Останні дні Курахівського плацдарму. Як війська РФ розвивають наступ і що доведеться зробити ЗСУ

Огляд, сьогодні буде Курахівський напрямок.

Наскільки я розумію, Курахівський плацдарм ЗСУ доживає останні дні. Війська зразу трьох угрупувань (УВ) противника – "Центр", "Юг" та "Восток", очевидно, найближчим часом його ліквідують, й дай бог, щоб ця ліквідація пройшла БЕЗ оточення наших підрозділів, а закінчилась лише їх відходом, бажано організованим та поетапним.

На цей момент

Війська противника, у вигляді 90-ї танкової дивізії (тд), на північному фасі (фланзі) плацдарму, при дієвій участі підрозділів бригад 51-ї загальновійськової армії (ЗВА), а саме – 1-ї, 5-ї, 110-ї, 114-ї омсбр, продовжують розвивати свій успіх в тактичній зоні, активно атакуючи позиції наших передових підрозділів по напрямкам Новоолексіївка – Українка, Новодмитрівка – Сонцівка, а також просуваються вздовж північного берега Курахівського водосховища, зайнявши Іллінку (тут діють війська 51-ї ЗВА).

Правий фланг 90-ї тд з півночі, по напрямку Селидове – Григорівка, очевидно, забезпечують підрозділи 27-ї мотострілецької дивізії (мсд) 2-ї ЗВА противника. Що, зокрема, дає можливість командуванню 90-ї тд маневрувати власними та приданими силами та засобами у смузі Григорівка – Селидове – Цукурине – Новодмитрівка з метою перманентного нарощування зусиль у загальній дирекції Селидове – Андріївка.

ЗСУ, правда, ще утримують Берестки та ведуть вперті ар'єргардні бої в районі селищ Вознесенка та Новоселидівка, але, очевидно, передові підрозділи противника вже прорвались ЗАХІДНІШЕ цього рубежу по напрямку Новодмитрівка – Сонцівка, тому, думаю, це ненадовго – поки не витягнуть тили з усього північного берега Курахівського водосховища.

Як це не прозвучить парадоксально, але ситуація у смузі наступу 90-ї тд противника для ЗСУ виглядає більш сприятливо, ніж те, що твориться південніше (на південному фасі\фланзі Курахівського плацдарму). Принаймні, загальний сенс дій та найближче завдання противника північніше Курахівського водосховища – цілком зрозумілі, так само, як й напрямки докладанням ним основних зусиль. Тому, очевидно, організація та ведення бойових дій з боку ЗСУ носять тут більш-менш планомірний та впорядкований характер.

Однак у смугах наступу 8-ї ЗВА противника (УВ "Юг") – 20-а та 150-а мотострілецькі дивізії (мсд) та правого флангу УВ "Восток" (36-я окрема мотострілецька бригада (омсбр) зі складу 29-ї ЗВА, 37-а омсбр 36-ї ЗВА, 39-ї омсбр та зведена тактична група 18-ї кулеметно-артилерійської дивізії (кулад) зі складу 68-го АК, а також 40-а окрема бригада морської піхоти (обр МП) противника), тобто у південній частині Курахівського плацдарму — ситуація для ЗСУ поступово набуває вкрай негативного характеру.

Зокрема, противник (передові підрозділи його 20-ї мсд зі складу 8-ї ЗВА, підсилені підрозділами 150-ї мсд), прорвавшись до с. Дальнє, ВЖЕ зумів зав’язати бої в самому селищі й, очевидно, має намір просунутись далі у бік Костянтинопільського та Успенівки з північно-східного напрямку (до неї противнику залишається з цього напрямку приблизно 4-4.5 км). ЗСУ зупинити цей рух противника – поки не можуть.

Однак, з півдня передові підрозділи 36-ї омсбр 29-ї ЗВА противника (очевидно, підсилені окремими підрозділами 37-ї омсбр) активно просуваються західніше с. Трудове, вздовж дороги Шахтарське – Успенівка й вже знаходяться десь у 2.5 км від її південно-західної околиці.

Таким чином, ті наші підрозділи, які ще обороняються перед фронтом 39-ї омсбр противника в районі селищ Антонівка, Катеринівка та Єлизаветівка, ризикують опинитися в оточенні, якщо противник продовжить своє просування на Успенівку – як з північно-східного напрямку, так й з півдня.

Ба більше, очевидно, що 40-а обр МП та головні сили 37-ї омсбр противника продовжують "таранити" нашу оборону по напрямку на Розлив (й відповідно, у бік Костянтинополя) та по напрямку Максимівка – Сухі Яли, очевидно, намагаючись цю загрозу оточення для наших підрозділів "масштабувати" ще більше, практично на ВЕСЬ Курахівський виступ.

Якщо коротко та по суті, то:

Рубіж оборони ЗСУ по річці Сухі Яли, який повинен був допомогти командуванню ЗСУ стабілізувати південну частину Курахівського плацдарму, на цей момент дуже близький до того, щоб бути прорваним, приблизно десь на відрізку Костянтинопільське – Успенівка. Українські підрозділи ще ведуть бої за Трудове, але на сусідніх ділянках вони же відходять до річки.

Причому положення наших військ у районі Ганівка – Антонівка – Катеринівка – Веселий Гай через прорив противника до с. Дальнє стрімко погіршується, майже з кожною годиною.

Безпосередньо в районі с. Курахове противник продовжує свої спроби пробитися зі сходу в саме селище. Тут діють, очевидно, підрозділи 150-ї мсд зі складу 8-ї ЗВА (УВ "Юг") та якась частина сил 51-ї ЗВА (зі складу УВ "Центр").

Цікаво, що противник тут застосовує ту саму "методологію" інфільтрації у населений пункт, яку він застосовував у м. Селидове. Діючи малими піхотними групами, він буквально "лізе у будь-яку шпарину" в нашій обороні, займає більш-менш зручні позиції в нашій системі оборони, поступово там накопичується, після чого переходить до масованих та інтенсивних атакуючих\штурмових дій накопиченими силами та засобами вже безпосередньо у самому населеному пункті.

Є інформація, що противник таким чином зумів "інфільтруватися" ВЖЕ й у с. Курахове – просунувшись вздовж Запорізького проспекту в район будівлі середньої школи №3.

Очевидно, командування противника цілком обізнане про нестачу особового складу у передових підрозділах ЗСУ (й відповідно, неможливість щільного та суцільного контролю ними на конкретній місцевості буквально всіх ділянок та відповідних зон, придатних для просування малих піхотних груп), що, по суті, означає існування "щілин" та проміжків між позиціями та опорними пунктами українських підрозділів в тактичній зоні. Вони ретельно їх вишукують й лізуть через них.

Очевидно, рівень тактичної розвідки та якість моніторингу всієї тактичної зони у противника різко зросли. Що характерно, командування противника застосовує цю "методу" не тільки для того, аби "інфільтрувати" свої штурмові групи під час бойових дій за якийсь більш-менш значний населений пункт, а й загалом на тих ділянках, де його наступаючі тактичні групи стикаються із організованою обороною.

Що противник може ЩЕ ввести у бій по цим напрямкам,

аби наростити темпи наступу й завершити ліквідацію всього Курахівського плацдарму?

Не так вже й багато.

Загалом, у резерві УВ "Центр", яке, я нагадаю, ще діє, окрім Курахівського напрямку, власне на Покровському (нгу) та Торецькому напрямках в складі 5-и мотострілецьких полків та одного танкового полку (80-й тп, зі складу 90-ї тд), а також 6-и "резервних" стрілецьких та мотострілецьких батальйонів, "числилось" на кінець жовтня приблизно 14-15 тисяч "тушок", при 110-и танках та 250-255-и одиницях ББМ. Вони мали десь до 80-90 одиниць "ствольної" арти й приблизно 12-14 одиниць РСЗВ.

Але, це – на ВСЮ зону відповідальності УВ "Центр", причому десь до третини цих сил й засобів знаходились – або на території Ростовської області, або у оперативному тилу.

Наскільки я розумію, на початку листопада командування УВ "Центр" підтягнуло частину цих резервів саме на Курахівський напрямок (насамперед, це стосувалося 90-ї тд, у складі якої з цією метою був не тільки "активований" один зі штатних танкових полків, який до цього перебував у резерві, а й був сформований "додатковий" штурмовий мотострілецький полк\мсп – 428-й мсп).

Так само, бригади 51-ї ЗВА, які розгорнуті та діють на Курахівському напрямку, також отримали ДОДАТКОВО до 4-х – 5-и батальйонів "маршевого поповнення" зі своїх "резервних" підрозділів та частин. Саме цими силами зараз УВ "Центр" й наступає на Курахівському напрямку, причому, очевидно, запланований ще раніше й вже давно очікуваний наступ противника на Покровськ на цей момент "трохи зсунувся у часі".

Зі свого боку, 8-а ЗВА (якщо рахувати, навіть разом із 39-ю омсбр зі складу 69-го АК та тактичною групою 18-ї кулад) мала на кінець жовтня для "нарощування зусиль" також достатньо обмежені сили та засоби – 1 стрілецький полк (сп) та 4 батальйону, з яких один – танковий (ймовірно, зі складу 20-ї мсд). Правда, усі вони були розгорнуті у найближчому тактичному тилу армії.

Це – 2-2.3 тисячі російських в\сл, до 32-х танків, ББМ-ок, взагалі – менше 20 штук, ну й до 40-а одиниць АС "ствольної" арти, з реактивною – якось не склалося.

Наскільки я розумію, у контексті ведення "лобового" наступу (мається на увазі – зі сходу) на Курахівський плацдарм ЗСУ цих сил й засобів 20-ї та 150-ї мсд (обидві дивізії цієї армії, на Курахівському напрямку діють майже повним складом, лише без окремих своїх підрозділів, вони давно й "щільно" втягнуті у виснажливі бої й виокремити щось з їх складу для резерву російське командування як не могло раніше, так й не може це зробити зараз) задля нарощування зусиль – цілком вистачало. Проблема була в іншому, що в реальності підсилити свої війська, які безпосередньо наступають на Курахове у смузі 8-ї ЗВА, російське командування могло (й зробило це згодом) лише двома батальйонами – одним танковим та одним мотострілецьким. Саме тому, ми спостерігаємо такий перекіс у резервах саме в смузі сусідньої 51-ї ЗВА противника, яка отримує резерви майже у перманентному режимі, у порівнянні із його 8-ю ЗВА, де раді 1-2-м батальйонам, бо по суті, обидві діють на одному й тому ж напрямку.

Понад тим, у смузі УВ "Восток", де, по суті, у "першій лінії" діють 4 повнокровних бригади, з яких 3 – мотострілецькі (омсбр), а одна – морської піхоти (обр МП), командування противника може ДОДАТКОВО ввести у бій ОДНОМОМЕНТНО (протягом 24-х годин) лише до одного мотострілецького полку.

Причому в резерві тут значаться для ВСЬОГО УВ "Восток" (яке ще діє на Времіївському та Гуляйпольскому напрямках) до 6.5 тисячі в\сл, 12-14 танків, до 88-90-и ББМ-ок, 45-46 АС.

Таким чином, на цей момент противник зосередив та розгорнув на Курахівському напрямку формування зі складу трьох УВ ("Центр", "Юг" та "Восток") загальною чисельністю приблизно у 70-71 тисячу в\сл.

Найбільш широкі можливості та спроможності щодо подальшого нарощування своїх зусиль противник має саме у смузі наступу 90-ї тд та 51-ї ЗВА (це північний фас та "осьова дирекція"). Очевидно, це не зовсім відповідає нинішнім ПРАКТИЧНИМ результатам, де, навпаки, значення південного флангу (смуги УВ "Восток" та 8-ї ЗВА Ув "Юг") щодо перспектив успішного для противника завершення Курахівської офензіви поступово зростає.

Щобільше, ймовірно, противник не може ПОВНІСТЮ використати оперативний резерв УВ "Центр" саме на Курахівському напрямку, бо його 2-а та 41-а ЗВА, які діють, власне, на Покровському напрямку, також найближчим часом потребуватимуть резервів… причому, далеко не у малому обсязі.

Тому, як на мене, найближчим часом ми побачимо або перегрупування сил й засобів між смугами та зонами відповідальності угрупувань противника, які намагаються зараз оточити наші війська в районі Курахове, або на Курахівський напрямок вони пригонять "когось свіженького".

Автор висловлює особисту думку, яка може не збігатися із позицією редакції. Відповідальність за опубліковані дані в рубриці "Думки" несе автор.

Джерело

Важливо Підрив дамби та штурм з трьох боків: у чому складність фронту в районі Курахового