За крок від екологічної катастрофи: згоріла третина лісів, ще третина України замінована

Україна втрачає землю, повітря та воду, причому не лише за останні два з половиною роки. Процес, що розпочався ще 2014-го – забруднення ґрунту на сході України залишками снарядів, мінами, «сміттям війни», деградація річок тощо, - у 2022 році прискорився і географічно розширився в рази. Повномасштабне вторгнення вже залишило нашу країну без третини лісового фонду, без частини червонокнижних птахів та звірів, знищило водосховища та інші водойми. Коротко про – про дослідження українських екологів «Російсько-українська війна: вплив на довкілля».

Збитки підраховані, але це не межа

Автори дослідження – екологи, експерти міжнародних організацій, співробітники міністерств та відомств з проблем навколишнього середовища – підрахували, що лише з лютого 2022 року збитки, завдані навколишньому середовищу України, перевищили $60 млрд, і це без урахування попередніх восьми років планомірного знищення території нашої країни на сході та південному сході!

Найбільшої шкоди завдано земельним ресурсам та повітрю. Безліч військової техніки – як знищеної, так і діючої – дуже неблаготворно впливає на стан навколишнього середовища. Майже 400 тисяч тонн танків та 370 тисяч тонн іншої автотехніки, 285 тисяч тонн артсистем та іншої бойової техніки, включаючи літаки, вертольоти, БпЛА, цистерни з паливом тощо. Все це гниє та іржавіє, виділяючи в землю та повітря тисячі тонн шкідливих речовин. Що й казати: у нас зараз найбільший військовий конфлікт у Європі з часів Другої світової війни.

А ще глобальна проблема для України – пожежі, особливо у прифронтових регіонах. Підраховано, що за 2,5 роки повномасштабного вторгнення сталося 22,8 тисячі пожеж, викликаних вибухами, з них понад півтори тисячі спалахнули на об'єктах природоохоронної екосистеми. Здебільшого в Україні горять ліси, менше – нафта, нафтопродукти та газ.

Перегузні зникають, зате мишей – повні окопи

Не хочеться в це вірити, але Україна скоро може забути про те, що колись була мальовничим регіоном, наповненим численними видами флори та фауни. Через військові дії, рух техніки, пожежі, мінування територій рослини і тварини нашої країни поступово зникають. Рослинність після пожеж відновлюється не так швидко, як хотілося б. У випалених чорноземах накопичується сірчана кислота з уламків снарядів, тварини під вибухами гинуть чи йдуть на інші території, необжиті ними і незнайомі, де можуть легко загинути.

"Біорізноманіття страждає і через занесення на територію України нехарактерних видів флори та фауни (інвазивних). Інвазивні види зазвичай агресивно витісняють традиційні та стають головною причиною деградації екосистеми", – пишуть автори дослідження.

Грубо кажучи, спори чужорідних рослин потрапляють до України на чоботях загарбників. З військовою технікою ворога з'являються у нас і представники чужої фауни, яка починає агресивно відвойовувати місце під сонцем.

Вже на межі зникнення в Україні майже 900 видів тварин: і степові перегузні, і степові орли, і бабаки. З рослин дедалі менше стає донецьких козельців та донецьких волошок. Натомість в окопах розплодилися інвазивні домашні миші, яких приманив незбираний урожай на українських поляк та зарості бур'яну, що чудово маскують гризунів від хижаків.

Можна додати до цього підірвані греблі, затоплені території, масову загибель птахів та звірів, відсутність доступу до питної води (і у людей, у тому числі), щоб хоча б приблизно уявити масштаб глобальної екокатастрофи, до якої призвела Росія.

Схоже, противник поставив собі за мету зробити з України ландшафт планети Десса з фантастичного фільму «Через терни до зірок». На Дессі йшли кислотні дощі, земля була порожня і суха, а отруєним повітрям не можна дихати, як і пити отруєну воду. Життя людей було можливе лише під землею чи в катакомбах, де в них народжувалися потворні та хворі діти через всі ці проблеми планети, загаженої людьми в минулому, - все це майбутнє України в мріях ворога? На жаль, до нас не прилетить зореліт з іншої галактики і не почистить величезним "суперпилососом" ні повітря, ні воду. Поки що можна лише підраховувати шкоду, нанесену природі, і сподіватися на те, що агресора одного разу зупинять.

Через війну мешканці Донецької, Херсонської, Запорізької областей втратили доступ до питної води. Стічні води скидаються у річки без очищення на окупованих територіях України та у прифронтових районах. У Сіверському Дінці та в Дніпровському водосховищі вміст міді перевищує норму у 17-19 (!) разів, нафтопродуктів – майже у півтора раза.

У повітрі «літають» 56,2 мільйона тонн забруднюючих речовин після бойових дій, у районах розташування паливосховищ, складів пально-мастильних матеріалів, АЗС та заводів.

Убиті заповідники

Каховська гідроелектростанція, заповідник " Асканія-Нова ", "Нижньодніпровський національний парк", національний парк "Білобережжя Святослава", "Фельдман Екопарк", Джарилгацький парк і т.д. привернули увагу авторів дослідження своєю сумною долею. Перлини українського заповідного фонду зараз переживають найчорніші дні у своїй історії. Якщо під час війни не пошкоджено інфраструктуру, то загинули тварини. Якщо не загинули – їх вивезли окупанти. Паркові зони затоплені, спалені або розорені, і поки залишається лише констатувати цю непоправну шкоду. Хто і як відновлюватиме природні парки - поки що невідомо.

А ще у дослідженні вказано той факт, що 30% території України заміновано, і на розмінування знадобляться десятки років.

Мінна загроза нависла і над людьми, і над тваринами, навіть найменшими – їжаками чи зайцями, на які також спрацьовують різні моделі мін. Заміновано поля, яким і так дісталося від пожеж та проїзду військової техніки. Так, розмінування поступово йде, проте його темпи не такі, як хотілося б.

"Площі замінованих територій в Україні можна порівняти із площею двох таких країн, як Азербайджан. Як дві Чехії чи чотири Швейцарії. Україна стала найзамінованішою країною у світі", - наголошують дослідники.

І це ще автори не зупинилися на стані здоров'я людей, змушених жити в умовах повномасштабної війни, а також тих, хто з 2014 року прожив у стані найсильнішого стресу (жителі Криму та Донбасу, переселенці, біженці).

Цифри в цьому дослідженні дуже сумні. Навіть якщо зараз війна закінчиться, нам знадобиться чимало років, щоб привести свою природу хоча б до більш-менш прийнятного стану, і це буде навіть не рівень 2022 року. Працювати доведеться дуже багато, якщо ми не хочемо якось прокинутися на планеті Десса.