«Гра на випередження». Яким бачать пропагандисти найближче майбутнє підконтрольної ЗСУ частини Курської області

Курська операція ЗСУ почалася 6 серпня 2024 року та триває понад три місяці. 6 листопада нардепка Марʼяна Безугла інтерпретувала допис головкома ЗСУ Олександра Сирського з підсумками тримісячної операції на Курщині як натяк на виведення українських військ із території Росії. Тим самим вона спровокувала обговорення цього й інших суміжних питань серед пропагандистів.

Своєю чергою, у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW) за 12 листопада йдеться, що Росія зосередила в Курській області близько 50000 військовослужбовців, зокрема 8000—10000 північнокорейських військових, для підготовки до витіснення українських військ із російської території. У виданні The Telegraph пишуть, що Путін спробує відбити підконтрольну ЗСУ частину Курщини до того, як Дональд Трамп вступить на посаду президента США 20 січня 2025 року.

Ми проаналізували вибірку з 530 повідомлень у російських і проросійських телеграм-каналах, що з’явилися в період від початку доби 6 листопада і по 19:30 12 листопада та містили поєднання ключових слів за формулою: «“Курськ” і (“Сирський” або “ЗСУ” або “відступ” або “наступ”)». Інформацію надала компанія LetsData.

«ЗСУ відступатимуть із Курщини під приводом “жесту доброї волі”»

Мотивацією до відступу української армії з Курської області в найближчій перспективі, за дописами пропагандистів, є бажання політичного керівництва України сподобатися новообраному президенту США Дональду Трампу. Тобто такий крок України вважатиметься політично вмотивованим, щоб постати в очах Трампа миротворцями, готовими до конструктивних перемовин із Росією. Так, у проросійському телеграм-каналі з понад одним мільйоном підписників писали:

«План Єрмака ― продати Курську операцію Трампу та змістити акценти на Росію у зриві переговорного процесу».

З іншого боку, в аналізованих телеграм-каналах побутувала думка, що вище командування ЗСУ може не просто проявити «жест доброї волі», а заявити про досягнення всіх поставлених цілей Курської операції та лише після цього оголосити про відхід військ. Пояснення цьому доволі подібне.

«Може так статися, що Україна, Генштаб, президент, Ставка ухвалять рішення, що завдання Курської операції виконані. Це може бути інструментом для переговорів, щоб зафіксувати ті чи інші лінії після закінчення війни. Такі заяви можуть стати маркером, який стане основою для переговорів», ― сказав «український політичний радник» Олександр Харебін, після чого його слова процитували в низці пропагандистських дописів. Зокрема, один із них зібрав понад 350 тисяч переглядів.

У той час, як деякі пропагандисти стверджували, що ЗСУ все ще здатні спокійно вийти з Курської області в будь-який момент, вважаючи, що «міркувати про вторгнення в Курську область у контексті “пастка” для ЗСУ може лише дурень», інші з цим не погоджувалися. Наприклад, російський «воєнкор» з авдиторією майже 600 тисяч підписників, згадуючи «Іловайський котел», писав:

«З чого раптом у Києві вирішили, що ми дамо силам вторгнення спокійно піти. Згадайте, як це було в Іловайську у 2014 році».

Все ж повідомлення про можливий відступ ЗСУ з Курщини найближчим часом заперечували в низці пропагандистських телеграм-каналів, припускаючи, що цей «вкид» — «частина [української] операції з дезінформації».

«Українська армія залишатиметься на Курщині попри все»

На противагу попередньому повідомленню, публікували й дописи з діаметрально протилежним змістом, і їхня кількість була більшою. Ішлося про те, що для України важливо продовжувати зберігати контроль над частиною Курської області. А підтвердженням цьому є те, що в Курській області стоять елітні підрозділи ЗСУ, відбуваються постійні ротації, а забезпечення — найкраще. Та при цьому перебування ЗСУ на Курщині пропагандисти знецінювали. Зокрема проросійський телеграм-канал із 435 тисячами підписників писав, що захоплена Україною територія на Курщині «не має жодного стратегічного значення».

Поруч із цим пропагандисти наголошували на браку в України живої сили, техніки та боєприпасів на Донбасі. Мовляв, для України «курські території настільки цінні, що туди тупо відправляють усе на шкоду донбаському фронту».

Ще у відповідних дописах посилалися на іспанську газету El País, в одному з матеріалів якої йшлося, що Україна тримає в Курській області більше військ, ніж на півдні Донбасу. Автор цього тексту Крістіан Сегура, посилаючись на українського військового, також пише, що в одному зі взводів на Курщині ротація відбувається кожні 10 днів. У той час, як в оточених Росією місцях на сході України, таких як Курахове, середній час перебування піхоти на лінії фронту становить 25 днів, згідно з інформацією чотирьох бригад, із якими газета консультувалася в жовтні цього року. Цей текст газети El País проросійський телеграм-канал зі 145 тисячами підписників трактував так:

«Хтось спеціально в Курську область вивів усіх, щоб злити Донбас».

Особисту вигоду від затримки української армії в Курській області нібито отримує й президент України Володимир Зеленський. Як писала низка пропагандистських телеграм-каналів, перебування ЗСУ на території Росії унеможливлює будь-які мирні переговори, а тому продовження ведення війни на Курщині означає збереження влади за Зеленським.

«Курська авантюра ― просто щеплення від заморозки конфлікту на передовій! ...Поки в Курській області стоять ЗСУ — ні про яку заморозку й мови не може бути, і війна триватиме. А якщо триватиме війна — зелебобики збережуть владу, а в їхні ручки продовжуватимуть текти мільярди західних грошей», ― ішлося в дописі пропагандистки Тетяни Монтян, який зібрав понад 230 тисяч переглядів.

Попри твердження про повну укомплектованість українських військ на Курщині, паралельно в низці проросійських телеграм-каналів просували й протилежну думку — про нібито значні проблеми в ЗСУ на цьому напрямку. Зокрема невчасне поповнення ресурсів і резервів, великі втрати, відсутність евакуації поранених. У телеграм-каналі з понад 500 тисячною авдиторією підсумовували:

«У ЗСУ повна дизмораль, туди пригнали зеків, садять їх в опорники без прикриття (дронів), нормального БК, їжі, води тощо. Поранених ніхто не евакуює, трупи не забирають, ротації немає».

На пленарному засіданні клубу «Валдай» 7 листопада Путін сказав, що втрати ЗСУ в Курській області є колосальними. За три місяці бойових дій втрати України нібито більші, ніж за весь минулий рік ― понад 30 тисяч. Однак російський телеграм-канал зі 152 тисячами підписників указав на певну невідповідність у словах очільника Кремля:

«Хтось, схожий на Путіна, заявив, що за 3 місяці ЗСУ втратили на Курщині більше людей, ніж за весь 2023 рік — 30000 осіб. Роком раніше той самий доповідач повідомляв, що Україна втратила 90000. Здається, у цього “кандидата економічних наук” не все гаразд із математикою».

«Росіяни не хочуть “заморожувати” війну, тому наступають на Курщині»

7 листопада український аналітичний проєкт DeepState повідомив, що російські війська розпочали нову хвилю наступальних дій на Курщині, застосовуючи свою традиційну тактику — десантування піхоти на БМП. Зокрема, Росія поновила наступ на Погребки, Зелений Шлях, Дар’їно та Суджу. Дещо згодом — у районі Новоіванівки. У дописі проросійського телеграм-каналу, який зібрав більш як 370 тисяч переглядів, реагуючи на це, написали, що Росія вирішила повернути свої території, «зігравши на випередження Офісу Президента» для того, щоб «позбавити Банкову можливості для маневру».

Воєнний кореспондент видання Forbes Девід Акс, який, зокрема, висвітлює війну в Україні, у тексті від 7 листопада пише, що перший день чергової хвилі контрнаступальних дій російської армії, підкріпленої північнокорейськими військовими, на Курщині став для них «кривавою ванною», але «не варто очікувати того, що вони перестануть атакувати». Адже, як стверджує автор, після перемоги Дональда Трампа на виборах динаміка 33-місячної війни Росії проти України змінюється. Росіяни нібито хочуть якнайшвидше повернути Курську область до можливого «заморожування війни» по лінії фронту, що входить до нещодавно опублікованих на The Wall Street Journal деталей імовірного «плану Трампа» закінчити російсько-українську війну. У низці проросійських телеграм-каналів посилалися саме на цей матеріал видання Forbes, цитуючи його автора, мовляв, від самої ідеї провести розмежувальну лінію всередині Курської області «Путін може побіліти».

«Справді, якщо заморожувати лінії фронту тут і зараз, то виходить, що Суджа й околиці начебто “заморожуються” за Україною. І Росія, виходить, втрачає частину своїх споконвічних територій, на що Кремль однозначно не піде», ― писала у своєму телеграм-каналі з авдиторією понад 500 тисяч підписників пропагандистка Тетяна Монтян.

Водночас в іншому пропагандистському телеграм-каналі з майже 300 тисячами підписників стверджували, що посилення російських штурмів проти українського плацдарму в Курській області не варто повʼязувати з гіпотетичними перемовинами про «заморожування» фронту:

«Насправді ситуація трохи інша, у Кремлі не хочуть давати можливості Зеленському “продати” територію Курської області як символічний хід у торгах і виглядати миротворцями».

Повідомлення пропагандистів про потенційне майбутнє території Курщини, підконтрольної зараз ЗСУ, суперечать одне одному, що дає підстави вважати, що реальних планів Києва та Москви щодо цього регіону на найближчі місяці ніхто з них не знає. Своєю чергою, присутності північнорейських бійців на території Курської області та їхній безпосередній участі в новій хвилі наступальних дій пропагандисти приділяють незначну увагу. Розмови ж про Курську область активізувалися після перемоги Трампа на виборах президента в США, що може свідчити про деяку стурбованість обох сторін щодо подальшого перебігу війни, зокрема на території Росії.

Ілюстрація на головній та інфографіка: Наталія Лобач