Мерц замість Шольца: чого очікувати Україні після дострокових виборів у Німеччині

Позачергові парламентські вибори у Німеччині викликані розвалом правлячої трьох партійної коаліції (Партія зелених+СДПН+ВД), з якої нещодавно вийшли вільні демократи. Після цього уряд Шольца став урядом меншості. Вже 11 грудня діючий канцлер направить до парламенту запит про вотум довіри і 16 грудня депутати ухвалять рішення. В тому, що воно буде негативним для Шольца, не має жодних сумнівів, тому заздалегідь вже погоджено й дату позачергових парламентських виборів. Це схвалив і президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмайєр, зазначивши, що вважає 23 лютого 2025 року "цілком реалістичною датою для нових виборів".

Чому соціал-демократи не хочуть "зливати" Шольца

Слід зауважити, що останнім часом навіть "зелені", які є коаліційними союзниками СДПН, нерідко критикують Шольца, а відтак і співробітництво з соціал-демократами під його керівництвом. Проте в СДПН вже дали зрозуміти, що ніхто не має наміру міняти Шольца на користь більш популярного кандидата в канцлери в особі міністра оборони Бориса Пісторіуса. "Зараз йдеться про досвід та компетентність, і я впевнений, що Олаф Шольц — правильний кандидат", — заявив лідер парламентської групи СДПН Рольф Мютценіх. Аналогічну позицію озвучила також і співлідерка партії Саскія Ескен. "Ми переконані, що разом з ним (з Шольцем — ред.) зможемо здобути перемогу і на цих федеральних виборах", — зауважила вона.

Між тим саме чинний міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус у свіжому опитуванні обійшов за рівнем підтримки на посаду канцлера не тільки Олафа Шольца, а й лідера опозиції Фрідріха Мерца. Відповідні дані опитування від інституту Forsa наводить Bild. Дослідження засвідчило, що 39% німців хотіли б бачити саме Пісторіуса канцлером, тоді як Мерц у своєму активі має 25%.

Але оскільки соціал-демократи не мають наміру здійснювати кандидатську рокіровку у вигляді заміни Шольца на Пісторіуса, то цілком очевидно, що шанси на перемогу зростають у 69-річного Фрідріха Мерца, який публічно пообіцяв у разі призначення канцлером направити Україні крилаті ракети великої дальності Taurus і дозволити завдання ними ударів у глибину російської території, якщо Кремль не погодиться припинити бойові дії протягом 24 годин. Крім того, лідер ХДС відкрито підтримав пропозицію президента Франції Макрона щодо відправлення військ НАТО в Україну.

Між тим експерти, з якими поспілкувався Фокус, бачать різні коаліційні конфігурації після виборів 23 лютого у Німеччині, а відтак — різну зовнішньополітичну лінію офіційного Берліну.

Чи справді Шольц може опинитися біля розбитого коаліційного корита

Зокрема, політолог Олексій Якубін у розмові з Фокусом зауважує наступне: "Оскільки Німеччина – парламентська демократія, то зміни зовнішньополітичного вектору на 180 градусів за результатами виборів 23 лютого очікувати не слід. Однак мені видається, що ці дострокові вибори будуть досить запеклими. Чому? Тому що останні півроку, особливо в східних регіонах помітне зростання позицій, скажімо, анти системних політичних сил, таких як "Альтернатива для Німеччини", яка говорить про необхідність зв’язків з Росією. В той же час партія Сари Вагенкнехт, що виступає проти підтримки України, є одним з ключових конкурентів соціал-демократів на лівому фланзі. І в цих умовах прийдешня виборча кампанія може призвести до того, що соціал-демократи, яких наразі представляє Шольц, можуть опинитися біля розбитого коаліційного корита".

Втім, моделюючи ситуацію, експерт припускає, що після виборів 23 лютого може мати місце спроба утворити так звану велику коаліцію за участю в ній СДПН та ХДС. Але в такому разі, наголошує політолог, скоріше за все, вже не Олаф Шольц буде прем’єр-міністром, а представник християнських демократів.

"В той час, поки у Німеччині відбуватиметься політична боротьба, питання України перебуватиме у меншому фокусі німецької влади. І в цьому є певна небезпека, оскільки в часовому вимірі даний період співпадає з часом Трампа у світі. І виходить, що Німеччині, яка при пробуксовці допомоги зі США, підставила нам разом з деякими іншими європейськими країнами своє плече, зараз у разі чого зробити це буде складніше, оскільки вона зануриться у вирішення внутрішніх питань. Очевидно, що жодна з системних німецьких партій не вступатиме в коаліційний союз з "Альтернативою для Німеччини", а ось з приводу політсили Сари Вагенкнехт, тут можуть бути різні нюанси. Втім, якщо говорити в цілому, то, на мою думку, системні партії в особі СДПН та ХДС, можливо, залучивши "зелених", спробують створити великий коаліційний альянс", — прогнозує Олексій Якубін.

Наголосивши на тому, що зміна зовнішньополітичного курсу після виборів навряд чи відбудеться, політолог констатував: "Який би уряд не прийшов до влади, він, скоріше за все, буде коаліційним, що апріорі потребуватиме внутрішнього узгодження позицій. Я думаю, що німецька еліта в питанні російсько-української війни буде готова приєднатися до позиції, яку публічно оголосять Сполучені Штати при Трампі. Тобто, якщо Трамп каже, що має намір заключити якусь угоду з РФ, політичні лідери ФРН на це теж реагуватимуть відповідним чином".

На переконання експерта, допоки у Німеччині відбуватиметься виборча метушня, президент Макрон може здійснити спробу перехоплення пальми першості у Європі. "Але слід враховувати, що наразі рівень підтримки Макрона у самій Франції залишає бажати кращого, тому його намагання компенсувати внутрішню непопулярність активністю на зовнішній арені можуть не увінчатися успіхом", — підсумовує Олексій Якубін.

Чому у Києва є всі підстави для оптимізму

Своєю чергою, експерт Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус у розмові з Фокусом акцентує: "Скоріше за все, за результатами дострокових виборів у Німеччині ми побачимо коаліцію ХДС/ХСС і "зелених". Саме ці партії, на мою думку, формуватимуть новий уряд на чолі з паном Мерцем. Цілком зрозуміло, що у багатьох громадян України є чимало запитань до ХДС/ХСС, враховуючи проросійську політику багаторічної очільниці даної політсили Ангели Меркель, але якщо СДПН – це ліві, то ХДС/ХСС – більш праві. А праві партії наразі налаштовані на більш рішучу підтримку України, в тому числі в плані зняття обмежень щодо зброї і врахування позиції РФ загалом. Крім того, представниця зелених у владі пані Аналена Бербок, на відміну від Шольца, повсякчас демонструє чітку проукраїнську позицію і її голос в новій коаліції, гадаю, матиме більшу вагу".

При ймовірному канцлері Мерці, зауважує експерт, якщо він дійсно втілюватиме в життя усі декларації щодо російсько-української війни, у Києва є всі підстави для оптимізму. При цьому, констатує Іван Ус, Україна може отримати не лише заповітні Taurus, а й інші новітні види озброєння, про які, зокрема йдеться у плані перемоги Зеленського. Поряд з тим, підкреслює Іван Ус, втрата часу для України – це завелика розкіш і тому, допоки Олаф Шольц є канцлером, необхідно "тісно і плідно" співпрацювати з ним.

У цьому контексті слід зауважити, що буквально днями відбулася телефонна розмова німецького канцлера з українським президентом. За словами Володимира Зеленського, Шольц під час розмови підтвердив, що шоста запланована система протиповітряної оборони IRIS-T буде доставлена в Україну до кінця поточного року, і погодився з "важливістю збереження формату "Рамштайн". Тим часом у канцелярії Шольца поінформували, що очільник німецького уряду підтвердив "незмінну та непохитну солідарність Німеччини з Україною перед обличчям російської агресії, яка триває вже майже 1000 днів".

Принагідно нагадаємо, що після зустрічі наприкінці вересня у Нью-Йорку Зеленського з Шольцом стало відомо про те, що ФРН спільно з ще трьома країнами НАТО — Бельгією, Данією та Норвегією готує великий пакет військової допомоги для України на 1,4 млрд євро, який планують надати до кінця 2024 року. Пакет включатиме, окрім IRIS-T, Skynex, "Гепарди", гаубиці, самохідні артилерійські установки, бронемашини, бойові дрони, РЛС та боєприпаси.