Рубіо, Волтц і тінь Маска: чого чекати Україні від "флоридських яструбів" Трампа

Про зроблений Трампом вибір кандидатур, функціонал яких стосуватиметься сфер безпеки, оборони та зовнішньої політики повідомляють численні американські медіа. Зокрема, The New York Times (NYT) пише, що обраний президент США планує висунути сенатора Марко Рубіо на посаду державного секретаря. Зазначимо, що з січня 2021 року цю посаду в адміністрації чинного президента Джо Байдена обіймає Ентоні Блінкен.

Співрозмовники NYT особливо підкреслюють, що Трамп "все ще може передумати в останню хвилину", проте, на їхню думку, обраний американський лідер все ж таки зупинився на Рубіо, якого він до початку виборчої кампанії розглядав як можливого кандидата у віцепрезиденти.

Чи справді майбутній держсекретар США підтримує Україну

Марко Рубіо був обраний до Сенату, тобто верхньої палати Конгресу США у 2010 році від Флориди і, як наголошує The New York Times, зарекомендував себе "яструбом" у зовнішній політиці, займаючи жорстку позицію щодо Китаю та Ірану. Рубіо є заступником очільника сенатського комітету з питань розвідки та старшим членом комітету з питань міжнародних відносин.

53-річний Рубіо голосував за пакет допомоги Україні на 2024 рік та повсякчас публічно наполягав на важливості підтримки Києва у війні з РФ. Принагідно зазначимо, що майбутній держсекретар на початках 2025 року має бути затверджений Конгресом, але з огляду на те, що Трамп контролюватиме обидві палати, очевидно, що це кадрове рішення буде проведено на законодавчому рівні без жодних проблем.

В той же час The Wall Street Journal (WSJ) повідомляє про те, що Трамп має намір призначити конгресмена від штату Флорида Майка Волтца своїм помічником з питань національної безпеки. З січня 2021 року цю посаду в адміністрації Байдена, нагадаємо, обіймає Джейк Салліван.

"Волтц вступить в свою роль у розпал тривалих конфліктів в Україні та на Близькому Сході, і очікується, що Дональд Трамп спробує запобігти подальшій ескалації за рахунок посилення стримування опонентів країни за кордоном", — констатує WSJ. Видання окремо наголошує, що це одна з ключових посад у Білому домі: чиновник, який її займає, координує роботу всіх відомств, які відповідають за пов’язані з національною безпекою питання, доповідає про те, що відбувається главі держави і реалізує його політику в цьому напрямку.

Волтц, як і Рубіо, відомий своїми "яструбиними" зовнішньополітичними поглядами і вважається одним із найбільш жорстких критиків Китаю у Республіканській партії. У Конгресі Майк Волтц спочатку підтримував законопроекти з допомогою Україні, але в квітні 2024 голосував проти додаткового фінансування на $60 млрд. "Епоха бездонних чеків для України від Конгресу закінчилась. Європа має зробити більше для України, а США мають захистити свій південний кордон", - так аргументував свою позицію Волтц. Поряд з тим, він неодноразово критикував Джо Байдена за неготовність надати Києву далекобійні ракети, які б могли досягти території РФ. Наразі ж ймовірний помічник Трампа з питань нацбезпеки виступає за подальшу підтримку України, але під призмою пильного контролю за витратами виділених США коштів.

Тим часом ABC News повідомляє, про важливу роль, яку відіграє мільярдер Ілон Маск у формуванні команди майбутньої адміністрації Трампа. За інформацією телеканалу, останнім часом бізнесмен майже щодня перебував у маєтку республіканця Мар-а-Лаго (штат Флорида) і підтримує постійний зв’язок з керівником перехідної команди Трампа Говардом Латником. На особливій ролі Ілона Маска акцентують і експерти, з якими поспілкувався Фокус.

Чи справді Трампа не слід вважати "голубом миру"

Зокрема, політолог Максим Несвітайлов у розмові з Фокусом акцентує: "Дональд Трамп формує свою команду, керуючись двома ключовими принципами. Перший принцип — абсолютна лояльність до нього особисто і другий – готовність працювати і не перетягувати на себе ковдру. Тобто, якщо Трамп ухвалює те чи інше кадрове рішення, це означає, що обрана людина є цілком і повністю лояльною до його поглядів. Рубіо та Волтца називають "яструбами", але знову ж таки така позиція не йде у розріз з позицією Трампа, якого мені дуже складно назвати "голубом миру".

Зазначивши, що риторика Трампа свідчить про його дійсне бажання завершити російсько-українську війну шляхом укладання відповідної мирної угоди, експерт додав: "Але якщо укласти таку угоду не вдасться, він, гадаю, і без усіляких "яструбів" під боком, буде готовий до більш радикальних кроків. До речі, "злив" про розмову Трампа з Путіним – це його – Трампа хід, адже він хоче, щоб усі ЗМІ акцентували увагу на тому, що у США, мовляв, в Європі є велика військова присутність і так далі. Це, погодьтеся, не є політикою "голуба миру". Але головне, що потрібно розуміти: будь-які кадрові призначення не матимуть колосального значення, оскільки Дональд Трамп – не командний гравець, а прима-балерина, яка вирішує все сама".

Наголосивши, що незалежно від ваги займаної посади та прізвища людини, яка її обійматиме, її функція зводитиметься лише до виконання волі Трампа, Максим Несвітайлов констатував: "Єдина людина, яка дійсно може мати на Трампа певний вплив – це Ілон Маск, без якого Трамп би ці вибори не виграв. Поки Маск активно не включився у виборчий процес, Трамп програвав. Тому, Ілон Маск – не лише найбільший спонсор Трампа, а й найбільша його козирна карта в принципі".

Чому всі танцюють під трампівську дудку

У тому, що формуючи свою кадрову обійму, Дональд Трамп керується передусім принципом лояльності кандидатів до нього, переконаний політолог Максим Джигун. У розмові з Фокусом експерт зазначає наступне: "Зверніть увагу, що і Рубіо, і Волтц на початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну палко підтримували надання нам летальної зброї, "щоб поставити Путіна на місце", тощо. Але після того, як свою позицію сформував уже сам Трамп, їхня риторика почала змінюватися і вони почали говорити, що Америка, мовляв, понад усе і Київ має надавати США фіскальну звітність і тому подібне. Знаєте, у мене таке відчуття, що ці люди дуже швидко здатні адаптуватися під будь-які настрої Трампа і ретранслювати їх, не декларуючи при цьому свої особисті".

У цьому контексті експерт нагадує про те, що майбутній віце-президент Сполучених Штатів Джей Ді Венс свого часу називав Трампа Гітлером, а наразі каже, що це найкращий президент США усіх часів.

"Враховуючи підходи Трампа, усі його призначення слід оцінювати не стільки під призмою попередніх проукраїнських заяв тих чи інших претендентів на високі посади, скільки під кутом того, яким буде настрій та пріоритети самого Дональда Трампа", — наголошує Максим Джигун.

На його переконання, Трамп і колективне прийняття рішень – несумісні речі, оскільки колишній-майбутній президент США - "палкий поціновувач сольного політичного співу, який навіть не намагається слухати і чути людей з альтернативною точкою зору".

"Коли ми зараз чуємо від усіх людей, які невдовзі стануть членами владної команди Трампа одні й ті ж самі тези стосовно тих чи інших питань, то це , відверто кажучи, геть не схоже на демократію, де перемагає дійсно сильніша і якісніша з ідей. Втім, я думаю, що така егоцентрична і орієнтована на себе людина, якою є Трамп, особливо йдучи на другий термін, могла б в принципі зупиняти свій вибір на людях, які мають думки, відмінні від його особистих", — підкреслює Максим Джигун, додаючи, що в таких умовах вибудовувати якісь окремі відносини, приміром з Пентагоном чи Держдепом в обхід Білого дому, щоб якось по-іншому заходити до президента США, точно не варто.

Відштовхуючись від цього, підсумовує політолог, все вирішуватиме виключно позиція Трампа, яку наразі, на його переконання можна окреслити наступною формулою: "якнайшвидший мир за будь-яку ціну".

До речі, в контексті мирного кейсу доречно звернути увагу на свіжий інсайд від Financial Times. Видання, посилаючись на інформовані джерела, повідомляє про те, що під час вересневої зустрічі з Зеленським у Нью-Йорку, Трамп "проявив зацікавленість" до двох пунктів його плану перемоги. Один з них передбачає заміну частини американських військ, дислокованих у Європі ЗСУ після завершення російсько-української війни. Другий пропонує поділитися з західними союзниками природними ресурсами України.