В Україні змінили умови для броні від мобілізації: гучні подробиці

Бронювання від мобілізації від 1 грудня знову здійснюватиметься через "Дію".

Бронювання у "Дії" повертається. Прем’єр-міністр вже назвав дати, але не все так просто. Денис Шмигаль також повідомив і про нові правила отримання броні. Тож, яким критеріям мають відповідати ті, хто претендує на бронь – читайте в ексклюзиві ТСН.ua.

Бронювання онлайн повертається

Можливість отримати бронь через "Дію" з'явилася в липні 2024 року. Керівник критично важливого підприємства міг онлайн подати заяву про бронювання одразу кількох співробітників. Невдовзі через "Дію" він отримував відповідь – рішення про бронь.

Це значно полегшило, а головне – прискорило процес бронювання в Україні. До цифровізації бронювання могло тривати місяцями, що в розпал активної мобілізації створювало ризик і невизначеність для бізнесу.

Але з вечора 20 жовтня українці почали повідомляти, що “лавочка закрита” і у "Дії" більше не можна отримати бронь від мобілізації. А вже наступного дня це підтвердили офіційно у “Дії”.

Однак у пресслужбі пояснили, що послуга закрита тимчасово, тому що до 15 листопада триватиме "аудит заброньованих військовозобов'язаних". І ось, "плюшка" повертається, все бронювання від мобілізації від 1 грудня знову здійснюватиметься через "Дію".

Нові умови бронювання

Прем'єр-міністр країни Денис Шмигаль назвав нові умови для тих, хто претендує на бронювання. Поки надання послуги було призупинене, Уряд оновив не лише критерії бронювання, але й критерії для отримання підприємством статусу "критичного".

Держава провела аудит підприємств та організацій, які мають статус критичних та мають право бронювати співробітників. Як зауважив Шмигаль, за результатами аудиту було виявлено низку проблемних моментів, які потрібно усунути.

Які підприємства "критичні"

Й насамперед йдеться про регіональні та галузеві критерії критичності підприємств. Вони тепер будуть погоджуватись із Міноборони та Мінекономіки. Для приватного сектору з’явилися нові умови: зарплатний критерій та відсутність боргів перед бюджетом — це тепер обов’язкові умови для бронювання працівників.

Зокрема, нарахована середня зарплата на підприємстві та зарплата заброньованого працівника повинні бути не менше 2,5 мінімальних зарплат. На думку прем’єра, це дозволить зменшити ризик зловживань, коли компанії працевлаштовують людину заради "тіньової" домовленості про бронювання.

А ще відтепер відбуватиметься щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям. Відповідальним міністерствам вже доручено детально пояснити всі аспекти та логіку оновленої системи.

Шмигаль наголосив, що новий порядок діятиме від 1 грудня. Для всіх, хто вже має відстрочки, буде перехідний період на нові умови до 28 лютого. До цієї дати всі підприємства мають поновити бронювання своїх працівників згідно з новими умовами незалежно від того, як і коли воно відбувалося.

Скандал довкола бронювання

Нещодавно спалахнув скандал через велику кількість бронювань. Повідомлялося, що відстрочку від мобілізації нібито отримали 1,5 млн чоловіків.

Втім, вже за кілька днів цю інформацію спростувала міністерка економіки Юлія Свириденко. В інтерв'ю Forbes вона сказала, що справжнє число на третину менше.

За її словами, за весь час повномасштабної війни кількість заброньованих від мобілізації військовозобов’язаних ніколи не перевищувала 950 тисяч людей, а дані про понад мільйон заброньованих з’являлися через "задвоєння", оскільки деякі компанії одночасно подавали документи і в паперовому, і в електронному вигляді, тобто через "Дію".

Вона додала, що тоді Кабмін з ініціативи Міноборони взявся за аудит бронювань. Власне за результатом аудиту і з’явилися зміни у підходах до визначення статусу критичності підприємств.

У цей період нові відстрочки не видавали. Від 25 жовтня процедура бронювання діяла тільки для працівників, які були заброньовані до 31 травня.

Скільки підприємств мали статус "критичні"

Раніше Свириденко наголошувала, що бронюванню важливо додати прозорості й систематизувати процес, а тому уряд розглядає можливість змінити процедури бронювання — наприклад, надати пріоритетний критерій із заробітної плати. Свириденко також уточнила, що статус критичних в Україні зараз мають 19 730 підприємств, з них близько 9500 були визначені регіонами, решта – міністерствами.