З якими завданнями з математики не впоралися учні 6 – 8 класів: що показало дослідження

Аналіз цьогорічного моніторингу знань з математики учнів 6 – 8 класів показав, що більшість учнів мають середній рівень знань із математики. Про найскладніші завдання для учнів з математики, читайте на 24 Каналі.

Що продемонстрував моніторинг ДСЯО з математики

Дослідження якості освіти в умовах воєнного стану проводили вперше. Однак, аналіз показав, що результати учнів дуже схожі з тогорічними. За результатами другого етапу моніторингу, більшість учнів 6 і 8 класів мають середній рівень знань із математики

Що нині, що торік однаковими виявилися й проблемні теми. З математики дітям важко даються рівняння і нерівності, вимірювання геометричних величин. А також завдання на міркування, вплетені в контексти життєвих ситуацій, скажімо, задачі про купівлю в магазині продуктів зі знижками.

Усі тестові завдання для 6 та 8 класів були оптимальними та легкими. Авторами тестів були експерти УЦОЯО та вчителі, розробляли їх на основі ретельного аналізу чинних програм та стандартів, адже:

6 класи навчаються за Державним стандартом базової середньої освіти 2020 року, за яким є сім модельних програм із математики;
8 класи вчаться за Державним стандартом базової середньої освіти 2011 року та однією програмою що з математики, що з української мови.

Які теми та завдання були для учнів найскладнішими?

Тестові завдання з математики створювали на основі тих тем, які є важливими для учнівства, можуть повторюватися від класу до класу й без яких складно розібратися з новими темами.

Наприклад, у початковій школі учні знайомилися з дробами, тому в 6 класі виконували дії з дробами, а у 8 – вивчали раціональні дроби та дії з ними. Якщо в 6 класі учні не освоїли множити/ділити дроби, то не зможуть успішно виконувати дії з раціональними дробами у 8-му.

Для шестикласників тестові здавання були розподілені за такими змістовими лініями:

числа і вирази;
рівняння й нерівності;
геометрія і вимірювання геометричних величин;
дані й статистика.

Учні 8 класів розв’язували тестові завдання майже з тих самих тем, тільки замість даних і статистики мали завдання про функції.

Найлегшими для шестикласників виявилися:

завдання на читання стовпцевої діаграми – його виконали 74 % учасників (дані й статистика);
завдання про перетворення дробів – його виконали 64 % учасників (числа і вирази).

Найскладнішими для учнів 6 класів були:

завдання на визначення площі квадрата в задачі з певною життєвою ситуацією – її виконали 18 % учасників (геометрія і вимірювання геометричних величин);
завдання, у якому необхідно було скласти та розв’язати рівняння для вирішення певної життєвої ситуації, пов’язаної з купівлями та знижками – його правильно виконали 24 % учасників тестування (рівняння і нерівності).

Учні 8 класів легко впоралися із завданнями:

на обчислення значення виразу з коренем – його виконав 71 % учасників (числа і вирази);
на розв’язання неповного квадратного рівняння – його виконали 60 % учасників (рівняння і нерівності);
на читання графіка функції – його виконали 66 % учасників;
на розпізнавання геометричної фігури – із цим впоралися 92 % учасників.

Утім, завдання із цих же тем, щоправда, вищого рівня складності, виявилися для учасників заскладними:

задачу реального змісту щодо продуктивності праці виконали 23 % учасників (рівняння і нерівності);
завдання на перетворення виразу та обчислення його значення виконали 38 % учасників (числа і вирази);
завдання на визначення значення змінної з формули з використанням даних із графіка функції виконали 35 % учасників;
завдання на обчислення площі трапеції з використанням властивостей геометричних фігур виконали 26 % учасників.

Про що свідчить такий результат моніторингу знань з математики

Роблячи висновки, можна сказати, що учням буде складно здобувати нові та поглиблювати вже здобуті знання, адже дослідження містило ключові теми зі шкільних програм.

Експерти даного моніторингу: Андрій Миляник, заступник директора Львівського регіонального центру оцінювання якості освіти, співавтор звіту за моніторингом ДСЯО, Василь Терещенко, заступник директорки Українського центру оцінювання якості освіти, співавтор звіту, та Олена Заплотинська, експертка ініціативи CLIR з проєкту SURGe, зробили наступні висновки:

На ці проблемні теми нам вказували й інші дослідження, наприклад, PISA, а також результати ЗНО, а нині НМТ. Результати моніторингу ДСЯО теж були для нас прогнозовані. Наш колектив авторів насправді спеціально зробив завдання не складні, щоб виміряти навчальні втрати. А для того, щоб вимірювати навчальні втрати, не треба завдань високого рівня, для цього достатньо легких та оптимальних завдань. Виявилося, що ті завдання, які експерти вважають не складними, для учасників є саме такими,
– коментує Андрій Миляник.

Щодо змісту, то геометрія завжди була для учнівства складнішою ніж алгебра. Хоча обидва предмети так чи та між собою пов’язані:

учні не зможуть розв’язувати геометричні задачі, не маючи навичок роботи з числами, виразами й рівняннями;
або виконувати завдання з теми "Функції", маючи слабкі знання з теми "Рівняння".

А ще, акцентує експерт, учнівство не вміє вдумливо читати (часто вчителі кажуть учням, що ті не вміють читати задачі, через що помиляються у їхніх розв’язках – це якраз про вдумливе читання). Наприклад, у задачі про куплений зі знижками товар у магазині учасники тестування не дочитали до кінця, що йогурт не треба враховувати в знижку. Тому написали неправильно рівняння, відповідно – неправильно виконали завдання.

Завдання тесту моніторингу / зображення НУШ

На результати однозначно вплинула тривала дистанційка, яка для деяких учнів триває з часів пандемії, а також навчання в умовах війни, коли уроки перериваються через тривоги, а діти через стрес не можуть зосереджуватися на навчанні, відзначає експерт. Ще один чинник – це слабка мотивація до навчання.