Розграбовані музеї, розстріляні церкви. Які об’єкти культурної спадщини на Херсонщині назавжди втрачені через російських загарбників?

Розграбовані музеї, розстріляні церкви, знищені унікальні об’єкти архітектури та археології. За даними Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, внаслідок російської агресії пошкоджено близько 1200 об’єктів культурної спадщини. Ця цифра щодня лише зростає, зазначає видання Крим.Реалії.

Лише за попередній місяць до цього переліку додалось ще 22 об’єкти. На півдні України найбільше зруйнованих пам’яток в Херсонській області – понад 150. Підрахувати точну кількість назавжди втрачених об’єктів зараз неможливо. Вони розташовані в прибережній зоні річки Дніпро, яка під постійним обстрілом російської армії.

Удар по спадщині

Краєзнавець Сергій Дяченко фотографує пошкоджену церкву у селі Миролюбівка на Херсонщині. По ній двічі прилітало під час боїв за село.

Краєзнавець їздить містами та селами півдня України і фіксує архітектурні втрати. Моніторить: що можна буде відновити, а що назавжди знищено. Дірку в стіні церкви заклали цеглою, дах затягнули плівкою. Проте стеля протікає.

«Якщо не покрити дах одразу, то почнеться руйнація, почне затікання і через рік, якщо вона буде в такому стані, то ми вже будемо мати справу з пошкодженими стінами, розсипатися вікна почнуть, ці карнізи відпадати будуть, вони вже почали, це яскраво видно», – пояснює Сергій Дяченко, краєзнавець, керівник проектів Urban Republic.

Підрахунки Сергія Дяченка різняться з офіційною статистикою. Адже до списку він додає і нововиявлені об’єкти культурної спадщини, які згодом вносять в реєстр пам’яток культури. Каже, лише на Херсонщині вони виявили щонайменше 250 пошкоджених або вщент зруйнованих пам’яток.

У селі Нововоронцовка краєзнавець показує інший об’єкт архітектурної спадщини. Глиняну мазанку на дерев’яній основі. Каже, це одна з найстаріших будівель у селі. Проте після прильоту по ній стеля прибудови впала просто всередину приміщення.

«Я такої ніде не бачив на Херсонщині у такому стані збереження. Тут класицизм такий, на головному фасаді колонада дерев’яна з портиком, фронтоном трикутним. Неможливість швидко відреагувати на ці обстріли, руйнація призводить до того, що з часом доведеться відбудовувати цю будівлю з нуля», – каже краєзнавець. Керовані авіабомби, артилерія, міни. Усе це летить з лівого окупованого берега Дніпра на правий.

В.о. начальника управління містобудування та архітектури Херсонської облдержадміністрації Наталія Чернишева каже, що в Херсоні щодня фіксують влучання в різні об’єкти, серед них і культурного надбання.

Жінка показує пам’ятку національного значення – бібліотеку в стилі неокласицизму, зведену 1897 року, яка до початку великої війни тут функціонувала як РАЦС. По цій будівлі, каже, уже тричі прилітало. Пошкоджена і будівля морського коледжу. В ній просідає фундамент, по стінах пішли глибокі тріщини. Фасад посічений осколками. На сусідній вулиці – головний корпус морської академії. В липні цього року російські війська його знищили.

«Було влучання снарядів і всередині вся будівля згоріла, тільки залишились одні стіни», – каже Наталія Чернишева.

Цьогоріч заклад відзначав 190-у річницю з дня заснування. Це найдавніший в Україні морський навчальний заклад, до структури якого входив коледж. І його знищують уже вдруге. Під час Другої світової війни – це була нацистська армія, тепер – російська. Тоді академію відбудували лише через 11 років. Наталія вірить, що і тепер її зможуть відновити.

«Загалом по Херсону у нас ситуація дуже складна, руйнація пам’яток іде кожен день. Всі пам’ятки у нас пошкоджуються і зазнають руйнувань повторно. Одна пам’ятка може в різний період зазнати 3-4 повторних пошкодження. Таких об’єктів по Херсону приблизно 85. Це дуже приблизна цифра», – додає чиновниця.

Доступ закрито

Чимало об’єктів культурної спадщини Херсону та області розташовані на березі Дніпра. Ці райони під постійним обстрілом російських військ. Саме через безпекову ситуацію туди не допускають ані журналісті, ані інспекторів, ані дослідників. Тому оцінити масштаби завданих збитків наразі просто неможливо.

Вздовж берега Дніпра, каже Сергій Дяченко, розташовані найцінніші об’єкти. Національний природний парк – Кам’янська Січ із могилами козацьких отаманів, Бізюків чоловічий монастир, перша згадка про який з’явилася 1782 року, архітектурна перлина Херсонщини – місто Берислав, литовська вежа у селі Веселому, село Козацьке, де збереглися руїни палацу князя Трубецького, кірхи у селі Зміївка, пам’ятка археології – фортеця Тягинь, яка є спільною історико-культурною спадщиною трьох культур – української, кримськотатарської та литовської.

«Якщо є якась зйомка тієї ж російської армії, вони там щось показують, то ми дивимось і фіксуємо чи вціліли об’єкти культурної спадщини по цьому відео. Бачимо, що, наприклад, вежа ще стоїть, ось таким чином ми можемо лише відслідковувати те, що відбувається з об’єктами на березі Дніпра. Тому що туди приїхати неможливо, територія під обстрілом і якщо ще в Бериславі є якісь люди, вони можуть нам щось сказати, то з трохи віддаленими об’єктами вже гірша ситуація.

Останні такі втрати страшні – це в Зміївці. Цілеспрямовано було знищено обидва костели: і шведський, і німецький, які там були. Чому це трагедія, тому що німці якраз 10 років тому провели дуже професійну реконструкцію, відбудували повністю кірху і це був зразок взагалі реконструкції на Херсонщині», – розповідає краєзнавець Сергій Дяченко.

У місті Берислав зруйновано весь історичний центр – це до пів сотні пам’яток архітектури.

«Найцінніший об’єкт у Бериславі – це дерев’яна церква, козацька, яка переволочена, була перевезена в 1784 році, вона стоїть, вона на околиці, не в центрі, і може це її ще зберігає. Вона дерев’яна, найбільш уязвима і хоч би вона тільки зберігалася, це наше буде найбільше горе, якщо з нею щось трапиться», – каже Дяченко.

Усі ці об’єкти на правому березі Дніпра. В якому стані культурна спадщина лівого берега – окупованого російськими військами – достеменно невідомо. Чимало пам’яток пошкоджено внаслідок підриву російськими військами дамби Каховської ГЕС торік у червні. В місті Олешки затопило будинок-музей Поліни Райко, української художниці в жанрі наївного мистецтва. Свій будинок жінка почала розписувати в 69 років. Музей перебував у зоні критичного підтоплення, хоча будинок вистояв, більшість розписів Поліни Райко – знищено.

«Розписи були зроблені по глиняному тиньку. Це фактично по глині і вода цю глину повністю змила. Сам будинок встояв. Зараз там нічого не відбувається. Чи можна це буде відреставрувати, то навряд чи можна буде, хіба що законсервувати те, що лишилося», – каже Олена Афанасьєва, кураторка, голова ГО Центр культурного розвитку «Тотем».

Дослідниця творчості Поліни Райко переконує, хоча будинок втрачено, та спадщина художниці збережена. Розписи оцифровані та заархівовані. Роботи Райко презентуватимуть за кордоном, готують нове дослідження її творчості.

«Поліна Райко стала символом втраченої, знищеної росіянами спадщини. І ця катастрофа витіснила справжню цінність Поліни Райко. І тому ми вирішили видавати нову книгу, щоб зберегти її для української культури, для себе, для світу врешті-решт. Тому що вона не має асоціюватися з втраченою, знищеною спадщиною. Вона має асоціюватися з нашою силою і з українською ідентичністю півдня, а це 100% так», – наголошує дослідниця Олена Афанасьєва.

Автор: Алла Хоцянівська

Джерело: Радіо Свобода