Про це повідомила Державна аудиторська служба України, передає Укрінформ.
За інформацією ДАСУ, станом на кінець 2023 року в активах Національної академії наук перебувало 6 893 об’єкти нерухомості, з яких земельних ділянок – 458. Залишкова вартість землі становила 73,2 млрд грн.
У ході аудиту були виявлені земельні ділянки, які використовувалися НАНУ не для розвитку науки, а передавалися під забудову для отримання незначної кількості житла та нежитлових приміщень за інвестиційними угодами. Загалом упродовж 20 років було укладено 44 інвестиційні договори, 20 з них укладено у період 2020-2023 років.
«Таким чином приватним інвесторам було передано понад 130 га землі. Переважна більшість угод – 34 – передбачає забудову 116 га землі у місті Києві, яка в умовах динамічного розвитку ринку нерухомості є «золотою» та найбільш привабливою для забудовників», - йдеться в повідомленні.
Якщо перші інвестиційні угоди з приватними структурами передбачали «обмін» земельних ділянок на принаймні 10% приміщень для науковців від площі об’єктів будівництва переважно у вигляді квартир для наукових працівників, в подальшому цей відсоток скоротився. Наприклад, у 2023 році за окремими договорами НАНУ мала отримати лише 2% загальної площі забудови.
На переконання аудиторів, державна земля у столиці практично за безцінь передається у приватні руки, та й ще без досягнення головної мети – забезпечення житлом науковців. Як показав аудит, житловий фонд НАНУ за 2020-2023 роки поповнився лише на 107 квартир. Водночас у черзі на отримання службового житла перебували майже 650 осіб.
Таке розпоряджання державним майном в ДАСУ вважають неефективним.
Як повідомлялося, аудитори встановили факт завищення оплати КП «Київський метрополітен» вартості доставки з Польщі 60 подарованих вагонів; сума переплати становила 160 млн грн.