зброя і слід в історії: що може зробити Байден для України до приходу Трампа в Білий дім

Якщо спитати, якою була допомога США Україні за часів каденції Джозефа Робінетта Байдена-молодшого, відповідь буде: недостатньою. Але нині, після приголомшливого розгрому демократів на виборах у 46-го президента Сполучених Штатів є шанс на те, щоб виправити не все, але багато чого.

Власне, адміністрація Байдена нині ніби скинула тягар переляку від власних потенційних рішучих дій та почала потрохи прокидатися. Принаймні перші кроки ми вже бачимо. На цьому тлі раптово, немов той король Теоден з "Володаря Перснів", оклигав і перетворився на живчика навіть президент Байден. Чим породив нову теорію змови та дав надію українцям, що президент наймогутнішої країни світу, нехай і в статусі "кульгавої качки", але нарешті почне робити повноцінний крок уперед без двох кроків назад. Які саме це можуть бути кроки – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Що таке "кульгава качка" в американській політичній лексиці і до чого тут Байден

Насправді ніякої образи тут немає і близько, а "кульгава качка" / lame duck – це цілком літературний вираз, що в перекладі з "політичної американської" означає політика на фінальній стадії своєї каденції. Тому нині Джозеф Байден – це саме той класичний a lame-duck president.

Американська політична система влаштована так, що між виборами (5 листопада), оголошенням результатів (17 грудня), проголошенням їх у Конгресі (5 січня 2025 року) та власне інавгурацією (20 січня) проходить 70 днів і в цей період у США відбувається багато всього цікавого.

Це не безвладдя, а таке собі двовладдя – поки обраний президент збирається з думками та розмірковує над кадровою політикою та стратегією, чинний президент закриває гештальти та виконує роботу над помилками.

Це можуть бути цілком несподівані та непопулярні кроки, адже президенту вже не потрібно озиратися ані на виборців, ані на парламентарів чи будь-кого взагалі. Як правило, саме в цей час президенти оголошують про помилування персонажів різного рівня скандальності, призначають суддів Верховного суду (нині Байден так може призначити Камалу Гарріс) та роблять різкі рухи в зовнішній політиці, на які б точно не наважились раніше.

Зараз саме на такі кроки чекають від президента Байдена. Розрахунок тут на те, що він все ж хоче залишити позитивний слід в історії, а не підтвердити слова свого візаві Дональда Трампа про "найгіршого хлопця на цій посаді". До честі Байдена, він вже почав це виконувати.

Три кроки від Байдена для України, які вже робляться

• Минулого тижня адміністрація президента США оголосила, що знімає обмеження з надання технічної допомоги на українській території щодо зброї власного виробництва.

Це означає, що тепер американські фахівці зможуть ремонтувати літаки F-16, бронетехніку, системи ППО та ракетні комплекси на території України, а не чекати, поки та прибуде до Польщі, Румунії, Словаччини чи ФРН. Це суттєво покращує та пришвидшує логістику війни та значно спрощує технічні роботи в тилу.

Це також означає, що техніку будуть ремонтувати та відновлювати швидше, а відповідно – швидше вона буде опинятися на фронті.

Чого це зробили тільки зараз? А тому, що такі обмеження собі намалювали в голові в адміністрації Байдена. Також наразі невідомі масштаби змін, проте в умовах війни таку інформацію краще зберігати в таємниці.

• Другий крок – розмова з Трампом та прохання не кидати Україну напризволяще. Тут все залежить від доброї волі обраного президента та його стосунків з Володимиром Зеленським. Проте саме факт такої розмови говорить про те, що Америка відчуває відповідальність за цю війну і політика підтримки України відповідає національним інтересам США.

Підтримка США тут не пусті слова, бо Америка є частиною проєкту фінансування українського спротиву шляхом надання кредитів на 50 мільярдів, забезпечених арештом російських активів, точніше відсотками по них. Доля США у цій схемі – 20 мільярдів доларів. Вочевидь, ці гроші можуть стати "заручниками" політичної волі та непередбачуваності нового президента.

Наразі Байден і Трамп лише говорили телефоном. Очікується, що вже цієї середи Байден запросить обраного президента до Овального кабінету для предметної розмови. Під час неї він міг би спробувати переконати Трампа не рубати з плеча або хоча б отримати відповідь для подальшого застосування "плану Б".

Тут несподіваним помічником Байдена виступив Путін, який одразу після телефонної розмови з Трампом, в якій той просив росіян не ескалювати, віддав наказ провести потужний обстріл України, внаслідок якого загинули щонайменше 6 цивільних у Миколаєві та Запоріжжі. Трамп вочевидь може сприйняти такі речі як особистий виклик і діяти відповідно.

• Третій крок – постачання зброї та фінансування. Не секрет, що американські союзники геть не поспішали з постачанням зброї та техніки Україні. Попри гучні презентації та оголошення, техніка їхала до нас занадто довго. Нині Адміністрація Байдена оголосила про прискорення постачання ракет, зокрема ППО/ПРО.

Wall Street Journal стверджує, що Пентагон до закінчення каденції Байдена надасть Україні 500 ракет-перехоплювачів для систем PATRIOT і літаків F-16. Це буде потужно.

Також офіс радника президента США з нацбезпеки Джейка Саллівана планує оголосити про масштабні пакети іншого озброєння, щоб повністю "отоварити" пакет допомоги Україні, який з муками ухвалював Конгрес навесні 2024 року. Мовиться про 6 мільярдів доларів.

Але й тут послідовники Саллівана не були б собою, якби не всунули до багатомільярдної бочки меду свою ложечку дьогтю із заявою міністра оборони Остіна про надання Україні ракет ATACMS у порядку "живої черги" (про це пише The Wall Street Journal). Що ж, нехай це залишиться на їхній совісті.

Що ще може зробити адміністрація Байдена для України

Президент США може багато (якщо, звісно, бажатиме того). Насправді план дій обмежує лише фантазія.

• Почати можна з багатостраждального зняття обмежень на удари американськими ракетами вглиб території Росії, це так звана "далекобійність". Це питання зависло мінімум з літа і бажання американців зважати на російські “червоні лінії” викликає в Києві щонайменше подив.

Такий дозвіл від Байдена був би дійсно ефектним завершенням його каденції та дуже допоміг би Україні. Бо, як довели супутникові знімки та численні результативні атаки українськими дронами вглиб Росії, заяви американців про те, що росіяни відвели всі склади, аеродроми та іншу логістику якомога далі від фронту і ракетам ATACMS і STORM SHADOW нема вже чого більше розвалювати, – цинічна брехня.

Американцям навіть не довелось би шукати собі виправдань на "сходах ескалації", бо Росія запросила воювати "корейських студентів" (так, окупанти завезли їх по навчальних візах), чим це не привід вдарити крилатою ракетою?

Як повідомляє The Telegraph, наразі Байдена підштовхують до зняття заборони найбільші європейські союзники США – президент Франції Макрон та британський прем’єр Кір Стармер. Очікується, що "важлива розмова" відбудеться вже незабаром у Парижі, куди Стармер прибуде на урочистості з нагоди завершення Першої світової війни. До них згодом можуть приєднатися прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск і генсек НАТО Марк Рютте.

Якщо ж це питання й надалі буде затягуватись, то Україні потрібно вивчити ізраїльський досвід подолання подібних заборон. Тобто завдання ударів американськими ракетами вглиб Росії без офіційного дозволу. А що – втрачати нам особливо нема чого, а новий президент вочевидь цінує крутих хлопців.

• На питаннях далекобійності можна не зупинятись, а розблокувати для України американські F-16. Нині ми маємо літаки лише від європейських союзників, натомість сотні машин й далі гниють на американських базах. Те саме стосується й іншої техніки – пентагонівська бухгалтерія вже не раз демонструвала дива й безперечно може "правильно" оцінити техніку, яка десятки років провела на складах, але яка точно буде на вагу золота в Україні.

Крім F-16 можна згадати й про іншу техніку, зокрема танки Abrams, гелікоптери AH-64 Apache та нарешті ракети Tomahawk. Зрозуміло, що про їх надання українська влада буде конкретно говорити з новою адміністрацією, але принаймні вже не з чистого листа.

А ще не забуваймо, що маємо зі США довгострокову безпекову угоду, а там є цікаві речі та пункти (детально про безпекову угоду між Україною та США – читайте тут).

Закон про додаткове фінансування України, запрошення до НАТО і санкції

Також Байден може не покладатися лише на добру волю Трампа, а почати діяти проактивно. Наприклад, запропонувати власний законопроєкт про додаткове фінансування України.

Наразі в Конгресі зберігається двопартійна підтримка України (а в сенаті ще й демократична більшість) і така ініціатива мала б шанс на успіх, попри фактор Трампа. Це стало б своєрідним страховим полісом на випадок непередбачуваних подій, яких, вочевидь, після 20 січня буде чимало. Також у разі невдачі чи блокування законопроєкту трампістами демократи отримали б аргумент для критики нової адміністрації та інструмент тиску на неї.

Президент Байден матиме можливість протягом наступних 70 днів довести Конгресу і новій адміністрації, що Сполучені Штати не повинні відходити від України, що відхід від України означає ще більшу нестабільність в Європі,
– радник Байдена з національної безпеки Джейк Салліван у недільній програмі Face the Nation на каналі CBS.

Крім зброї від Байдена, Україна та світ чекають і потужних політичних рішень. Таким безперечно є запрошення України до НАТО (нагадаємо, це перший пункт Плану перемоги Зеленського).

​До цього часу Байден разом з іншою без 5 хвилин "кульгавою качкою" – канцлером Німеччини Шольцом усіма силами намагалися таке рішення заблокувати, боячись "червоних ліній" росіян. Нині їх вже можна не боятися, бо це вже буде не їхньою проблемою. Натомість буде створено нарешті притомну "дорожню карту" для справедливого завершення війни та початку мирних переговорів, де Україна матиме козирі та гарантії безпеки.

Це добре розуміють у США. Принаймні вже відкрито говорять про це.

Президент Байден дав зрозуміти, що членство в НАТО буде в українському майбутньому. В цьому немає жодних сумнівів. Ми будемо працювати з Україною на її шляху, але найперший пріоритет — мати впевненість, що Україна зможе виграти цю війну,
– координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі в коментарі в ефірі телемарафону натякає на можливість запрошення України до НАТО.

Утім, заяви наразі неконкретні й куртуазні, що дає підстави припускати, що в нетрях адміністрації президента нині йде велика дискусія щодо цього питання, і погодитись на його вирішення на користь України буде непросто, адже це фактично буде означати, що вся попередня стратегія Адміністрації була помилковою.

• У ситуації, коли запрошувати до НАТО страшно, а робити щось потрібно, безпрограшним варіантом є санкції. Росію вже й так обклали з різних боків, втім залишається ще чимало галузей, де США могли б натиснути ще більше.
• Також Байден може ухвалити рішення про переведення Україні заарештованих в США російських активів, зокрема 5 мільярдів доларів резервів російського центрального банку. Ці гроші точно не були б зайвими.

Так чи інакше, але час Джо Байдена спливає і, якщо він хоче залишити солідний слід в історії та добрі спогади про себе в українців та європейців (а згадати позитивного також можна багато), він мусить діяти. Адже завжди найкраще запам'ятовується остання фраза.