Мобілізаційні проблеми в Україні: чому ТЦК не воюватимуть і хто має піти на фронт

Мобілізація в Україні потребує удосконалення

Згідно з рішеннямВерховної Ради України, воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триватиме до 7 лютого 2025 року.

Народний депутат Роман Костенко заявив, що Україні потрібно мобілізувати близько 500 тисяч людей. Така кількість необхідна для заміни військових, які вже довгий час воюють, а також для підсилення бойових підрозділів.

Навесні в Україні вже посилювали мобілізацію, і після прийняття відповідного закону в травні її темпи були нормальними. Але у вересні вони знизилися. Ветеран російсько-української війни Масі Найєм заявив: якщо за два місяці не мобілізується 160 тисяч людей, доведеться підписувати капітуляцію.

Нардепка Юлія Яцик запропонувала створити бойові бригади з працівників ТЦК, але у структурі наголошують, що більшість співробітників центрів територіальної комплектації не воюватиме. 

Де ж брати людей та кого мобілізувати на фронт, читайте в ексклюзиві ТСН.ua

Мобілізація – справа держави

Капітан Збройних Сил України Мирослав Борисенко розповів в інтерв'ю Наталії Нагорній, що в основному на фронт мобілізують жителів сіл та маленьких містечок, тоді як мешканці великих міст можуть ухилятись від призову. 

"Мобілізація - це, мабуть, одна з небагатьох речей на війні, яку ми не можемо зробити без держави. Мобілізація - це справа держави. І держава має право застосовувати насильство та класову нерівність", – сказав Борисенко.

Військовий зауважив, що бажає бачити в лавах ЗСУ дітей олігархів та президентів. За словами капітана ЗСУ, через провальну мобілізацію, зараз є велика проблема у війську.

"Я зараз командую батареєю з хлопців, які потрапили під так звану "бусифікацію". Жителів великих міст у мене майже немає. У нас лише один і я. Раніше соціальний склад був інший. Зараз на 90% – це жителі маленьких міст та сіл" – додав капітан.

Повну версію інтерв'ю Мирослава Борисенка дивіться за посиланням. 

Однак, примусова мобілізація неефективна та нагадує "радянщину". Таку думку висловив капітан 1 рангу запасу ВМС ЗС України, стратегічний експерт компанії "Соната" Андрій Риженко. Він зазначив що в Україні потрібно формувати оперативні резерви за прикладом скандинавських країн чи Ізраїлю.

“Нам потрібно терміново змінити систему мобілізації. Зокрема, змінити роботу ТЦК та ВЛК. Систему мобілізації потрібно змінювати й робити її подібною до тих, які є в скандинавських країнах або в Ізраїлі. Там все будується на діалозі між державою та громадянином. І під час війні саме час це змінювати", – пояснив він.

Андрій Риженко навів приклад Фінляндії, де при 5 млн населення оперативний резерв складає 1,2 млн громадян, і його склад є підготовленим. 

“Кожен громадянин має військову частину, форму і т.д. В нас же просто зробили облік. Гадаю, що зробити облік і закрити кордони, - трішки не те, ці кроки не дають тих результатів, на які очікують. Це примусові кроки, які нагадують радянщину. Якщо громадянин дійсно патріотичний і перебуває за кордоном, то він повернеться за потреби. І таких людей було багато. А мати тактику без стратегії є метушнею перед тим, як тебе знищать", – додав він.

Також експерт критично оцінив заяви про необхідність терміново мобілізувати понад 160 тисяч військовозобов’язаних.

“Я б такі цифри не озвучував. Набрати людей, для яких немає зброї, буде дуже складно”, – зазначив він.

Попри все, ТЦК не воюватиме

Нещодавно у Верховній РадіУкраїни точилися суперечки щодо можливості розпуску територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Це пов’язано із численними скандалами навколо ТЦК, зокрема щодо перевищень працівниками своїх повноважень та, так звана, «бусифікація». Такі випадки заважають рекрутингу та адекватної мобілізації. 

Як альтернативу – нардепи пропонували створити мережу рекрутингових центрів, а працівників ТЦК відправити на фронт.

Народна депутатка заступниця голови Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради з питань розслідування можливого порушення законів у Міноборони та ЗСУ Юлія Яцик заявила, що із працівників ТЦК можна сформувати 10 повноцінних бригад.

"Працівники ТЦК є військовослужбовцями, які можуть ефективно виконувати свої завдання у зоні бойових дій. Наприклад із сьогоднішньої кількості працівників можна створити 10 повноцінних бригад", – зазначила Юлія Яцик.

Підтримує розформування ТЦК і народний депутат України Юрій Камельчук. Він заявив що цей орган є "неефективним та некомпетентним".

"Там працює надто багато людей та надто неефективно – 99% їхньої роботи може бути автоматизовано", – підкреслив нардеп. 

"Бусифікація" знищує всі потуги рекрутингу і адекватної мобілізації", – зауважила народна депутатка, представниця парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки у коментарі для ТСН.ua Соломія Бобровська. Як зауважила Соломія, перебування частини чоловіків вдома також ускладнює мобілізацію.

На думку нардепки Мар'яни Безуглої, ліквідація ТЦК вивільнила б до 50 тисяч військовослужбовців. Вони цілком могли б поповнити бойові підрозділи.

Проте, з працівників ТЦК жодної бригади сформувати не можна. Як повідомив речник Полтавського ТЦК Роман Істомін, це цивільні особи.

За його словами ті люди можуть умовно утворити будівельні бригади.

"Стосовно військовослужбовців ТЦК, то наказу щодо їхнього розформування - немає", – Роман Істомін.

Зниження мобілізаційного віку

Український парламент 9 жовтня остаточно ухвалив законопроєкт, який забороняє мобілізацію обмежено придатних українців віком від 18 до 25 років.

Попри це, військові командири підтримують ідею зниження мобілізаційного віку.

Зокрема Роман Костенко, полковник СБУ та секретар Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, вважає, що мобілізаційний вік має починатися від 20 років. На його думку, американських конгресменів дивує те, що в Україні чоловіки віком до 25 років не підлягають призову. Він також зазначив, що у світі мобілізація від 18 чи 20 років – це звична практика.

Кирило Верес, командир батальйону К-2 54-ї ОМБр зазначив, що у нього недостатня кількість особового складу, проте він неготовий масово брати до свого підрозділу 18-річних: "18-річний хлопець – для мене це трохи рано".

Нещодавно, йшла мова про зниження мобілізаційного віку до 45 років.

На думку мера Генічеська та доброволець 24 ОШБ "Айдар" Станіслава Бунятов це позначиться на складі військових підрозділів. Зокрема, "зникнуть діди зі штурмових підрозділів, підуть воювати ті, хто вже заплатив, щоб не воювати".

Дещо іншу позицію має військовий лікар, підполковник Роман Кузін. У ексклюзивному інтерв’ю ТСН медик зауважив що зниження призовного віку слід відтерміновувати якнайдовше, адже згодом потрібні будуть молоді люді, котрі будуть піднімати країну.

Бронювання та не бажання українців служити в ЗСУ

Зокрема, в країні планується проведення аудитів підприємства, які отримали право на бронь працівників.

Міністерка економіки Юлія Свириденко повідомила, що за його результатами очікуються зміни у підходах до визначення статусу критичності підприємств. У цей період нові відстрочки не видають. З 25 жовтня процедура бронювання діє тільки для працівників, які були заброньовані до 31 травня.

Після проведення аудиту на підприємствах, які класифікуються як критично важливі, деякі з них можуть втратити цей статус. Це означає, що працівники, які мають бронювання, можуть його втратити та бути мобілізованими. Про це повідомив адвокат Сергій Савинський.

Зокрема, в країні планували запровадити економічне бронювання від мобілізації, яке могло значно скоротити чисельність людей, яких можна було б призвати на службу.

Через негативну реакцію суспільства, його запроваджувати не будуть, сказав нардеп Богдан Кицак. За його словами, таку систему в Україні не запроваджуватимуть, аби не створювати додаткового напруження, економічного бронювання в Україні не буде.