Чи вдарить розвалений німецький «світлофор» по Україні

Того дня, коли Дональд Трамп святкував упевнену перемогу на виборах, німецький канцлер Олаф Шольц мав поганий настрій. І річ була не тільки в новинах з-за океану. Відносини між трьома учасниками світлофорної коаліції в Німеччині, що виникла після парламентських виборів 2021 року, давно стали напруженими. Й останнім часом мали тенденцію до погіршення на тлі значного падіння рейтингів трьох політичних сил — соціал-демократів, Партії зелених та «Вільної демократичної партії» (ВДП). 6 листопада після зустрічі з партнерами по урядовій коаліції Олаф Шольц оголосив про звільнення міністра фінансів Крістіана Лінднера — лідера ВДП. Згодом у відставку пішли інші міністри цієї політичної сили. Світлофорна коаліція де-факто розпалася.

Подейкують, що очільник «вільних демократів» Крістіан Лінднер сам виношував плани грюкнути дверима та покинути лави коаліції ще після виборів до місцевих ландтагів у Тюрингії, Саксонії й Бранденбурзі, на яких його партія зазнала болісної поразки. Однак безпосередньою підставою для розпаду керівної більшості стало різне бачення того, як вирішити проблему дефіциту бюджету, який може перевищити 13 млрд євро наступного року. Канцлер Олаф Шольц є прихильником збільшення боргового ліміту, субсидій на електроенергію та виділення додаткових коштів для підтримки автопрому.

Натомість у Крістіана Лінднера, який представляє помірковану ліберальну партію, діаметрально протилежне бачення подолання дефіциту бюджету. Воно передбачає зниження податків для бізнесу та заможних жителів Німеччини, скорочення соціальної допомоги й дотацій на оплату житла, зменшення державних субсидій, перегляд політики «радикального зеленого переходу» у сфері енергетики. Звісно, знайти спільну мову з партнерами, які дотримуються лівіших поглядів на низку важливих соціально-економічних питань, «вільним демократам» завжди було непросто.

У суперечці стосовно бюджету на 2025 рік німецькі політики згадували й Україну. Але ні Шольц, ні Лінднер не висловлювали бажання припинити допомогу нашій державі. Якщо вірити джерелам, дискусія зводилася до пошуку оптимальних способів її підтримки. Між політиками ФРН навіть розгорнулося своєрідне словесне змагання: хто краще допоможе Україні.

Проєкт німецького бюджету на 2025 рік передбачав військову допомогу Україні на суму 4 млрд євро. Однак Шольц, який раніше багато уваги приділяв риториці пошуку шляхів до миру з РФ, нібито запропонував додатково виділити Києву ще 3 млрд євро. Натомість Лінднер не погодився з такою пропозицією, зауваживши, що його партія ніколи не вагалася в питанні допомоги України, тоді як інші — так. Очільник «вільних демократів» сказав, що додаткові мільярди не допоможуть Києву. А от надання далекобійних ракет Taurus справді принесе користь. Раніше досить позитивно стосовно передачі Україні Taurus висловлювався й інший німецький політик — лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц. Також він зауважив, що Берліну потрібно значно збільшувати витрати на оборону, а канцлеру — подолати свій страх перед Путіним.

Що далі? Олафу Шольцу майже гарантовано не вдасться отримати вотум довіри до свого уряду в Бундестазі через брак голосів. І тоді на Німеччину чекають дострокові парламентські вибори. Інтрига в одному — даті їх проведення. Головний політичний суперник СДПН — консервативний блок ХДС/ХСС — виступає за якомога швидше голосування щодо вотуму довіри уряду. Адже лише після цього можна призначати дату дострокових виборів до парламенту. Фрідріх Мерц уже закликав канцлера не затягувати з цим питанням. І додав, що неприпустимо, коли в державі кілька місяців працюватиме уряд, який не має більшості в парламенті. Водночас Шольц волів би затягнути цей процес, щоб вибори відбулися хоча б у березні. Доти соціал-демократи сподіваються трохи покращити свої рейтинги. Додатковим аргументом СДПН стало б ухвалення важливих бюджетних ініціатив, щоб було з чим іти до електорату.

Спочатку в медіа циркулювала інформація, що Олаф Шольц планує поставити на голосування питання про вотум довіри до свого уряду 15 січня. За таким сценарієм, дострокові вибори відбулися б на початку весни. Однак 10 листопада канцлер нібито змінив свою думку і заявив, що не проти провести доленосне голосування раніше — до Різдва. Але перед цим лідер фракції СДПН Рольф Мютценіх та лідер ХДС/ХСС Фрідріх Мерц мають узгодити відповідну дату.

В інтересах Німеччини — щоб політична криза та перехідний період завершилися якомога швидше. Надто багато внутрішніх і зовнішніх викликів стоять зараз перед найпотужнішою в економічному плані державою ЄС. Водночас дострокові вибори не вплинуть на вже погоджену підтримку України. Навіть якщо Бундестаг не схвалить проєкту бюджету на наступний рік. Також наразі в нас немає підстав серйозно хвилюватися щодо результатів майбутніх виборів. Партії, які, найімовірніше, сформують нову урядову коаліцію, займають проукраїнську позицію.

Поки що блок ХДС/ХСС є безумовним лідером за підтримкою з боку громадян ФРН. За цю політичну силу на дострокових парламентських виборах у Німеччині готові проголосувати близько 32% виборців. Але цього замало для одноосібного формування більшості. Тож ХДС/ХСС так чи так потрібно буде вступати в переговори з іншими партіями й домовлятися. Оскільки ХДС/ХСС принципово відмовляється співпрацювати з «Альтернативою для Німеччини» (АдН), Фрідріху Мерцу доведеться шукати союзників серед інших політичних сил. Ідеологічно близькою була б коаліція правоцентристської ХДС/ХСС із поміркованими лібералами ВДП. Проте є великі сумніви в тому, чи будуть «вільні демократи» взагалі представлені в новому складі Бундестагу. Та навіть якщо припустити, що ВДП зможе подолати 5-відсотковий бар’єр, її депутатів буде замало для того, щоби сформувати уряд.

Коаліція між ліволіберальними «зеленими», які розгубили значну частину електорату та накопичили багато негативу, й ХДС/ХСС виглядає неприродно. Правоцентристи Мерца навряд чи підтримають радикальну екологічну повістку Партії зелених, яка викликає багато нарікань у німецьких промисловців та бізнесу. Залишається єдиний варіант — формування майбутнього уряду двома політичними силами: ХДС/ХСС та СДПН як молодшого партнера.

Попри неминучу поразку на найближчих виборах партія Шольца має гарні шанси й далі бути учасником урядової коаліції та делегувати своїх представників на посади міністрів. Хоча шанси канцлера отримати міністерське крісло після виборів майже нульові. Лідер Християнсько-соціального союзу Маркус Зедер уже зазначив, що СДПН може стати єдиним реальним партнером у новій коаліції. Але без її нинішнього лідера — Олафа Шольца.

Ймовірно, 2025 року Німеччина стане свідком створення нового уряду «великої коаліції». Для України такий варіант не виглядає загрозливим. Хоча в позиціях ХДС/ХСС і СДПН щодо України є деякі відмінності, загалом ці партії з розумінням ставляться до необхідності підтримки Києва у війні проти Росії. Інше питання: чи буде дієвим і достатньо ефективним такий уряд із огляду на серйозні внутрішні та зовнішні виклики? Його невдача може відкрити шлях до влади для інших партій, які значно прихильніше ставляться до ідеї домовитися з Москвою, не рахуючись із інтересами України.

Нинішня політична криза в Німеччині містить водночас і певні ризики, й нові можливості для України. Головне, щоб період до проведення позачергових виборів до Бундестагу не був занадто тривалим. Що швидше завершиться політична невизначеність у Німеччині, то краще для Києва.