1000 днів війни: як зміниться ситуація на фронті в 2025 році та коли настане мир

2025 рік може стати ключовим у війні Росії проти України, визначаючи напрямок її завершення та впливаючи на глобальну безпеку, наголошують аналітики.

Ви дізнаєтесь:

19 листопада тривалість повномасштабної війни Росії проти України досягне рубежу в тисячу днів. Ця війна змінила хід історії, випробувала на міцність не лише українське суспільство, але й міжнародну спільноту. За цей час Україна продемонструвала всьому світу свою силу, об’єднавши народ у боротьбі за незалежність та суверенітет.

Главред з'ясував, чого чекати Україні та українцям далі та, як скільки ще може тривати збройна агресія Росії.

Як може закінчитись війна в Україні

На думку військового експерта, ветерана російсько-української війни, майора запасу Збройних сил України Олексія Гетьмана, існує кілька сценаріїв закінчення війни в Україні.

За словами експерта, перший сценарій передбачає початок переговорів із Росією до кінця цього року або на початку наступного, що може призвести до тимчасового припинення бойових дій на лінії розмежування.

"Це зараз активно обговорюється у закордонних медіа, які подають це як ініціативу Трампа про створення демілітаризованих "сірих" зон. В такому випадку війна не закінчиться в найближчі декілька місяців, а призупиниться", - відзначив він в ексклюзивній колонці на Главреді.

Водночас другий сценарій прогнозує завершення війни влітку або восени 2025 року. Це пов’язано з тим, що до того часу можливості російського військово-промислового комплексу можуть вичерпатися, і Росія втратить здатність вести активні наступальні операції.

"Тоді, ймовірно, теж почнуться перемовини, але Київ тут говоритиме з позиції сили. При цьому ми будемо контратакувати противника, і, подейкують, зараз Україна готує наступальні дії на весну наступного року. За таких умов війна закінчиться восени 2025 року", - вказує він.

За словами Гетьмана, третій сценарій передбачає виснаження обох сторін, якщо попередні варіанти не реалізуються. У такому випадку війна може перетворитися на довготривалу позиційну боротьбу, подібну до періоду АТО, коли активного просування майже не було, але невеликі зіткнення тривали. Тривалість такого конфлікту важко передбачити.

"Та зрозуміло одне – в такому випадку бойові дії відновляться через три-п’ять років", - підсумовує він.

Гетьман наголошує, що кожен із цих сценаріїв має приблизно однакову ймовірність реалізації, тому важко визначити найбільш реалістичний. Однак найближчим часом один із них може стати більш імовірним. При цьому перший сценарій уже активно обговорюється в українських і міжнародних медіа, що свідчить про певні підготовчі процеси та дискусії.

"Можливо, на найближчій зустрічі G20 дещо з’ясується. Тому перший сценарій виглядає більш динамічним", - резюмує експерт.

Водночас керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко вказує, що 2025 рік багато в чому буде визначальним.

"Ближче до осені або до кінця наступного року ймовірний вихід на певні переговорні позиції, що зрештою може привести до підписання мирних домовленостей. Але це може відбутися не раніше, ніж через рік, тому що 2025-й буде ознаменований мирними ініціативами та пошуком шляхів до перемовин, оскільки і Росія вичерпується, і буде тиск на Київ і Москву з тим, щоб сторони рухалися в цьому напрямку. Тобто цей рік буде роком пошуків політичних рішень", - зазначив він в ексклюзивній колонці на Главреді.

Однак, вплив ухвалених рішень на ситуацію на фронті залежатиме від їхньої суті та реалізації.

Яке завдання для України на 2025 рік

Мусієнко підкреслює, що без реалізації концепції "миру через силу" Україні буде складно досягти вигідних умов.

"Наше завдання в 2025 році – це вистояти, зберегти стійкість суспільства та фронту, а також забезпечити сильні позиції за столом переговорів. І цього можна досягти лише за допомогою сили. Я не виключаю, що Збройні сили України – в разі стабільної підтримки та її нарощування – зможуть покращити ситуацію на фронті і змусити Путіна піти на поступки", - припускає експерт.

Скільки ще може тривати війна в Україні

Експерт також зауважує, що тривалість війни в Україні важко передбачити через вплив багатьох факторів. Те, що зараз здається раціональним і очевидним, може змінитися з часом. Наприклад, такі події, як рішення Дональда Трампа, можуть мати несподіваний вплив, адже навіть у Вашингтоні не всі плани можуть реалізуватися так, як це уявляється нині.

"На мою думку, наступної осені ні російські, ні українські війська не зможуть проводити масштабні операції, і ми перейдемо до позиційної війни. Тоді доведеться шукати рішення: чи то буде встановлено нетривале перемир’я (припинення вогню), чи то Україні нададуть інші пакети підтримки від Заходу, чи то будуть залучені іноземні війська для підтримки України. Але зараз складно спрогнозувати, що саме буде", - зазначив він.

За словами Мусієнка, оптимістичний сценарій передбачає завершення війни до кінця 2025 року, хоча активна фаза бойових дій може закінчитися раніше. Водночас, навіть у такому випадку, досягнення остаточної угоди, яка б повністю завершила конфлікт, може затягнутися.

"За песимістичного сценарію, ми ще тривалий час будемо у стані "ні війни, ні миру", тобто не буде інтенсивних бойових дій, але водночас не буде і виходу на переговорні позиції, які б поставили навіть не крапку, а бодай трикрапку у війні. При цьому постійно зберігатиметься ризик відновлення великої війни", - резюмував він.

Політолог і директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов припускає, що оптимістичний сценарій завершення війни з Росією передбачає припинення вогню наприкінці 2024 року або з 20 січня 2025 року. Проте він вважає такий прогноз занадто оптимістичним. На його думку, війна, ймовірно, триватиме щонайменше до першої половини 2025 року, оскільки наразі немає передумов для її швидкого завершення.

"Путін не демонструє ані найменшого прагнення вийти на компромісний варіант і, як і раніше, діє в дусі того ультиматуму, який висунув у серпні минулого року. У всякому разі поки що ніщо не вказує на готовність Путіна погодитися на ті самі пропозиції Трампа. Втім, пропозиції Трампа неприйнятні для Києва, оскільки це загрожує політичною турбулентністю з далекосяжними наслідками", - припускає він в ексклюзивній колонці на Главреді.

Чи зможе Україна вийти на кордони 1991 року

Військовий експерт Олексій Гетьман вважає, що повернення України до кордонів 1991 року наразі виглядає малоймовірним. Це можливо лише за умови, якщо Росія добровільно або під тиском міжнародних партнерів погодиться відступити на ці позиції.

"Наразі у нас немає достатньо сил та засобів, аби досягнути цього військовим шляхом. Давайте дивитися правді в очі: поки що ми з боями, але відходимо, нехай і не суттєво, але відступаємо. З весни цього року, після нашого відходу з Авдіївки, ми чуємо про те, що "ворог суттєво просувається". Але від Авдіївки до того місця, де російські війська зупинилися під Покровськом, 35 км. Хіба ж це "суттєве просування"? За 200 днів всього 35 км!", - пише він.

Аналітик зазначає, що значним досягненням можна було б вважати просування на один кілометр на день, оскільки за таких темпів за 200 днів війська могли б досягти правого берега Дніпра, навіть за Києвом. Хоча просування на 35 км також є негативним фактором, варто згадати, що під час контрнаступу на Харківщині українські сили подолали таку відстань за кілька днів.

Політолог і директор аналітичного центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов зазначає, що якщо Путін прагне денацифікації та демілітаризації України, то Україна, у свою чергу, хоче повернутися до кордонів 1991 року. Однак навіть президент Зеленський уже припинив говорити про це. Зважаючи на поточний стан української економіки та збройних сил, досягнення цієї мети військовим шляхом виглядає нереальним.

"Проблема ж у чому. Ми могли домогтися результату на короткій дистанції. Якби 2022 року Байден не смажив жабу на повільному вогні, тобто одразу дав повноцінну військову допомогу, то до кінця 2022-го ми могли б домогтися набагато більших результатів, ніж вихід до Азовського моря. А тоді можна було б домогтися набагато кращих умов миру", - припускає він.

Золотарьов також підкреслює, що Україна не готова до війни на виснаження, оскільки для цього потрібні власні ресурси. Він наголошує, що дві третини енергетичної інфраструктури вже зруйновані, і залишків вистачає лише на потреби цивільного сектора. Але що тоді з військово-промисловим комплексом і промисловістю загалом? Без стабільної енергетики неможливо підтримувати ефективну боротьбу.

"Тож найімовірніша перспектива - це продовження війни ще на роки, не на рік-два, а на роки. І час працює проти України, а це передбачає ще більші територіальні та людські втрати. А економіка, мобілізаційний ресурс і кількість озброєнь Росії перевершують наші", - резюмував політолог.

Яка ціль російського наступу - як може змінитись ситуація на фронті

Олександр Мусієнко зазначає, що в найближчі місяці Україну очікують інтенсивні бої на Донеччині та Запорізькому напрямку, де російські війська вже активізуються. Українські Сили оборони зосередяться на стримуванні ворога й відбитті численних атак, і, зрештою, наступ російських військ на цих ділянках буде зупинено.

"У подальшому багато що залежатиме від забезпечення України партнерами, від того, наскільки нам вдасться стабілізувати лінію фронту (а я думаю, що українським оборонцям це вдасться) і розвитку подій на Курщині", - зазначає він.

Військовий експерт Олексій Гетьман підкреслює, що хоча звучать припущення про можливий наступ Росії на Запоріжжя чи Херсон, наразі кількість російських військ на цих напрямках недостатня для таких масштабних операцій.

"Звісно, теоретично можна припустити, що Росія спробує окупувати ці міста. Наприклад, та кількість сил і засобів противника, яку він зосередив на Запорізькому напрямку, не перевищує кількість живої силі техніки, яка штурмувала Авдіївку чи Бахмут, витратила на ці штурми від півроку до десяти місяців і зазнала величезних втрат", - коментує він.

Він наголошує, що для захоплення Запоріжжя чи Херсона потрібно значно більше сил, ніж для боїв за Авдіївку чи Бахмут. На прикладі невдалих спроб ворога захопити Покровськ стає очевидним, що такі прогнози малоймовірні.

Політолог Андрій Золотарьов додає, що Путін прагне або примусити Україну до поступок, або завдати їй максимальних руйнувань. Він припускає, що значні військові втрати, такі як вихід російських військ до Дніпра, можуть викликати внутрішню політичну кризу в Україні, що, за задумом Кремля, призведе до хаосу.

"Путін буде також намагатися захопити Запоріжжя. Якщо йому це вдасться, то вразливим стане і Дніпро, адже це і гребля, і промислова база. А Дніпро, Запоріжжя і Кривий Ріг - це останні промислові райони, що залишилися, і вихід до моря, без яких держава стає не державою", - резюмував політичний експерт.

Чого чекати Україні від Курської операції

Військовий експерт Олексій Гетьман вказує на те, що існує 2 варіанти розвитку ситуації на Курському напрямку. Йдеться про розширення та згортання.

"Розширювати підконтрольну ЗСУ територію Курщини не має сенсу: ми ж не збираємся приєднувати ці території до України. Чи можуть нас росіяни звідти видавити? Звісно, можуть, особливо якщо залучать більше сил. Ми не зможемо триматися на Курщині так, як поблизу Покровська. Ми й зараз уникаємо там серйозних бойових зіткнень, маневруємо", - пише він.

Аналітик зауважує, що якщо ворог зосередить надмірну кількість сил на цьому напрямку, українські війська можуть відступити на свої позиції без докорів сумління. Це не вважатиметься поразкою, оскільки наразі на Курщині перебуває порівняно невелика кількість наших військових. Їхнє завдання — змусити росіян тримати там значні сили, включно з північнокорейськими підрозділами.

"Якби ми з Курщини забрали, умовно кажучи, 5 тисяч своїх військовослужбовців і перекинули на Курахівський напрямок, те саме зробили б росіяни і перекинули б туди 50 тисяч своїх людей. А на Курахівському напрямку ми не зможемо проводити маневрену оборону – там доведеться оборонятися позиційно, у фортифікаціях", - говорить він.

Гетьман пояснює, що для стримування 50 тисяч окупантів необхідно близько 15 тисяч українських військовослужбовців. Таким чином, навіть зараз позитивний ефект від Курської операції є очевидним.

Чого чекати Україні від президентства Трампа

Андрій Золотарьов підкреслює, що мета Путіна проста — його ультиматум спрямований на поразку і знищення України. Він розуміє критичну залежність України від допомоги партнерів, особливо США, і те, що Україна не була готова до зміни політичної ситуації в Штатах.

Гіпотетично можна уявити, що Трамп, зіткнувшись із небажанням Путіна прийняти його умови і прагненням затягувати процес, може ініціювати ленд-ліз. Але такий сценарій більше схожий на фантазію, ніж на реальність, оскільки наразі Трамп формує команду, яка дотримується принципу "Америка понад усе".

"Зараз, на тисячний день війни, у нас складається вкрай критична ситуація, оскільки власних ресурсів для продовження війни або ресурсної бази країн Євросоюзу для протистояння російській агресії, на жаль, недостатньо", - наголошує політолог.

Експерт уточнює, що навіть оптимістичний сценарій передбачає лише припинення вогню, а не повне завершення війни чи політичне врегулювання. Це скоріше перемир’я, подібне до того, що існує між Північною і Південною Кореєю, яке триває вже майже 70 років. Проте такий варіант не влаштовує ані Путіна, ані Зеленського.

"Цілком очевидно, які саме козирі будуть щодо Зеленського, щоб переконати Київ. А ось Москві Трамп погрожував обрушити цінову кон'юнктуру на нафту, але поки що нафтогазових доходів вистачає Путіну і на війну, і на підтримання відносного соціального блага. Хоча і проблем у Росії достатньо: там і проблеми на ринку нерухомості, і дефіцит робочих рук. Але поки що Росія в кращому становищі, ніж Україна", - говорить він.

На думку Золотарьова, говорити про повне завершення війни поки що передчасно. Максимум, на що можна сподіватися найближчим часом, — це досягнення перемир’я.

Як Трамп може протидіяти "Осі зла"

Політичний і економічний експерт Тарас Загородній вважає, що 2025 рік стане ключовим у розумінні напрямку розвитку подій, особливо у контексті можливого обрання Дональда Трампа президентом США. Він прогнозує, що Трамп систематично працюватиме над ослабленням "осі зла", яка виступає проти України. Його перемога не стане катастрофою для України, і це зумовлено кількома важливими факторами.

Таким чином, союзники Росії, такі як Іран і Китай, опиняться під потужним економічним і військовим тиском США. Загородній наголошує, що ці дії не будуть безпосередньо пов’язані з Україною, а радше з інтересами США, які збігатимуться із ослабленням противників України.

"Тож подальший перебіг війни в Україні залежатиме від того, як далі розвиватимуться події: чи будуть росіяни відступати, чи почнеться реальний обвал Росії, перш за все, економічний, чи буде Трамп боротися з тіньовим флотом тощо", - вказує він.

Політичний аналітик вважає, що адміністрація Трампа може найближчим часом повернутися до реалізації плану Помпео, що передбачає запуск ленд-лізу. Це створить можливість для України повернутися до кордонів станом на 24 лютого 2022 року, а також завдавати ударів по території Росії.

"Безумовно, можливе і заморожування конфлікту по лінії розмежування. Але все впирається в Путіна: він поки що цього не хоче", - припустив Тарас Загородній в своїй ексклюзивній колонці на Главреді.

Наразі складно передбачити точний розвиток подій, але аналітик вважає, що повернення до кордонів 24 лютого, реалізація плану Помпео та введення миротворців є цілком імовірними. Україна повинна наполягати на розміщенні миротворчого контингенту саме з США або країн-членів НАТО, адже це фактично стане кроком до вступу в Альянс. У разі повернення до кордонів 1991 року Україна отримає право на безумовний вступ до НАТО, без додаткових вимог і процедур.

Хоча подальший хід війни передбачити важко, Загородній упевнений, що за адміністрації Трампа час гратиме на користь України та проти Росії, що відрізняється від ситуації за президентства Байдена. Попри численні сценарії розвитку подій, 2025 рік, на думку експерта, стане визначальним моментом у цій війні.

"Щоправда, куди цей поворот виведе, поки що залишається питанням. У будь-якому разі, шанси України вийти в позитив значно зросли після зміни керівництва США", - резюмував Загородній.