Держбюджет на 2025 рік: уповільнення зростання ВВП і ризик двозначної інфляції

Уряд схвалив повторний варіант проєкту державного бюджету на 2025 рік до другого читання у Верховній Раді. Парламент повинен ухвалити проєкт бюджету до 20 листопада.

Визначально до бюджету було закладено такі макроекономічні параметри (див. табл.).

Якщо стисло, то, за очікуваннями, номінальний ВВП зросте с 7,48 трлн до 8,47 трлн грн. Збільшення валового продукту в номіналі становитиме таким чином майже 1 трлн грн, або 13%.

Слід звернути увагу на суттєве гальмування темпів реального економічного зростання валового продукту: із планових 3,5% у 2024 році до 2,7% у 2025-му.

Чи важливий цей індикатор?

Передусім він важливий тим, що уряд, очевидно, очікує можливості продовження війни протягом усього наступного року. Отже, аж на рік відкладається і початок динамічного відновлення української економіки. Тут можна припустити наявність ще одного сценарію, а саме — певної заморозки війни (переведення її у формат воєнного конфлікту низької інтенсивності), але все одно без очікування запуску проєктів із динамічного відновлення.

Це дуже важливий момент, адже запуск програм відновлення — це суттєве прискорення темпів економічного зростання. Тоді прогноз динаміки ВВП був би в діапазоні 4–5%, а не 2–3%. Тим більше що 2022 року ВВП України впав на 28,8%, отже, зараз економіка не використовує приблизно 25–30% свого довоєнного потенціалу. Для виходу на довоєнний тренд розвитку Україна має щорічно зростати на 8% протягом мінімум трьох років. Звісно, фактора лише проєктів відновлення тут явно недостатньо — треба запускати і нову економічну модель зростання. Але, судячи з планових показників на 2025 рік, ані першого, ані другого наступного року не буде.

Прогнози по інфляції: вона передбачається на рівні 9,5% (2025 року прогнозувалося 7,9%), а це вже фактично наближення до зони двозначних показників.

Підвищення середньої заробітної плати очікується з 20,58 тис. грн до 24,4 тис., при цьому в Україні залишилося приблизно 7 мільйонів платників податків — фізичних осіб (крім фізичних осіб-підприємців). Порівняно з довоєнним рівнем падіння майже у півтора раза. У структурі ринку праці дедалі більшу роль відіграватиме бюджетний сектор.

Девальвація гривні — з 40 до 45 грн за долар, тобто трохи більше10%, що майже відповідає запланованому показнику інфляції.

Темпи зростання експорту збільшаться з 4,7 до 7%. Це можливо за рахунок або підвищення світових цін на нашу сировину, або покращення портової логістики.

Проте темпи збільшення імпорту скоротяться з 6,3 до 3,7% (рік до року). Це можна пояснити саме відсутністю планів на масштабне відновлення економіки, адже за наявності таких програм можна було очікувати суттєвого зростання імпорту, передусім технологічного. Але можна розглянути і версію скорочення імпорту подвійного призначення, що є ознакою планів з переведення війни у формат воєнного конфлікту низької інтенсивності.

Загалом ці макропоказники — ознака подальшої атрофації продуктивних сил української економіки, насамперед виробничих.

За повідомленням Мінфіну, доопрацьований до другого читання законопроєкт є збалансованим і передбачає таке.

«Доходи у проєкті державного бюджету на 2025 рік (без трансфертів) передбачено у сумі 2 324 166 млн грн, у тому числі доходи загального фонду — 2 130 299 млн грн і доходи спеціального фонду — 193 866 млн грн, та запропоновано збільшити порівняно з першим читанням на 2 819 млн грн».

Зазначена корекція відбулася передусім за рахунок збільшення загального фонду на 50 011 млн грн і зменшення спеціального фонду на 47 192 млн грн.

Як відомо, спеціальний фонд бюджету — це закріплення певних джерел доходів за відповідними статтями видатків (тобто певні види доходів спрямовуються виключно на фінансування визначених видів бюджетних видатків).

Для прикладу, кошти від розмитнення ввезених на територію України автівок (за часів уряду Гройсмана) використовувалися для покриття дефіциту Пенсійного фонду України.

Спецфонд — це рівень витрат держави, прив’язаних до певних доходів. Зараз цю модель фактично зруйновано, що, з одного боку, надасть уряду більшої оперативності в управлінні державними коштами, а з іншого — посилить фактор «ручного управління».

У випадку проєкту бюджету-2025: із джерел формування Державного дорожнього фонду (спеціальний фонд бюджету) більш як 43 млрд грн перекинуто у загальний бюджетний фонд. Це означає фактично заморозку дорожнього будівництва під час війни, хоча це має і певні об’єктивні передумови.

Тобто 39,3 млрд грн акцизного податку з вироблених в Україні та ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції), зокрема з транспортних засобів і пального, не будуть використовуватися на дорожнє будівництво, а підуть до загального фонду бюджету.

За рахунок прийняття низки податкових новацій збільшено і прогноз податкових зборів. Наприклад, податок на «банківські прибутки, надуті вітром», принесе додатково до бюджету 41 799 млн грн.

Корегування показника рентної плати за користування надрами для видобування інших корисних копалин загальнодержавного значення принесе лише 420 млн грн.

Очікується зменшення податку та збору на доходи фізичних осіб на 20 119 млн грн і дивідендів (доходів), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність, на 15 820 млн грн.

Видатки, за даними Мінфіну, визначено такі.

«Видатки та надання кредитів у законопроєкті до другого читання передбачено у сумі 3 995 055 млн грн, у тому числі видатки загального фонду —3 709 787 млн грн і видатки спеціального фонду — 285 268 млн грн, та збільшено порівняно з першим читанням на 2 819 млн грн, у тому числі по загальному фонду збільшено на 50 011 млн грн, а по спеціальному фонду зменшено на 47 192 млн грн.

Для вирішення питань як соціального, так і економічного характеру передбачено збільшення видатків державного бюджету, зокрема, на:

розвиток озброєння та військової техніки — 1 млрд грн;
грантову підтримку наукових досліджень Національним фондом досліджень — 143,1 млн грн;
проведення спільних наукових досліджень у рамках міжнародного двостороннього співробітництва — 19,3 млн грн;
надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам — 1 млрд грн;
для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції — 1 млрд грн;
нову бюджетну програму із забезпечення функціонування операторів критичної інфраструктури в галузі цивільної авіації — 827,9 млн грн;
нову бюджетну програму «Державний фонд регіонального розвитку» — 1 млрд грн;
нову бюджетну програму «Надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» — 1 млрд грн;
нову бюджетну програму «Компенсація за знищене житло» — 3 млрд грн».

Як бачимо, зростання за важливими соціальними та економічними програмами досить номінальне. Тут слід звернути увагу лише на збільшення фінансування критичної інфраструктури цивільної авіації, що може сигналізувати про початок відновлення авіаційного сполучення в Україні 2025 року.

Стратегічною інвестиційною радою також схвалено пропозиції міністерств щодо публічних державних інвестицій за 36 проєктами на суму 36,43 млрд грн, зокрема:

освіта — 11 800 млн грн;
водопостачання — 8 000 млн грн;
соціальний захист — 5 995 млн грн;
охорона здоров’я — 5 642,9 млн грн;
транспорт — 4 419 млн грн;
державне управління — 502 млн грн;
культура (укриття) — 70 млн грн.

Фінансовий ресурс місцевих бюджетів збільшено на 19 845,9 млн грн.

Обсяг доходів місцевих бюджетів — плюс 7 733,4 млн грн.

Обсяг міжбюджетних трансфертів із державного бюджету місцевим бюджетам збільшено на 12 112,5 млн грн.

Зокрема, на 1 млрд грн збільшено витрати на аварійно-відновлювальні роботи житлово-комунальної сфери у м. Харкові.

До речі, збільшення додаткової дотації центрального бюджету місцевим пов’язане із скороченням очікуваних надходжень за податком на доходи фізичних осіб 2025 року на 20 млрд грн (що може свідчити про очікування часткової демобілізації військових, які є платниками цього податку, — ті самі плани із заморозки війни).

Загалом зміни до проєкту бюджету свідчать, що 2025 року економіка перебуватиме у своєрідному лімбі, або чистилищі між пеклом війни та раєм відновлення.

Війна, можливо, із повномасштабної перейде у воєнний конфлікт низької інтенсивності із частковою демобілізацію військових. Але значна частина ЗСУ буде знаходитися на лінії розмежування, тобто ключові видатки бюджету — і надалі на сектор оборони.

Водночас геополітичні ризики залишатимуться високими, що не даватиме можливості запустити масштабні програми відновлення та залучати нові інвестиції. Не буде на це і відповідних коштів.

Розморозка політичних процесів у країні (із можливістю виборів) займе майже весь рік, при цьому певні обмеження прав і свобод громадян можуть діяти і надалі, зокрема і закриті кордони. Всі ці соціальні, геополітичні та економічні фактори і закладено до бюджету, який можна назвати умовно реалістичним, але від якого при цьому залежить виживання держави наступного року.