Запроваджені санкції стосуються лише 45-47% російського нафтового експорту - експерт

Євросоюз досі не ухвалив жодного дієвого рішення стосовно російського тіньового флоту, а запроваджені санкції діють дуже обмежено і загалом стосуються лише 45-47% російського нафтового експорту.

Про це повідомив головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Геннадій Рябцев в ефірі Українського радіо, передає Укрінформ.

«Санкції хоча й були запроваджені, але вони стосувалися лише 45-47% російського нафтового експорту. При цьому біля 3/4 від цього Росії вдалося переорієнтувати на інші ринки. Тобто, якщо казати в абсолютних показниках, то скорочення видобутку відбулося приблизно 12-13%», – зазначив експерт.

Водночас, за його словами, недоотриманий прибуток у РФ достатньо суттєвий через те, що потрібно платити більше за транспортування, фрахт, страхування тощо. Але при цьому потрібно знижувати ціну на власну сировину для того, щоб якимось чином стимулювати попит, додав Рябцев. «Якщо казати про безпосередні збитки, тобто недоотримані кошти, то можемо сказати, що вони приблизно такі ж, як і скорочення видобутку. Тобто це близько 11-12 млрд доларів на рік. Але з огляду на те, що нафтогазові доходи в минулому році в Росії обраховувалися на рівні 110 млрд дол., то це і є ті самі 11-13%», – додав експерт.

Коментуючи нещодавно ухвалену Європарламентом резолюцію щодо більш «цілеспрямованих» заходів проти тіньового флоту Росії із більш ніж 600 танкерів, які транспортують підсанкційну сировину нафти по всьому світу, Рябцев уточнив, що резолюції ЄП не мають обов'язкової сили. «Тому, скоріш за все, це буде чергове висловлення «великої занепокоєності» наявністю у Росії цілого тіньового флоту цих танкерів. На жаль, Євросоюз досі не ухвалив жодного рішення стосовно російського тіньового флоту, і ті санкції, які були запроваджені проти нафтової промисловості РФ та експорту нафти і нафтопродуктів з РФ, діють дуже обмежено. Тут і Сполучені Штати, і Велика Британія вже давно випередили ЄС в частині запровадження санкцій проти таких «цікавих посудин»», – зауважив експерт.

За його словами, наразі запроваджено лише певні обмеження на транспортування нафти і надання послуг фінансовими і страховими компаніями стосовно відповідних вантажів. Зі свого боку, російські компанії почали шукати по всьому світу танкери, які не зареєстровані у відповідних страхових реєстрах в Британії, Нідерландах або США. «Таких посудин дійсно по світі дуже багато. Вони зазвичай або просто десь іржавіли, або були задіяні на перевезеннях, де не потрібно було страхування у провідних компаній світу. І, як не дивно, вони виявилися затребуваними з боку РФ, і зараз різноманітні компанії-прокладки, посередники скупили весь цей металобрухт і завантажують все це нафтовою сировиною. Страхують ці посудини в якихось компаніях, які не дуже звертають увагу на будь-що в світі, окрім отримання прибутку», – розповів Рябцев.

Він також повідомив, що морський експорт РФ майже не змінився в цілому по світу. «Замість того, щоб забезпечувати великими обсягами постачання звичайних своїх клієнтів, Російська Федерація розпорошила всі свої експортні постачання між великою кількістю маленьких, дрібних, середніх споживачів», – додав експерт. Водночас, зауважив Рябцев, у санкційних списках США і Великої Британії вже є майже сотня танкерів, з якими заборонено мати справу в усіх портах під юрисдикцією цих держав.

Він також нагадав, що основним споживачем російської нафти нині є Китай, який отримує близько 100 млн т сировини на рік, із них приблизно 80 млн т йде трубопроводом Східний Сибір – Тихий Океан, близько 10 млн т – орендованим трубопроводом через Казахстан, і ще близько 10 млн т – морським шляхом. «Більше там точно ніяк не буде, тому що через трубопроводи більше прокачувати не можна, вони і так працюють на максимумі потужності. А танкери не всі заходять до китайських портів, тому що там теж вважають, що співпрацювати зі Сполученими Штатами значно вигідніше, ніж з РФ», – додав експерт.

Індія, за його словами, купує російську нафту лише за рупії, тим самим спонукаючи російських експортерів вкладати в індійську економіку. «Там (в Індії –ред.) насправді дуже добре експлуатують росіян в цьому плані», – зазначив Рябцев.

Як повідомляв Укрінформ, 14 листопада Європарламент ухвалив резолюцію, яка закликає ЄС вжити рішучих заходів проти російського тіньового флоту. В резолюції Європарламент закликав до запровадження більш цільових заходів проти цих суден у наступному санкційному пакеті ЄС. Санкції мають поширюватися на всі окремі судна, на їхніх власників, операторів, менеджерів, фінансовий персонал, на залучені банки та страхові компанії.

Резолюція також вимагає застосовувати системні санкції проти суден, що здійснюють судноплавство у європейських водах без визнаного страхування, та закликає ЄС розвинути свої спроможності у спостереженні, особливо парк дронів та супутниковий моніторинг, та здійснювати за їх допомогою цільові інспекції на морі.

За оцінкою представників Офісу Президента України, на експорті сирої нафти Росія заробляє від 15 до 20 млрд дол. на місяць.