Путін дав чітку відповідь Трампу і Шольцу: огляд найважливіших подій тижня

До неї окупанти готувалися упродовж тижня та кожні 2 дні проводили імітацію ракетних атак, піднімаючи винищувачі Ту-95 у повітря. Більше про розмови західних лідерів з Путіним, які це матиме наслідки та ситуацію на фронті – читайте в огляді найважливіших подій тижня на 24 Каналі.

Путін і Трамп обмінялися погрозами

У The Washington Post 10 листопада повідомили про телефонну розмову між Дональдом Трампом і Владіміром Путіним, яка нібито відбулася 7 листопада. Однак речник диктатора Дмітрій Пєсков заперечив факт цієї розмови. Полковник військової розвідки Великої Британії у відставці Філіп Інгрем зауважив, що таке заперечення – суть психології Росії, а Пєсков є голосом дезінформації Кремля. Отже, імовірно, була або телефонна розмова безпосередньо між Трампом і Путіним, або між тими, хто працює на них.

На думку британського офіцера, команда Трампа пригрозила Путіну. Водночас Кремль почав транслювати на пропагандистському телебаченні оголені фотографії дружини Трампа – Меланії, коли вона була моделлю. З погляду розвідника, це справжня погроза Путіна Трампу, адже зробити погрозу особистою – це справжній російський стиль.

Так Путін натякає Дональду Трампу, щоб той був обережний з погрозами, бо в нього, можливо, є щось, чим він може його зганьбити або пригрозити. Це той меседж, яким Путін хотів відповісти. Певний формат телефонної розмови точно був. Ймовірно, прямого дзвінка не сталося, але між їхніми командами він був. Тому, коли Пєсков заперечує це, я думаю, він дуже обережно спростовує саме те, що не було прямої розмови, але погроза все ж прозвучала у відповідь,
– сказав британський офіцер.

Утім, Путін не слухатиме погрози Трампа щодо того, щоб Росія не йшла на ескалацію. Так, навіть якщо нове президентство Трампа почнеться зі спроб форсувати якусь форму мирних переговорів, то, на думку Інгрема, малоймовірно, що росіяни збираються поступатися.

Інгрем про розмову Трампа і Путіна: дивіть відео

Натомість російський публіцист Ростислав Мурзагулов переконаний, що закиди у бік Меланії Трамп та імітація ракетних пусків усього упродовж тижня свідчать про паніку у Кремлі. У такий спосіб російський диктатор хоче продемонструвати, ніби має ще багато козирів в рукаві, але Трамп – не з лякливих політиків.

Трамп бачить, що його хочуть залякати, а він сам любить це робити. Він такий хуліган. У нього нарешті будуть емоції в бік Путіна, яких не вистачало, бо він надто прагматично ставився до диктатора. При цьому Путін зараз пробує лякати Трампа та Україну тим, що він і так робить. Він вже використав усі карти, окрім ядерної зброї. Трамп спокійно може йому про це сказати,
– підкреслив публіцист.

Шольц передав Путіну послання

Канцлер Німеччини Олаф Шольц вперше за 2 роки подзвонив Владіміру Путіну. На думку політолога Ігоря Рейтеровича, Шольц зробив це з 2 причин:

• напередодні виборів у 2025 році він хоче додати яскравості своєму образу "глави Німеччини". Країни, яка займає лідерські позиції у Євросоюзі й від якої залежать багато що у контексті розв'язання російсько-української війни. Країна, яка продовжує допомагати Україні, але водночас не покладає надії досягнути якогось перемир'я, зупинити гарячу фазу війни й відіграти у цьому важливу роль;
• за понад 2 роки канцлер перевірив, чи змінився російський диктатор і, чи готовий сісти за стіл перемовин з Україною та обговорювати ті чи інші питання, які є важливими як для Росії, так і всього світу.

Після цієї розмови, сподіваюся, європейські лідери та президент США повинні зрозуміти, що Путін особливо не помінявся. Інформація з Росії, що начебто вона готова сідати за стіл перемовин, але з урахуванням її інтересів, "територіальних реалій" та ліквідації першопричин війни, це те саме, що Путін казав і раніше,
– зауважив Рейтерович.

Водночас Путіну такий дзвінок лише зіграє на руку, адже тепер російські пропагандисти горланитимуть звідусіль, мовляв, інформаційна та політична блокади прорвані й тепер усі дзвонитимуть Путіну.

Експерт-міжнародник Станіслав Желіховський переконаний, що німецький канцлер міг надіслати Кремлю послання. Мовляв, якщо Путін не піде на якісь домовленості, то Берлін може відправити в Україну далекобійну артилерію і дозволити її застосування.

До того ж новий президент США Трамп навряд чи піде на поступки Путіну, відповідно Шольц міг виконувати роль посланця та наголосити на тому, що новий уряд, який незабаром прийде до влади у Німеччині, відповідатиме новим реаліям.

"Можемо говорити, що Захід зараз вступає у нову фазу. Поки на чолі ключових держав ще є старі лідери, вони можуть спробувати вмовити Путіна та його союзників до переговорів", – сказав Станіслав Желіховський.

Кремль увесь тиждень готувався до масованої атаки

Починаючи з 11 листопада Росія що два дні влаштовувала імітацію пусків ракет. Військовий оглядач Денис Попович назвав 2 причини, чому ворог увесь тиждень імітував атаки:

• демонстрація готовності до масованих атак;
• демонстрація на зовнішньополітичний трек.

Можливо, хочуть показати, що не підуть на поступки,
– пояснив Попович.

13 листопада окупанти завдали комбінованого удару по Києву. За словами військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, це "пристрілка" і Путін готується виставляти умови Трампу.

Водночас справжня демонстрація сили з боку Росії, на його думку, почнеться ближче до інавгурації нового президента США – у січні 2025 року. Так, в обмін на свої умови Москва може пообіцяти нібито не атакуватиме цивільні українські міста.

Путін дав чітку відповідь через терор

Вже зранку 17 листопада Росія масовано атакувала Україну, запустивши понад 210 повітряних цілей – 120 ракет та 90 безпілотників. Силам ППО вдалося збити 144 з них. Керівник безпекових програм Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Павло Лакійчук сказав, що окупанти намагалися влаштувати блекаут, бо били насамперед по енергетиці. На щастя, у них не вийшло.

Про підготовку до майбутнього удару по енергетичній інфраструктурі України свідчили імітації пусків, які ворог здійснював упродовж тижня.

Росіяни хотіли влаштувати нам блекаут. Райони та об'єкти, куди вони здійснювали удари, це був не тільки Київ, а били по всій території України, насамперед це райони атомних електростанцій і не тільки. Власне кажучи, була спроба "звалити" енергетику,
– пояснив Лакійчук.

Також варто наголосити на політичній складовій. Так, на думку Лакійчука, канцлеру Німеччини Олафу Шольцу та обраному президенту США Дональду Трампу необхідно вкотре пересвідчитися, що Росія не готова йти на переговори, а, навпаки, такими ударами ескалує ситуацію.

Окупанти намагалися прорватися у Куп'янськ

Командир батальйону ударних БпАК "Ахіллес" 92 ОШБр Юрій Федоренко повідомив, що ситуація в районі Глибокого Харківської області є повністю контрольованою, завдяки зусиллям Сил оборони.

Водночас на Куп'янщині ситуація є набагато складніша. Днями російські десантники прорвалися у Куп'янськ. Вони скористались густим туманом, щоб просунутись до меж житлової забудови, але ЗСУ завадили їм закріпитися.

Федоренко про ситуацію на Харківщині: дивіться відео

"Противник під покровом туману вискочив з напрямку Першого Лиману. 2 МТЛБ з'явилися у ледь помітному місці. Взявши тралом мінне загородження, вони вийшли до житлової забудови на лівобережному Куп'янську, але попри туман Сили оборони виявили їх", – повідомив військовий.

Також Федоренко розповів про шалені втрати Росії на цьому відтинку фронту. За словами військового, лише в одній посадці завдовжки 200 метрів вони нарахували 139 трупів окупантів. Крім того, у Росії майже повністю вичерпаний резерв осіб, які позбавлені волі.

Росія підірвала дамбу Курахівського водосховища

Окупанти підло вдарили по греблі Курахівського водосховища. Через це рівень води у річці Вовча піднявся на 120 сантиметрів, що створює проблеми для переміщення між двома берегами. Військовий експерт Владислав Селезньов пояснив, що росіяни формують "лещата" південніше Курахового – від траси, яка з'єднує Запоріжжя та Донецьк, що додає клопоту українським оборонцям.

Чи станеться втрата Курахового найближчим часом? Важко прогнозувати. Є чітке розуміння, що український Генштаб спрямує додаткові сили та засоби на цю ділянку. Чи знайде ворог ресурси, щоб далі сунути вперед? Не скажу,
– зазначив Селезньов.

За його словами, якщо росіяни візьмуть під контроль Курахове, то у них з'явиться ще один плацдарм, з якого вони формуватимуть ударне угруповання для подальших атак в напрямку міської агломерації Покровська та Мирнограда.

Натомість виконавчий директор Українського центру безпеки та співпраці Дмитро Жмайло зауважив, що підрив Курахівської дамби буде для ворога певною перешкодою для підходу й взяття під більш пильний вогневий контроль траси Запоріжжя – Донецьк, яка є основною логістичною артерією нашого вузла оборони на цьому напрямку.