Несуть смерть для цивільних: чим небезпечні нові російські дрони "Молнія" і як їм протидіяти

У листопаді 2024 року російські окупанти для атак на сході України все частіше почали використовувати свій новий БпЛА "Молнія-1". Що це таке та яку небезпеку несе для українців – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Як Росія гатить БпЛА "Молнія-1" по Харкову

13 листопада у Харкові в Салтівському районі міста пролунали вибухи. Ціллю росіян вже традиційно стали цивільні об’єкти, зокрема, торговельний центр.

За повідомленням мера Харкова Ігоря Терехова, внаслідок атаки постраждали 4 людей, також було уражено 7-поверховий багатоквартирний житловий будинок, контактну мережу тролейбуса та понад 20 автівок, що були припарковані поруч.

Згодом фахівці повідомили, що такої шкоди наробили відносно нові російські дрони, відомі як "Молнія-1" (інша і менш популярна назва – "Прівєт-82"). Також спеціалісти підтвердили, що окупанти застосовували безпілотники цього типу для атак Харкова напередодні.

Росіяни використовували ці дрони й раніше (зокрема, на Курському напрямку, а також мінімум з весни 2024 року – на Донеччині, де "Молнію" чи то "Прівєт-82" ворог використовував як звичайний FPV-дрон).

На Харківщині більшості випадків "Молнія" виконувала роль "обманки" та фальшивої цілі, маючи на меті розвідати позиції українських ППО та виснажити їх фейковими загрозами.

Нині ж окупанти навчилися стабільно кріпити до цих дронів вибухівку, чим перетворили надокучливий паліатив на небезпечну зброю.

Це звичайний FPV дрон-камікадзе з крилами і колгоспно прикрученим БК. Тобто такий, що має оператора з пультом керування і відео. Це гарантовано означає, що багатоповерхівка, в якій живуть звичайні цивільні, і була метою атаки. Це так, щоб ніколи не забувати, з якими виродками маємо справу,
– начальник патрульної поліції Харківщини Віктор Левченко пояснює плани росіян щодо застосування дронів типу "Молнія".

Уламки БпЛА "Молнія" / Фото прокуратури

БпЛА "Молнія" (або "Прівєт-82") – приблизні характеристики

• виробник – Росія,
• тип – FPV-крило,
• розмах крила — 1140 сантиметрів,
• хорда – 200 сантиметрів,
• батарея – 5 000 мАгод Li Ion,
• зв'язок — ERLS (такий самий, як і на FPV),
• корисне навантаження – 3 – 5 кілограми,
• дальність – 20 – 40 кілометрів,
• швидкість – 20 – 25 метрів на секунду,
• максимальна висота – 3 кілометри,
• відомі модифікації – "Молнія-1" – з одним двигуном, "Молнія-2" з двома двигунами,
• вартість виробництва – близько 300 доларів (за оцінками українських експертів),
• ціна – декілька тисяч доларів (куди ж росіянам без корупції).

Як розповів 24 Каналу військовий експерт, головний редактор Defense Express Олег Катков, колись дрон більше використовували як хибну ціль.

Використовується електромотор, мінімалістична електроніка, з нестійкою навігацією. Ці дрони просто запускають по місту. Наприклад, для ударів по Харкову непотрібно, щоб він мав велику дальність,
– розповів Олег Катков.

Навіть якщо БпЛА просто летітиме 40 кілометрів від кордону без навігатора, то з великою ймовірністю потрапить в якийсь з районів Харкова. Росія використовує такі невеликі "Молнії" з однією метою – тероризувати мирне населення.

Наразі точні характеристики нового російського дрона невідомі, проте вже зараз можна сказати, що це баражувальний боєприпас, що може нести від 3 до 5 кілограмів вибухівки.

Це небагато в порівнянні з "Шахедом", де корисне навантаження на порядок вище, проте, також може наробити чималої шкоди, а також діяти як шрапнель. Що ми власне і бачимо на прикладі останніх атак росіян на Харків, коли дрон влучив у будинок, а уламки внаслідок вибухи розлетілися на десятки метрів і посікли машини та тролейбусну мережу. З огляду на той факт, що не було жертв і лише 4 людини постраждали, – це просто диво.

Головна ж перевага "Молнії-1" – вона зроблена буквально з багна та патиків і виглядає відповідно. Це паліатив з картону, фанери, пластику, пінопласту і 18-міліметрових алюмінієвих трубок, закріплених скотчем, з найдешевшим китайським моторчиком. Дрон оснащений системою автопілота з квадрокоптера та не має GPS-модуля, тому керується оператором виключно вручну.

БпЛА "Молнія" / Фото з російських телеграм-каналів

Це реально дуже примітивна штука, але все це робить "Молнію" ще й дуже дешевою. Тепер ворог має чим замінити крилаті ракети за мільйони доларів і "Шахеди" та "Ланцети" за десятки тисяч.

Для Росії не складає особливих проблем збирати ці БпЛА, щоб продовжувати "кошмарити" мирних українців і ще й економити на цьому. Але не лише гроші, але й час. Керівник відділу маркетингу компанії Airlogix Віктор Локотков у коментарі виданню "Фокус" припустив, що таку конструкцію можна зібрати за 2 години.

Як протидіяти дронам "Молнія"

"Молнія" – це відносно невелика ціль і FPV-крило може легко загубитись у небі, тому кулеметним розрахункам потрібно приділити цій проблемі більше уваги.

Українські воїни з трофейною "Молнією" / Фото Сергія Бескрестнова

Також для протидії "Молнії" потрібно посилити РЕБ та зважати, що росіяни часто змінюють частоти.

Так, у вересні 2024 року відомий теоретик і практик "війни дронів" Сергій "Флеш" Бескрестнов писав, що окупанти міняли частоти на цих БпЛА, зокрема відео вже не 1.2 ГГц, а 3.3 – 3.5ГГц, а управління змінилося з 900 Мгц на 430 МГц.

Якщо дрон втрачає зв'язок, він вже не досягне цілі. На жаль, це не означатиме, що він просто впаде – позбавлений управління ворожий безпілотник може влетіти будь-куди. Але росіян це також влаштує, тому вони сміливо запускають "Молнії" на цивільні квартали та дитячі майданчики.