Держкіно закликали виключити фільм про росіянина й українку з програми Талліннського фестивалю

Про це повідомляє24 Канал з посиланням на Держкіно. В офіційному зверненні йдеться про важливість врахування контексту агресії Росії проти України та серйозних страждань, які переживає український народ.

У Держкіно закликали виключити фільм "Глухі коханці" з програми Талліннського фестивалю

У своєму зверненні Держкіно наголосило, що надання можливості демонструвати російські фільми в сучасних умовах може нести серйозний ризик. Йдеться про пропаганду, яка виправдовує агресію Росії, що може бути частиною ширшої інформаційної стратегії агресора. Важливим є те, що такі фільми можуть мати вплив на громадську думку, створюючи викривлене уявлення про реальність, зокрема щодо війни в Україні.

З огляду на агресію Росії проти України та численні страждання українського народу, особливо важливо забезпечити, щоб культурні платформи не ставали інструментами для фільмів, які розмивають кордони розуміння реальності українців,
– йдеться у зверненні Держкіно.

Держкіно також подякувало організаторам Tallinn Black Nights Film Festival за можливість представляти українське кіно на цьому важливому міжнародному майданчику.

Цей інцидент відображає складну ситуацію, з якою стикаються культурні та мистецькі платформи у світі під час війни, коли питання етики, відповідальності та можливих політичних наслідків набувають особливої ваги.

Що відомо про фільм "Глухі коханці"

Стрічка, знята російським режисером Борисом Гуцем, розповідає історію кохання між українською переселенкою та росіянином. Фільм здобув увагу завдяки своєму специфічному сюжету та персонажам, яких виконують російські актори Даніїл Газізуллін та Анастасія Шємякіна.

За сюжетом, головні герої, молодий чоловік і дівчина, зустрічаються в Стамбулі, де їх об'єднує спільна ситуація: обидва не мають грошей, щоб жити в чужому місті, і знаходять підтримку один в одному.

Їхня історія починається як безтурботне, романтичне знайомство, де відсутність слуху не заважає їхньому спілкуванню. Вони весело проводять час разом, шукаючи близькості, і їм здається, що вони закохані. Однак, у фільмі є важливий поворот: попри почуття, героїв розділяє більше, ніж просто мовний бар'єр. Вона – з України, він – з Росії.

На фоні їхньої безтурботної взаємодії з’являється нагадування про реальність, в якій вони живуть. Війна в Україні не може залишитися поза увагою, і це створює внутрішній конфлікт, який неможливо ігнорувати.

Режисер Борис Гуц, хоча й живе в Європі, довгий час працював на російському телебаченні. Через це фільм отримав певний резонанс, зокрема серед тих, хто стурбований ситуацією в Україні.