Як з’явився найдорожчий автомобільний радіоприймач

Цього дня, 16 листопада, рівно 100 років тому у будівлі нинішньої харківської філармонії розпочала мовлення перша радіостанція в Україні. Сьогодні радіо стало невід’ємною частиною автомобіля. А коли з’явилися перші автомобільні радіоприймачі?

Ще в 20-ті роки автомобілісти почали встановлювати на свої машини звичайні, стаціонарні радіо, попередньо адаптувавши їх під бортову мережу. Однак через великі розміри, а також ненадійність у роботі (тряска на ходу) широкого поширення таке рішення не набуло.

1928 року американець Ульям Лір удосконалив конструкцію радіоприймача спеціально під автомобіль. За допомогою гнучких проводів він виніс на передню панель поворотні ручки керування гучністю та налаштування частоти, а також циферблат. Згодом патенти на свої винаходи Лір продав братам Гелвінам, які у 1930 році на власному підприємстві Galvin Manufacturing Corporation налагодили випуск першого у світі автомобільного радіоприймача – Motorola 5T71. Пол Гелвін проїхав на своєму Studebaker, обладнаному такою Motorola, з Чикаго в Атлантік-Сіті (приблизно 1300 км), викликавши неабиякий фурор на виставці виробників радіоприймачів 1930 року.

На той час приймач коштував нечуваних грошей – 110 -130 доларів. Наприклад, один з найдоступніших на той час автомобілів – новенький Ford A можна було купити за 385 доларів. У 1932 році Motorolа представила досконалішу модель – зокрема, вона вже не вимагала окремого акумулятора. Важливо, що ціна була знижена вдвічі.

Що ж до Європи, то тут перший автомобільний радіоприймач виготовили 1932 року – на фірмі Blaupunkt. Модель AS-5 важила 12 кг та коштувала 365 рейхсмарок, що становило п’яту частину ціни нового малолітражного автомобіля Opel 1.2 Liter (1890 рейхсмарок).