Вода на Марсі існувала щонайменше 700 млн років тому: докази весь час ховалися у шухляді

Метеорит Лафаєт був виявлений у ящику в Університеті Пердью в 1931 році. На жаль, вчені досі не знають, як саме він туди потрапив, проте знахідка виявилася знаковою. Новий аналіз породи виявив докази наявності рідкої води на Марсі 742 мільйони років тому, пише Live Science.

Відомо, що метеорит являє собою склоподібний шматок космічної породи завдовжки всього близько 5 сантиметрів. Його виявили в ящику майже 100 років тому, але ніхто не може сказати звідки він узявся і хто першим виявив його. Лише в 1980-х роках вчені виявили, що гази, ув'язнені всередині таємничої породи, відповідають атмосфері Марса, виміряній спусковими апаратами NASA Viking.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Більш ранні дослідження також показали, що мінерали метеорита взаємодіяли з рідкою водою під час свого формування. Однак учені не знали, коли саме утворилися ці мінерали. Нове дослідження вчених пролило світло на цю загадку.

За словами провідної авторки дослідження, доцентки кафедри наук про Землю, атмосферу і планети Марісси Тремблей, результати їхнього аналізу вказують на те, що мінералам метеорита менше мільярда років. Науковці зазначають, що не вважають, що на той час на поверхні Червоної планети було багато рідкої води, проте вони вважають, що вода з'явилася внаслідок танення прилеглого підповерхневого льоду, відомого як вічна мерзлота. Водночас танення вічної мерзлоти, ймовірно, було спричинене магматичною активністю, яка періодично відбувається на Марсі й донині.

Під час дослідження вчені використовували зміни в молекулах аргону в мінералах, щоб визначити найбільш точний на цю мить вік утворення мінералів. Команда також розглянула нагрівання, якого міг би зазнати метеорит, що вилетів з Марса після удару 11 мільйонів років тому. Також було вивчено наслідки його можливого транзиту через космос і подальшої подорожі через атмосферу Землі.

Дослідники зазначають, що точний час прибуття метеорита на Землю невідомий, проте вчені вивчили слідові кількості грибка на поверхні космічного каменю. У поєднанні з непідтвердженими повідомленнями про те, що студент став свідком приземлення каменюки під час риболовлі, вчені вважають, що метеорит міг приземлитися на Землю приблизно в 1919 році.

Учені зазначають, що на вік могло вплинути одразу кілька чинників:

• зіткнення, коли Лафаєт був викинутий з Марса;
• нагрівання протягом 11 мільйонів років, поки він дрейфував у космосі;
• нагрівання під час падіння на Землю;
• проходження атмосфери Землі.

Водночас учені довели, що жоден із цих факторів насправді не вплинув на вік зміни водного середовища в Лафаєті. Підтвердження дати взаємодії метеорита з рідкою водою не просто проливає світло на історію Марса. Ті самі методи можуть працювати та з іншими метеоритами, знайденими на Землі, або зі зразками, привезеними з місій на інші планети, місяці та астероїди. Простими словами, вчені виявили ефективний спосіб датування мінералів змін у метеоритах, який можна застосовувати до інших метеоритів і планетарних тіл.

Раніше Фокус писав про те, що вчені з'ясували, звідки насправді на Землю прилетіли 90% метеоритів.