У сучасній Україні вища освіта є ледь не обов’язковою вимогою для молоді, навіть якщо вибір навчального закладу зумовлений не бажанням здобути фах чи поглибити знання, а вимогами батьків. Такий підхід, на думку заступника міністра освіти і науки Михайла Винницького, вже перетворює університети на фахові школи, які мали б виконувати зовсім інші заклади — коледжі.
В подкасті «Дофамін для освіти» Винницький пояснив, чому вища освіта має бути зосереджена на глибоких академічних знаннях і дослідженнях, а не просто на підготовці до ринку праці.
В Україні вища освіта сприймається як обов’язковий етап для тих, хто хоче досягти успіху, навіть якщо випускники не мають чіткого уявлення, як їхній диплом допоможе в житті. Така традиція, на думку Винницького, значною мірою пов’язана з вимогами суспільства і тиском батьків, для яких університетський диплом все ще асоціюється з престижем і гарантією успішної кар’єри.
«Три чверті наших випускників йдуть у вищу освіту. Це доходить до абсурду, оскільки багато з них вступають лише тому, що «мама сказала, що треба мати диплом», — пояснив Винницький. Він додав, що замість того, щоб слідувати покликанню та обирати спеціальність, яка їм дійсно цікава, значна частина студентів розглядає навчання як формальність, яку потрібно виконати для соціального схвалення. Це підхід, який майже не залишився в розвинених країнах, проте залишається вкоріненим в Україні.
Фахова підготовка студентів, яка має зосереджуватися на вузькопрофільних практичних навичках, насправді повинна бути завданням коледжів і профтехучилищ, тоді як університети, за світовими стандартами, створюють базу для глибоких досліджень і наукової роботи. В Україні ж, за словами заступника міністра, університети поступово стають великими навчальними закладами, які виконують функції професійних шкіл, хоча це суперечить їхній головній функції.
«Ми забуваємо про функцію вищої освіти. Це не є підготовка до ринку праці. Наша система має стати більш збалансованою, коли одні заклади готують професійні кадри, а інші розвивають академічний потенціал», — пояснює Винницький. За його словами, такий підхід дозволить розмежувати завдання освіти на підготовку професіоналів для прикладних галузей та на підготовку науковців.
Заступник міністра пояснив, що для такої зміни потрібно переглянути саму систему фінансування освіти. Вже зараз в Україні пілотується система грантів на освіту, яка покликана забезпечити справедливіші умови для фінансування студентів, які обирають різні траєкторії освіти. Очікується, що згодом університети, орієнтовані на глибоку академічну підготовку, і заклади професійної освіти отримуватимуть підтримку з боку держави відповідно до своїх специфічних завдань.
В умовах ринкової економіки сам факт наявності диплома не гарантує успішного працевлаштування. Винницький наголошує, що випускники без справжнього бажання розвиватися в обраній сфері залишаються без роботи навіть із дипломом, оскільки не завжди відповідають вимогам роботодавців. Зрештою, вища освіта, яка спрямована на загальний розвиток особистості і стимулювання критичного мислення, не повинна обмежуватися функцією «підготовки до ринку праці».
Раніше ми розповідали, що діти масово виїжджають за кордон: все більше учнів відмовляються від української освіти
Також, половина іноземних студентів у Польщі – українці: чим приваблює закордонна освіта