Мобілізація хворих на ВІЛ та туберкульоз. Міноборони дало пояснення

Для осіб з ВІЛ чи туберкульозом придатність до служби оцінюється на основі того на скільки хвороба впливає на їхню здатність виконувати військові завдання. Люди з безсимптомним носійством ВІЛ або стабільною хворобою можуть служити в ЗСУ. Особи з імунною субкомпенсацією придатні лише для тилової служби, а з декомпенсацією – непридатні. Про це заявив речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін в етері телемаратону.

Так, Лазуткін прокоментував допис нардепа Олександра Федієнка в якому він заявляє, що через оновлений наказ Міноборони №402 до ЗСУ почали мобілізовувати людей з вадами слуху, з психічними захворюваннями, ВІЛ та туберкульозом.

«Тут треба відштовхуватися від того, що основним критерієм придатності до військової служби є функціональність людини, що визначається відповідно до нормативно правових актів. Це означає, що кожен випадок оцінюється окремо залежно від стану здоров’я та специфіки захворювань», – сказав Лазуткін.

Лазуткін пояснив, що для осіб з ВІЛ чи туберкульозом придатність до служби оцінюється на основі того на скільки хвороба впливає на їхню здатність виконувати військові завдання.

«Придатність до військової служби для осіб з ВІЛ залежить від стадії хвороби. Безсимптомне носійство або стабільний стан – це одне, люди з безсимптомним носійством ВІЛ або стабільною хворобою є придатними до військової служби. Це означає, що вони мають право захищати свою країну і можуть це робити», – сказав Лазуткін.

За його словами, особи з ВІЛ на стадії імунної субкомпенсації придатні до служби у тилових частинах лише, де немає необхідності виконувати бойові завдання.

Водночас для осіб з туберкульозом також передбачені чіткі критерії, й департамент охорони здоров’я їх прописував дуже ретельно, заявив речник.

«Активний туберкульоз принаймні легень з виділеннями мікобактерій або наявністю розпаду легеневої тканини – це точно автоматично робить людину не придатною до військової служби», – підсумував Лазуткін.

За словами Федієнка, він не розуміє, чим мотивувались міністерства, ухвалюючи такий наказ, однак вже тоді керівники ТЦК і СП нібито називали його «повною дурістю».