Переможе той, хто підкорить технології: що буде найважливішим у світі завтрашнього дня

Часто стверджують, що поява друкарського верстата ознаменувала початок сучасної епохи, дозволивши поширитися ідеям наукової революції. Але чи дає це нам повну картину?

Письменник Юваль Ной Харарі, наприклад, вважає, що еволюція набагато складніша: він стверджує, що друкарський верстат за два століття породив теорії змови і фейкові новини, що призвело до таких гротескних явищ, як суди над відьмами. І коли через приблизно 200 років відбулася революція в науковій і філософській думці, це сталося тільки після того, як наші інститути змогли заслужити довіру населення.

Простіше кажучи, ми не вміємо швидко адаптуватися в мирний час — це урок, про який наші лідери та інституції мають пам'ятати сьогодні.

Технологічне руйнування інформації, яке ми зараз переживаємо у вигляді штучного інтелекту, також здатне підірвати наші демократії, перш ніж ШІ можна буде використати для їхнього зміцнення. А оскільки на горизонті видніється безліч нових потужних технологій, ми перебуваємо лише на самому початку прийдешніх потрясінь.

Технології, що з'являються, змінять глобальний баланс сил, і станеться все швидше, ніж ми думаємо.

Це технологічне цунамі приходить у той час, коли світ уже напрочуд нестабільний. Біполярна стабільність часів "холодної війни" пішла в минуле; історія, по суті, не закінчилася. Навпаки, світ став багатополярним, що характеризується жорсткою конкуренцією між великими державами і відкрито ворожою групою авторитарних країн, налаштованих на підрив ліберального міжнародного порядку.

Ми також дедалі частіше бачимо нові напористі країни — такі, як Індія, Бразилія, Саудівська Аравія та Індонезія, які володіють політичним та економічним впливом, щоб бути різноспрямованими, обираючи той табір, що найкраще відповідає їхнім національним інтересам. І, як показав нещодавній саміт БРІКС у Казані, Китай — за підтримки Росії — хоче мати більше прав на те, як влаштований світ.

На все це накладається складний набір недержавних чинників, що володіють значним впливом завдяки своїм технологічним або фінансовим можливостям. Наприклад, 10 років тому хто б міг подумати, що така людина, як Ілон Маск, може відігравати таку значну роль у геополітиці? Його вплив — доказ його багатства, а також розробки та контролю критично важливих технологій — свідчить про те, що ці технології несуть у собі величезну загрозу руйнування.

Усе більші темпи технологічних змін із кожним днем роблять цю проблему дедалі динамічнішою. Тим часом генеративний ШІ почав зводити технологію в ранг "агента", яким можна керувати без участі людини. Однак основи приголомшливих можливостей генеративного ШІ залишаються хиткими — адже він навчається на наших колосальних глобальних запасах інформації, які характеризуються деякими достовірними фактами, що покояться на величезному ненадійному ядрі бітів і байтів.

Для деяких нових технологій позначка "ті, що розвиваються" вже здається застарілою, адже на Amazon можна просто замовити що-небудь із цього науково-фантастичного майбутнього. Лише за 129 доларів можна купити набір для редагування генів CRISPR, який у чужих руках може бути використаний для євгеніки. Біотероризм — очевидний ризик, що загрожує цивілізації, але лише один із багатьох.

Звичайно, як і у випадку з усіма новими потужними технологіями, переваги синтетичної біології також переконливі: бактерії, що поглинають вуглекислий газ, сільськогосподарські культури, які процвітають у пустелях, вирощене в лабораторії м'ясо, здатне нагодувати голодний світ... Переваги цих технологій роблять їх непереборними як для ринку, так і для нашого прагнення до здоровішого і заможнішого суспільства.

Їхня привабливість перетворила ці технології на "джаґґернаут", який практично неможливо контролювати. Вони також стали відігравати вирішальну роль у глобальному змаганні між вільним світом і нашими злісними авторитарними суперниками. І саме переможці в цьому змаганні зможуть визначити наше майбутнє.

Наочним прикладом цього — можливо, менш ніж за десятиліття — стануть квантові обчислення, які дадуть нам змогу розв'язувати неможливі математичні задачі. Однак вони також дадуть вирішальну перевагу тим, хто прагне підірвати цінності вільного світу. У "світі після шифрування" багато чого з того, що було таємницею, припинить бути такою.

Такі самі ризики безпеки оточують сферу геоінженерії, яка передбачає управління сонячною радіацією — відхилення сонячних променів від Землі. Хоча ця концепція звучить радикально, вона являє собою технологію, яка може стати найважливішим планом дій в умовах загострення кліматичної кризи. Однак вона приховує в собі безліч небезпек і, не в останню чергу — можливість односторонніх дій з боку зневіреної держави, яка перебуває у владі найекстремальніших наслідків зміни клімату.

Нарешті, якщо в штучних матках уже успішно вирощують овець, то скоро ми зможемо вирощувати людей — хоча дехто стверджує, що це станеться не раніш ніж за 10 років. Це, безсумнівно, змінить ситуацію для майбутніх батьків, які нині змушені вдаватися до послуг сурогатних матерів. Але як бути з нацією, що переживає демографічний колапс? Який моральний ландшафт керуватиме державами, які хочуть масово вирощувати дітей? Чи диктатори, які хочуть вирощувати гарматне м'ясо для своїх армій?

Ба більше, можливо, ми навіть не будемо вирощувати людей у тому вигляді, в якому ми їх знаємо. Інтеграція розуму і машини вже почалася, і інтерфейси "мозок-комп'ютер" більше не обмежуються науковою фантастикою. Найвідоміша компанія Neuralink Corp — одне з підприємств Маска — активно розробляє і тестує імплантовані пристрої, які можуть дати змогу людям безпосередньо керувати комп'ютерами або протезами за допомогою свого мозку. У разі успіху це означає, що серйозні ушкодження мозку можуть бути виліковні, але ми також можемо побачити людей із дистанційним спостереженням і контролем.

Якщо наше майбутнє на цій планеті схоже на науково-фантастичний фільм, то космос — тим більше. Космічна індустрія, що бурхливо розвивається, нині коштує понад 500 мільярдів доларів на рік і, за прогнозами, досягне 1,8 трильйона доларів до 2035 року. Але незважаючи на те, що "Угода Артеміди" від 2020 року покликана регулювати життя і бізнес у космосі, її досі не підписали ні Китай (друга за величиною космічна держава у світі), ні Росія, ні Індія. А як вписуються в усе це плани Маска й амбіції SpaceX зі створення стійкої колонії на Марсі — з власним управлінням?

Урядам необхідно розпочати підготовку та реформування. Встигати за розвитком усіх цих технологічних змін, не кажучи вже про те, щоб спрямовувати їх у потрібне річище, надзвичайно складно, особливо коли далеко не всі керівники державного сектору справді щось знають про ці найважливіші нові технології.

Нині такі обговорення в уряді зазвичай обмежуються кількома нішевими командами та закулісними експертами. Тобто, частина рішення полягає в талантах і можливостях. Дослідження Apolitical демонструє, що в усьому світі тільки 65% державних службовців отримали будь-які рекомендації щодо ШІ, а 85% не пройшли жодного навчання. Цю прогалину в знаннях про ШІ необхідно заповнити.

Урядам також необхідно відступити і подивитися на картину в цілому. Державному сектору та його установам необхідно підвищувати кваліфікацію не тільки в галузі ШІ, а й у всіх найважливіших технологіях майбутнього.

І, що дуже важливо, наші інститути також потребують реформи. Це вимагає реального лідерства, але це можливо. Ми переживаємо час кризи, а саме під час кризи можна домогтися реальних змін.

Нові технології в сукупності створюють нестабільний світ, у якому ми не можемо чітко зрозуміти, який вигляд має національна безпека. Реформа потребуватиме уяви та енергії, а також непопулярних рішень. Але перший обов'язок будь-якого уряду — захищати своє населення. І коли наші лідери зіткнуться з цими новими технологіями, а їм доведеться це зробити, стане зрозуміло, що вони лежать в основі національної безпеки, на краще чи гірше.

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися з позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо У 100 разів розумніший, ніж GPT-4. Що несе людству новий штучний інтелект від OpenAI