Путіна не зупинити розмовами: дайджест пропаганди за 15–17 листопада 2024 року

Оригінал публікації на сайті «Центру стратегічних комунікацій» за посиланням

1. Україна не буде «сидіти і слухати».
2. Берлін готується до атаки російських ботів.
3. Як ексголова МЗС Австрії «банкрутує» австрійців.
4. Навіщо росіяни б’ють по підстанціях АЕС.

Україна не буде «сидіти і слухати»

15 листопада канцлер Німеччини Олаф Шольц уперше з грудня 2022 року зателефонував Путіну, щоб обговорити ситуацію в Україні. Путін, звісно, запропонував виходити з «нових територіальних реалій», а головне – усунути першопричини війни, які полягають в тому, що «нинішня криза стала прямим результатом багаторічної агресивної політики НАТО, спрямованої на створення в Україні антиросійського плацдарму з ігнорування інтересів нашої країни».

При цьому Путін, як йдеться в релізі Кремля, зазначив, що «російська сторона ніколи не відмовлялася і, як і раніше, відкрита до відновлення переговорів, які були перервані київським режимом».

НАСПРАВДІ, як відзначив президент України Володимир Зеленський, «дзвінок Олафа — це скринька Пандори. Тепер можуть бути інші розмови, інші дзвінки. Просто багато слів. Путіну вкрай важливо послабити власну ізоляцію і вести звичайні переговори, які не будуть нічим завершуватися».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Риторика подвійного призначення. Навіщо Москва запевняє, що готова до переговорів з Києвом

Торік, у серпні, ЗМІ оприлюднили телефонну розмову між президентом Франції Еммануелем Макроном та Шольцем, яка відбулась 4 березня 2022 року, під час якої вони обговорювали власні переговори з Путіним.

Канцлер ФРН, коментуючи розмову з диктатором (яка відбулась того ж дня) сказав Макрону наступне: «Він розповів мені про свої ідеї як знайти компроміс, казав про демілітаризацію, денацифікацію, просив визнати Крим частиною Росії, а також незалежність цих "республік". Коли я запитав його, чи має рано чи пізно відбутися зустріч щодо України з вами, мною, Зеленським і з ним, Путіним, він не відмовився. Але висунув дві умови. По-перше, немає жодних причин для припинення вогню. По-друге: він говорив про нас трьох: він, я і ти (тобто Макрон. — Ред.). Без Зеленського».

Отже, ще тоді, у березні 2022 року, саме Путін, а не «київський режим», відмовився від розмови. А президент України в інтерв’ю 16 листопада 2024 року зазначив: «Путін не хоче миру. Але це не означає, що він не хоче сідати за стіл переговорів із кимось з лідерів. Йому вигідно домовлятись на якихось капітуляційних умовах з нашого боку. Але на це ніхто не піде… Під час цієї війни наш народ, і я особисто в перемовинах з лідерами США та Європи — довели, що з нами риторика "Сідай і слухай" не працює».

Берлін готується до атаки російських ботів

Тимчасом у Німеччині фактично розпочалася виборча кампанія перед достроковими виборами до бундестагу, що відбудуться 23 лютого 2025 року. Кандидат у канцлери від опозиційного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц вже повідомив, що в соцмережах з’явилися згенеровані штучним інтелектом фейки, на яких він нібито висловлює «презирство до демократії».

Багато експертів стурбовані тим, що перед виборами в Німеччині саме соцмережі можуть стати платформою для поширення дезінформації. «Із соцмережами не можна виграти вибори, але можна їх програти», — каже Йорг Хасслер, експерт з питань цифрової та політичної комунікації при Університеті імені Людвіга-Максиміліана в Мюнхені.

Згідно з останнім дослідженням ARD/ZDF, 7% громадян ФРН регулярно використовують соцмережу X, 37% — інстаграм, 33% — фейсбук і 18% — тікток.

НАСПРАВДІ не є таємницею, що Кремль надає перевагу підтримці певним політичним партіям («АдН» та «Союз Сари Вагенкнехт») у Німеччині, які дотримуються проросійських і антиміграційних поглядів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Москва «виростила нігерійську полуничку» про Анналену Бербок

«Право- і лівоекстремістські партії краще представлені в соцмережах, тому що розповідають прості історії», — пояснює експерт Університету Інсбрука в Австрії Маттіас Кеттеман. «Тому під час німецької передвиборчих перегонів саме соцмережі можуть стати об’єктом впливу із-за кордону через дезінформаційні кампанії та ботів. Вони хочуть посилити тенденцію до поляризації всередині німецького суспільства. І це становить загрозу», — визнає він.

Втім, як показали президентські вибори у США, величезні зусилля російських фейкоробів не досягли бажаного результату. Проте прийдешні вибори у ФРН стануть черговим нагадуванням, що розмовами Москву не зупинити. 

Як ексголова МЗС Австрії «банкрутує» австрійців

16 листопада «Газпром» повністю припинив постачання палива в Австрію. Колишня очільниця австрійського МЗС Карін Кнайсль, котра зараз мешкає у РФ і підспівує російській пропаганді, одразу ж заявила на RT, що «місцеві мешканці та підприємства можуть масово збанкрутувати».

НАСПРАВДІ перебої із постачанням російського газу до Австрії стали виникати після повномасштабного вторгнення в Україну. «Газпром» звично пояснював це «технічними проблемами», але місцева компанія OMV врешті подала позов проти російського концерну на розгляд Міжнародної торгової палати і виграла понад 243 млн євро компенсації збитків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гаага визнала «Газпром» alter ego Росії

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «Путін знову використовує енергію як зброю. Він намагається шантажувати Австрію і Європу припиненням поставок газу. Ми готові до цього і до зими. Газові сховища по всьому ЄС заповнені. Як вже говорив австрійський канцлер Карл Нехаммер, Європа об’єдналася в підтримці Австрії».

Навіщо росіяни б’ють по підстанціях АЕС

Схоже, російська пропаганда ще не отримала методичку щодо висвітлення масштабної комбінованої атаки Росії на енергетичну інфраструктуру України 17 листопада.

Так, прокремлівський фрик-політолог Марков переконує, що «війна Заходу проти Росії триває так довго, тому що Росія зокрема — не б’є по електропідстанціях АЕС. Вдарили б по них два роки тому, — зараз уже давно б був мир. А надмірний гуманізм Росії щодо фашистського режиму в Україні і є причиною проблем».

Тимчасом «воєнкор» Подоляка відкрито радіє «удару щонайменше чотирма ракетами по підстанції, яка відповідає за транзитний зв’язок між Рівненською АЕС та Хмельницькою АЕС».

Але що б там не патякали пропагандисти, наміри Москви НАСПРАВДІ давно відомі. Ще у вересні Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки писав про реальний ризик російської ядерної балаканини. Він полягає в тому, що окупанти битимуть по підстанціях українських АЕС. «Російські обстріли наближають ядерні ризики до кордонів України з ЄС», — попереджав тоді міністр енергетики Герман Галущенко.

Реальність такої загрози очевидна. Не випадково працівники МАГАТЕ, які 17 листопада знаходились на Хмельницькій АЕС, чули гучний вибух. Саме такою є справжня відповідь Путіна на німецьке запрошення до розмови. Залишається лише погодитись із заявою прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска про те, що «Путіна телефонними дзвінками ніхто не зупинить». І саме цю просту думку намагається донести до світу Київ. Вже третій рік поспіль.