Путін перейшов до особистих погроз Трампу: розмова з полковником розвідки Британії

Про це у розмові з 24 Каналом розповів полковник військової розвідки Великої Британії у відставці Філіп Інгрем, пояснивши, що Путін для цього використав дружину Трампа – Меланію. Більше про це, на яких умовах може завершитися війна та чому Трамп – найгірше, що могло статися з Путіним – читайте далі у матеріалі.

Росії буде складно інтегрувати військових КНДР у свою армію

КНДР перекинула в Курську область військовослужбовців, маючи на меті розпочати ще один повномасштабний наступ на українську армію, а також звільнити Курщину і навіть просунутися вглиб української території у разі успіху. Водночас у The Economist написали, що Росія може спробувати здійснити замах на українське політичне керівництво. Як ви оцінюєте поточні події у війні в Україні?

Це дуже цікаво. Введення північнокорейських військ для участі в бойових діях разом з російськими військами показує, наскільки складно росіянам вербувати людей, щоб ті воювали на передовій. Інтегрувати північнокорейців, навіть якщо вони разом тренувалися і практикувалися протягом багатьох років, було б дуже складно, враховуючи мовні бар'єри та проблеми, пов'язані з різною тактикою та всім іншим.

Тож припускаю, що вони будуть використовуватися насамперед у Курській області, а далі буде видно, чи можна буде їх належним чином інтегрувати. Усе ж таки, це демонструє відчай росіян.

Путін вдався до особистих погроз Трампу

Видання The Washington Post повідомило про телефонну розмову між Дональдом Трампом і Владіміром Путіним. Трамп нагадав Путіну про значну військову присутність американських військ у Європі та попросив того не йти на ескалацію у війні. Однак Кремль заперечує факт цієї телефонної розмови. Яка ваша думка з цього приводу?

Думаю, що багато хто зрозуміє, що за цим стоїть російська психологія. Це критично важливо для розуміння того, що сталося. Я підозрюю, що був телефонний дзвінок або безпосередньо між президентом Трампом і Владіміром Путіним, або між тими, хто працює на них.

Це незрозуміло, але я підозрюю, що команда Трампа пригрозила Путіну. Ми бачимо це з боку команди Трампа, яка погрожує ХАМАС та іншим організаціям по всьому світу, припускаючи, щойно Трамп стане 47-м президентом і складе присягу, то почне вживати рішучих заходів. Він скаже готуватися до переговорів, а в іншому випадку припинить всю підтримку.

Але цікаво було те, що російська відповідь на заперечення телефонного дзвінка так і не відбулася, адже це прозвучало від Пєскова, який є найбільшим джерелом дезінформації, що надходить з Москви. Як правило, це голос дезінформації, який лунає щоразу, коли він хоче, щоб світ сприймав це серйозно. І відразу ми виявляємо, що російське державне телебачення починає транслювати оголені фотографії дружини Трампа – Меланії, коли вона була моделлю.

Це розтиражовується по всьому російському національному телебаченню. Я припускаю, що це – справжня погроза Путіна Трампу. У такий спосіб Путін, як я вважаю, натякає Дональду Трампу, щоб той був обережний з погрозами, бо в нього, можливо, є щось, чим він може його зганьбити або пригрозити. Це той меседж, яким він хотів відповісти.

Певний формат телефонної розмови точно був. Ймовірно, прямого дзвінка від Трампа до Путіна не сталося, але між їхніми командами він був. І тому, коли Пєсков заперечує це, я думаю, він дуже обережно спростовує саме те, що не було прямої розмови між Путіним і Трампом, але погроза все ж прозвучала у відповідь.

Отже, буде цікаво подивитися, як це розвиватиметься. Щодо погрози Дональда Трампа росіянам не йти на ескалацію, не думаю, що Владімір Путін збирається це слухати. Коли справа доходить до того, що навіть якщо нове президентство Трампа почнеться зі спроб форсувати якусь форму мирних переговорів, я не думаю, що росіяни збираються поступатися.

І тому, якщо президент Зеленський розіграє свою дипломатичну карту так само вдало, як він це робив протягом останніх майже 3 років, то він дозволить Путіну зробити помилки. Я підозрюю, що Трамп може прийти і використати приховану погрозу, яку він зробив, і дозволити Україні дуже-дуже сильно вдарити по Росії кілька разів, щоб змусити її повернутися за стіл переговорів. Це буде дуже цікавий період.

Чи вважаєте ви, що Владімір Путін сприйняв це люб'язне нагадування Трампа про військову присутність в Європі як погрозу? Чому Трамп міг піти на це, обмінюючись погрозами з Путіним? Чи вважаєте ви, що кремлівський диктатор відчував себе приниженим після цього телефонного дзвінка чи цього обміну повідомленнями між командами?

Я не сумніваюся, що Путін відчував себе приниженим і що він та його команда зробили все можливе, щоб Дональд Трамп потрапив до Білого дому. Але їм не довелося докладати багато зусиль, тому що демократи зазнали такої невдачі на цих виборах, що вони виконали всю роботу за них.

Думаю, що Путін через мовчазну підтримку, яка була, і деякі цікаві зустрічі між ним і Дональдом Трампом у минулому, ймовірно, відчуває, що у нього з ним є певні відносини. Важко оцінити, чи є це те, над чим він відчуває якусь форму контролю чи ні.

Але він побачив або сприйняв би формулювання про те, що США мають багато можливостей у Європі, як пряму погрозу. І якщо це прозвучало у вступних заявах нової телефонної розмови, навіть якщо вона була між командами, це мало його занепокоїти.

Ось чому я думаю, що відповіддю Путіна було розміщення оголених фотографій Меланії Трамп на російському державному телебаченні, щоб пригрозити Трампу у відповідь. Те, що робить Путін – робить це особистим, використовуючи дружину Дональда Трампа. Це не просто російський стиль, а метод роботи російської розвідки.

Це досить жалюгідні дії з боку Кремля, чи не так?

Саме так, але чи бачили ми, щоб Кремль колись робив щось інше? Росія проігнорувала все. У випадку з Україною, це не так звана "сво", а війна. Але Росія проігнорувала правила війни.

Вона є постійним членом Ради безпеки ООН, але вже не може займати цю позицію на світовій арені. Нині Росія є одним із найбільших ізгоїв у світі. Є міжнародні ордери на арешт Владіміра Путіна та багатьох тих, хто працює на його режим. Навіть коли закінчиться війна, наслідки того, що відбувається, триватимуть ще дуже довго.

Трамп з дружиною / Getty Images

Світ ще ніколи не був такий близький до третьої світової війни

Чи вірите ви, що Дональд Трамп може досягти припинення вогню в Україні найближчим часом? Видання The Telegraph повідомило про план, який полягає у розгортанні європейських та британських військ на лінії фронту в Україні для забезпечення демілітаризованої зони вздовж лінії фронту між українськими та російськими військами. Чи вірите ви в такий сценарій?

Повідомлялося, що це звучало від команди Дональда Трампа в межах планування. Вона плануватиме багато різних сценаріїв. Навряд чи вона офіційно говорила про це з британцями чи з іншими країнами НАТО.

Єдине, в чому можна бути впевненим, це у тому, що ця війна закінчиться лише шляхом переговорів. Війна – це дипломатія іншими засобами. Війна закінчиться лише тоді, коли сторони повернуться до нормальної дипломатії і зможуть сісти і поговорити. Однак для того, щоб розмова відбулася, мають бути відповідні умови.

Ці умови, на мій і погляд президента Зеленського, не припускають, що Росія утримує українську територію. Це потенційно стимулювало б набагато більший глобальний конфлікт, тому що в світі є інші деспотичні лідери, зокрема Сі Цзіньпін у Китаї, які сидять і спостерігають, що станеться.

Якщо у Владіміра Путіна є можливість силою захопити чужу територію і зберегти її, а міжнародна спільнота закриває очі і дозволяє йому це робити, тоді він це вчинить. Як це сталося з його початковим незаконним вторгненням в Крим у 2014 році.

Тоді Сі Цзіньпін вирішуватиме, чи варте міжнародного гніву для нього фізичне захоплення Тайваню силою. І якщо він вирішить це зробити, то японці спробують повернути свої Курильські острови, які Росія окупувала з 1945 року, знову ж таки, тому що Росія буде найслабшою.

Якщо це станеться, то Кім Чен Ин і Північна Корея можуть вирішити, що оскільки світ зайнятий тим, що відбувається на Тайвані, а можливо, і в Японії, врегулюванням примусового мирного договору між Росією та Україною і тим, що відбувається на Близькому Сході, то це для них найкраща можливість спробувати захопити Південну Корею. Ми могли б побачити, як на Сеул скидають ядерну зброю.

Отже, ставки на глобальному рівні за помилки у цій ситуації надзвичайно високі. І я вже понад 40 років у цій грі дивлюся на глобальні загрози і ніколи не бачив такого чіткого шляху до третьої світової війни, як зараз.

Ціна, яку заплатить Росія за допомогу Китаю, буде величезна

Чому Владімір Путін мав би погодитися на припинення вогню в Україні на будь-яких умовах, якщо його війська просуваються вперед на Сході України?

Його війська просуваються вперед, але величезною ціною. За останні 24 години, за словами міністра оборони України, росіяни втратили 1950 військовослужбовців убитими або важкопораненими. Це нераціонально.

Путін втрачав понад 1500 військових на день протягом усього 2024 року. Можна оцінити цю нестабільність, не звертаючи увагу на російську статистику та не слухаючи коментарі з Кремля, а дивлячись на те, що йому доводиться активно вербувати солдатів в Африці. Йому доводиться активно змушувати Кім Чен Ина надавати війська з Північної Кореї, і він щойно підписав офіційну оборонну угоду з КНДР, щоб відкрити можливість для отримання ще більшої кількості військових звідти.

Росії не вистачає не лише військ, а й транспортних засобів, боєприпасів та інших систем озброєння. І знову ж таки, Путін розраховує на те, що Північна Корея постачатиме йому багато боєприпасів і зброї. Він розраховує на те, що Китай надасть йому технології, але Пекін не наважується це зробити, тому що не хоче накликати на себе гнів Заходу за те, що начебто відкрито ділиться своїми можливостями.

Та ціна, яку Владімір Путін заплатить за мовчазну підтримку Китаю, буде величезною. Китай очікує, що йому дадуть у власність значні площі природних російських ресурсів, і це спричинить дипломатичний тиск у майбутньому.

Росія також покладається на Іран. Якщо дивитись глобально, то ми повинні запитати, що Північна Корея та Іран отримують від Росії у вигляді оплати та в обмін на те, що вони дають їй.

Я не думаю, що Росія має можливість підтримувати операції, які вона проводить зараз, протягом тривалого періоду. Якщо окупанти все ще продовжуватимуть так само (воювати – 24 Канал) до початку середини 2025 року, то в Росії практично закінчаться людські ресурси і обладнання. Навіть те, яке вони привозять зі складів та інших місць.

На яких умовах може закінчитися війна

Раніше Владімір Путін заявляв, що не піде на якісь поступки, і закінчити війну можна лише на російських умовах. Чи доведеться Трампу більше тиснути на Путіна, щоб змусити його сумлінно вести переговори і йти на якісь поступки Україні?

Російські умови складні, і я думаю, що вони змінилися. Напевно сам Путін не знає їх сьогодні. Вони хотіли б повної капітуляції України зі встановленням маріонеткового уряду, як в Білорусі. Мета Росії, щоб Україна стала проросійською і відійшла від Європи та НАТО. Цього ніколи не станеться.

Тепер мета його змінена – утримання Криму та захоплених територій, або в ідеалі усього спірного регіону Донбасу. Путін вважає, що міжнародні кордони чіткі, але сподівається на щось інше.

Трампу доведеться серйозно тиснути на Путіна, і ми побачимо в перші тижні та місяці, наскільки очільник Кремля впливає на Трампа – за його заявами та додатковим тиском, який він чинитиме на президента Зеленського, і якщо буде рух до несправедливого врегулювання в будь-якій формі.

Проте я не думаю, що Путін збирається капітулювати. Трамп очікуватиме, що він від чогось відмовиться, але Путін не має наміру це робити. Він настільки ізольований у своєму маленькому осередку людей, які йому кажуть те, що він хоче почути, що вважає нібито має контроль над ситуацією в цілому та може впливати на події. Путін просто впиратиметься та не поступиться ані на крок.

Це, можливо, змусить Трампа розірвати відносини з Путіним, якщо вони є, або переглянути свої дії з об'єктивного погляду та надати президенту Зеленському реальну військову підтримку. Коли справа дійде до переговорів, демілітаризована зона є ідеальним завершенням конфлікту. Однак ця зона не обов'язково має бути демілітаризованою територією, яку Росія займає на території України.

Трамп і Путін / Getty Images

Ця демілітаризована зона має бути всередині Росії в межах артилерійського та ракетного радіуса дії від українських кордонів. Впевнений, що українські військові були б цілком щасливі, якби міжнародні миротворчі сили погодилися б на демілітаризовану зону вздовж російського кордону за умови, що буде укладена належна мирна угода з відповідними військами, які там перебувають, з гарантією безпеки для них.

Трамп – найгірше, що могло статися з Путіним

Ви сказали, що Путін не буде готовий до будь-яких поступок Україні та США, тому що просто окопається і рухатиметься вперед зі своїми військовими цілями. З іншого боку, Трамп намагатиметься змусити Путіна сісти за стіл переговорів. Але якщо той відмовиться від будь-якої відповідної мирної угоди, чи означатиме це велике протистояння між Трампом і Путіним?

Ми рухаємося до цього. Станеться зростання напруги за зачиненими дверима, яке не побачить міжнародна спільнота. Ми дізнаємося, що ця напруга наростає завдяки заявам, які лунатимуть, коли стане відомо про зустрічі та розмови Путіна з Трампом. Ми дізнаємося, який рівень контролю Путін має або думає, що має, над Трампом за заявами, які прозвучать з Москви, а також за тим, як може змінитися поведінка Трампа.

Однак на якомусь етапі ці відносини мають вийти в публічну площину. Якщо Путін не піде на жодні поступки, а я не думаю, що він це зробить, то Трампу доведеться публічно висловити свою лють на нього, і тоді відносини між ними будуть розірвані. Це викликає занепокоєння, адже Путін може вирішити, що єдиний вихід із ситуації – розпочати ширшу європейську війну або підштовхнути до конфлікту в іншому регіоні.

Також він має певний контроль над Кім Чен Ином у Північній Кореї і може підштовхнути його до дій, які відвертатимуть увагу США в іншому напрямку. Саме тому європейські країни дуже стурбовані, адже у світі назрівають конфлікти в трьох регіонах: в Європі – між Росією та Україною, на Близькому Сході та в Південно-Східній Азії.

З глобального погляду, найновішою загрозою є війна між Росією та Україною, а також те, що Росія робитиме далі. Проте в довгостроковій перспективі найгіршим конфліктом буде той, що розвиватиметься в Південно-Східній Азії, тому що це матиме великий вплив на весь світ.

США стурбовані тим, що конфлікти будуть у трьох регіонах одночасно, тому Трамп чинитиме величезний тиск на європейські країни-члени НАТО, щоб вони намагалися надати Україні ще більше підтримки, ніж вони роблять зараз.

Трамп вже формує свою команду, і до неї може увійти Майкл Волц, обійнявши посаду радника з питань національної безпеки. У своїй статті для The Economist він писав, що, у разі відмови Путіна від переговорів, Вашингтон може надати Україні більше зброї з меншими обмеженнями на її використання. Зіткнувшись з цим тиском, Путін, ймовірно, скористається можливістю завершити конфлікт. Чи згодні ви з цією стратегією?

Це яскраве свідчення того, що я говорив раніше. Майкл Волц виступає з великою загрозою і водночас пропонує рішення. Щоразу, коли ви берете участь у дипломатичних переговорах, то залишаєте іншій стороні вихід. Волц дуже розумно вказує Путіну, що слід йому робити, і що буде, якщо той цього не зробить. Тепер, коли команда Трампа почне готуватися до роботи в Білому домі, ми бачитимемо це все дедалі більше.

Потім, після інаугурації Трампа, ми побачимо, що це відбудеться дуже швидко. Така ж саме тактика виходила від нового держсекретаря, коли він говорив про ситуацію на Близькому Сході. Він вимагав від ХАМАС звільнити заручників вже зараз, погрожуючи тим, що у разі, якщо їх не звільнять до того часу, коли Дональд Трамп стане 47 президентом, США діятимуть ще жорсткіше.

Ця загрозлива поведінка відбувається в кожному з конфліктів по всьому світу. Це змусить Сі Цзіньпіна хвилюватися, тому він не зробить нічого щодо Тайваню найближчим часом.

Якби я був Путіним і мислив логічно, чого він не робить, то я б дуже хвилювався. Якби я був президентом Зеленським, знаючи, що вмію бути дипломатом на міжнародній арені, я б співпрацював та залучав на свій бік людей. Буде дуже добре, якщо він продовжуватиме це робити. Тож я не вважаю, що прихід Трампа буде таким поганим, як багато хто передбачає.

Чи означає це, що прихід Трампа у Білий дім буде гіршим сценарієм для Путіна, ніж Камали Гарріс?

Зрозуміло, що Камала Гарріс продовжила б політику Джо Байдена. Ці політики значною мірою впливали на внутрішню політику США та на протистояння між республіканською та демократичною партіями.

Ми бачили, як щоразу лідер Палати представників затримував пакет допомоги Україні на 60 мільярдів доларів через внутрішнє питання щодо кордону з Мексикою впродовж майже шести місяців. Це вплинуло на тисячі українських життів, які були втрачені через внутрішньополітичну суперечку всередині Сполучених Штатів, і це було огидно.

Камала Гарріс продовжила б робити те саме. Тому одна річ, яку ми отримаємо від Трампа – більша рішучість. Ми боялися, що рішучість буде пропутінською проти України. Я сам так думав спочатку, особливо після того, як Трамп заявив про балотування на посаду президента. Але протягом останнього року я розглядав це більш детально, і думаю, що може бути навпаки. Президентство Трампа може стати найгіршим, що сталося з Путіним.

Чи зможе Європа замінити підтримку США

Якщо Трамп вирішить припинити надавати військову допомогу Україні, чи зможуть європейські країни компенсувати цю американську підтримку?

Я не думаю, що європейські країни можуть замінити військову допомогу США Україні. Утім, вони можуть збільшити свою підтримку і надати, ймовірно, рівно стільки, щоб Україна могла продовжувати захищатися від російської агресії. Якщо європейські країни збільшать свої військові виробничі потужності, про що ведуться дебати, тоді президент Трамп може змусити європейські країни це зробити.

Під час останнього президентства Трамп чинив тиск на країни НАТО, щоб вони платили щонайменше 2% свого внутрішньовалового продукту Альянсу. Багато країн цього не робили, але після того, як він погрожував, вони піднялися до цих 2% від ВВП. Тепер він може сказати 3%.

Якщо Трамп змусить європейські країни збільшити свої оборонні бюджети, то це збільшить здатність цих країн надавати підтримку Україні. Отже, я бачу потенціал для збільшення європейської підтримки, але чи може вона замінити її в короткостроковій або середньостроковій перспективі, – ні.

Чи вийдуть США з НАТО

Якою ви бачите позицію Дональда Трампа щодо НАТО? Чи вийде він з Альянсу?

Не думаю, що він вийде з НАТО. Це оборонний військовий альянс, але є також багато політичних меседжів, які походять від нас і від США. Верховний Головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО завжди є американським офіцером, тому що це дає йому вплив на Європу. Крім того, це дозволяє йому тримати свій північний кордон під дещо більшим контролем і чинити тиск на нього.

Звісно, є Канада як член НАТО, і це одна з країн, яка не виконує своє зобов'язання виділяти 2% ВВП на свої оборонні сили. Думаю, що Дональд Трамп чинитиме на Канаду більший тиск. Припускаю, він посилить тиск на країни НАТО з метою збільшення їхніх витрат на оборону і буде дуже різким і агресивним у цьому.

Він підходить до речей з погляду бізнесмена, а не дипломата, тому звик форсувати свою руку в бізнесі і використовувати погрози, щоб отримати бажане. Тож ми побачимо більше цього, але я думаю, що НАТО в доволі безпечному становищі, тому що те, чого він хотів би – аби Альянс виконував свою основну місію в регіоні Північної Атлантики та зосередився на забезпеченні безпеки цього регіону.

Це дозволило б США більше сконцентруватися на Південно-Східній Азії, щоб розв'язувати проблеми, що наростають там, а також сприяти стабільності на Близькому Сході, оскільки це має великий вплив як на економіку США, так і на глобальну.

Як Трамп міг би змусити Путіна до переговорів

Що потрібно Трампу і європейським лідерам, щоб змусити Путіна перейти до стабільних переговорів з військового погляду? Які найжорсткіші варіанти дій можуть бути у Трампа в разі серйозного протистояння з Путіним?

Думаю, що найсміливішою річчю, яку міжнародна спільнота могла б зробити для підтримки України, було б насамперед зняття будь-яких обмежень на використання будь-якої зброї по території Росії взагалі.

Крім того, збільшення постачання зброї великої дальності ураження, щоб посилити реальні можливості, які Україна розвиває і використовує за допомогою БпЛА дальнього польоту, якими вона з великим успіхом атакує російські цілі. А якби Україна отримала західну зброю дальнього радіуса дії, це дало б їй змогу підірвати російську діяльність, спрямовану на підтримку своїх дій в Україні.

Також надзвичайно сміливим, це пов'язано з багатьма дискусіями, які зараз ведуться, стало б потенційне введення військ НАТО в Україну для забезпечення безпеки кордонів з Білоруссю, східної частини України; створення безпечної зони для процвітання оборонно-промислової бази України; безпечних районів для продовження розгортання військового потенціалу та підготовки; дозвіл українським військовим зосередитися виключно на витісненні Путіна з незаконно захоплених територій на Сході України.

Трамп тиснутиме на НАТО / Getty Images

НАТО могло б надати Україні більше морського та військово-морського потенціалу, оскільки тоді вона плануватиме операції з повернення Криму. Але це було б дуже сміливо, тому що означало б виклик Путіну і перетин його "червоних ліній" ще більше. Це потенційно може стимулювати Росію до застосування ядерної зброї, що викликає у країн-членів НАТО велике занепокоєння і стурбованість.

Чому Велика Британія вже не так активно допомагає Україні

Згідно з даними The Guardian, відносини між Україною та Великою Британією погіршилися після перемоги лейбористів на загальних виборах і великим питанням є дозвіл на використання далекобійної зброї всередині Росії та надання Україні більшої кількості ракет Storm Shadow. Як ви реагуєте на це?

Ми бачили це, коли Борис Джонсон був прем'єр-міністром, коли міжнародна спільнота не надавала Україні основні бойові танки, тому що Путін сказав нібито це "червона лінія" і він розгляне можливість застосування ядерної зброї. Тоді Борис Джонсон вирішив надати перші 12 або 14 бойових танків.

Велика Британія не може надати багато обладнання, але цей політичний крок зрушив процес з мертвої точки. Думаю, якби Борис Джонсон все ще був прем'єр-міністром, то обмеження на використання Storm Shadow зникли б за одну ніч. Україні було б дозволено їх використовувати, а Борис Джонсон міг би звернутися до американців і сказати: "Агов, я дозволив їх використати і немає жодної проблеми. Давайте просто розберемося з цим". Тоді б і Франція погодилася б.

Кір Стармер не такий сміливий на політичній арені, коли справа доходить до примусу решти міжнародної спільноти (погодити військову допомогу Україні – 24 Канал). Він не робить більше, ніж просто оголошує заяви про надання певного рівня підтримки. На мій погляд, це свідчить про те, що рівень підтримки, який надходить із Сполученого Королівства, відкотився назад після приходу до влади нового лейбористського уряду.

Однак у Великій Британії він ухвалює не дуже багато рішень, тому я не думаю, що це пов'язано конкретно з відносинами з Україною. Це політика нашого нового уряду лейбористської партії стосовно всього. Чому політики намагаються ухвалювати рішення? З популістського погляду у них зараз не все добре.

Новим радником прем'єр-міністра Великої Британії було призначено Джонатана Пауелла, колишнього очільника адміністрації Тоні Блера. Чи не здається вам, що це призначення Джонатана Пауелла радником з національної безпеки могло бути причиною такої слабкої підтримки України, а не сміливої, як це було за часів перебування Бориса Джонсона на посаді?

Так, і тут я збираюся зробити дуже особисту заяву, тому що це моє переконання: Джонатан Пауелл на цій посаді – це якийсь жарт. Це дуже невдале призначення – призначення будь-кого, пов'язаного з урядом Тоні Блера.

Новий уряд у Великій Британії показує, що не розуміє дипломатії, проблем, які є всередині нашої країни, і не розуміє, як розв'язувати проблеми з міжнародного погляду. Це може бути погано для Європи, для відносин з Україною, зі США. Велика Британія зараз не в найкращому становищі.

Трамп може домовитися з КНДР, але з Китаєм діятиме жорстко

Яку політику ви очікуєте від Дональда Трампа щодо Близького Сходу, війни в Газі, щодо Корейського півострова, напруженості між Північною та Південною Кореєю, а також ситуації щодо Тайваню?

Стосовно Близького Сходу, ми вже почали бачити певну політику, в якій сенатор Марко Рубіо, який стане наступним держсекретарем США, прямо погрожував ХАМАСУ. Думаю, що найближчими днями або тижнями ми побачимо заяви про прямі погрози на адресу Ірану, якщо він продовжить підтримувати "Хезболлу" та інші терористичні організації на Близькому Сході. Крім того, будуть також прямі погрози хуситам.

Беньямін Нетаньягу в Ізраїлі привітав прихід Трампа до влади, бо бачить у ньому друга. Думаю, що всі ополченці, яких підтримує Іран і які діють на Близькому Сході, будуть або мають бути стурбовані зараз. Адже Дональд Трамп, коли був президентом, постійно говорив, що за його часів не було жодних війн, хоча ударів БпЛА, вбивств високопоставлених людей у різних організаціях, – було більше, ніж під час будь-якого іншого президентства. Ми побачимо подібну тактику в Південно-Східній Азії.

Тому я бачу, як Дональд Трамп простягне "руку дружби" Кім Чен Ину в Північній Кореї та скаже розмовляти й домовлятися, відмовитися від підтримки Росії. Натомість допоможе Північній Кореї економічно розвиватися, але закликає в такому разі не погрожувати Південній Кореї. При цьому він досить жорстко діятиме щодо Сі Цзіньпіна і погрожуватиме йому, якщо той спробує захопити Тайвань силою. Між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом ніколи не було хороших відносин.

У Сполучених Штатів є глобальна проблема з приходом Трампа до влади, на якій вони мають зосередитися. Ми бачимо, як він намагатиметься підштовхнути європейські країни надати більше підтримки Україні, замість того, щоб США взяли на себе 3 різні сфери відповідальності.

Як лідер для всіх, він волів би мати лише дві і бути допоміжним у третій, тому, я вважаю, підтримка США в Європі у боротьбі, яку Україна веде, щоб відтіснити Росію, залишиться. Однак буде знижуватися, якщо підтримка з боку Європи зростатиме. Тож, на нас чекає цікавий період.

Чи означає це, що ми стали ближчими до глобального конфлікту, ніж будь-коли раніше?

На це є проста відповідь – так. Невизначеність, яку приносить Дональд Трамп, робить світ набагато нестабільнішим. Ця невизначеність також, у певному сенсі, відштовхне рішення таких, як Сі Цзіньпін та всіх інших. Так що це принесе елемент стабільності.

Тому я тут трохи суперечу сам собі, але це те, що роблять інтелігентні офіцери. І важливо, щоб ми суперечили власному мисленню. Щоразу, коли Трамп вступає в гру, якщо він займає агресивну позицію, ми стаємо все ближче і ближче до глобального конфлікту, який маємо вже зараз. Потрібна буде людина саме такого характеру, щоб спробувати відвести нас від цього.

На мою думку, якби при владі була Камала Гарріс, ми б поступово наблизилися до глобального конфлікту, і я думаю, це було б неминучим.

Це навіть могла бути слабша позиція, вам так не здається?

Набагато слабша позиція. Так, вона послаблювала б армію США, рішучість НАТО ослабла б, а Владімір Путін і Сі Цзіньпін продовжували б підривати міжнародні відносини через інформаційні операції та дії у сірій зоні за допомогою своїх розвідслужб. Вони продовжували б це робити, доки не досягли б моменту, коли міжнародна спільнота мала б менше можливостей об'єднатися та відреагувати на їхні дії.

Водночас ми спостерігали б зміцнення того, що називають віссю зла: Росія, Китай, Північна Корея та Іран. І це партнерство, що наростає, справді викликає велике занепокоєння.