Росія за допомогою дронів маскує нову смертельну зброю проти України: чим вона лякає

Розслідування інформаційного агентства Associated Press показало, що на секретному заводі в центральній частині Росії інженери нещодавно почали виробляти дрони з термобаричними боєголовками. Там же роблять сотні безпілотників-приманок, призначених для придушення української оборони, яка намагається боротися з новою зброєю.

Фокус переклав статтю міжнародного інформаційного агентства Associated Press про те, як російські війська використовують такі літальні апарати в нових масованих атаках проти України.

Термобаричні боєголовки під час вибуху створюють потоки високого тиску і температури, які можуть проникати навіть через товсті стіни. Вони висмоктують увесь кисень на своєму шляху і здобули страхітливу репутацію через травми, яких завдають навіть за межами епіцентру первісного вибуху: колапс легенів, ушкодження мозку й очних яблук.

Розслідування показало, що завод нещодавно почав випускати термобаричні безпілотники разом із хибними цілями. Росія наприкінці 2022 року розробила план під кодовою назвою "Операція: Хибна ціль". За словами людини, знайомої з виробництвом російських безпілотників, яка говорила на умовах анонімності, оскільки ця галузь є вкрай чутливою, ідея полягала в запуску ударних дронів разом із десятками неправдивих цілей, інколи набитих ганчірками або піною, та таких, яких не можна відрізнити на радарі від тих, що несуть справжні бомби. Українські сили мають ухвалювати миттєві рішення про те, як витрачати мізерні ресурси для порятунку життів і збереження критичної інфраструктури.

"Ідея полягала в тому, щоб зробити дрон, який створював би у супротивника відчуття повної невизначеності. Тож він не знає, чи дійсно це смертоносна зброя... або по суті поролонова іграшка", — сказало джерело. З термобарикою тепер є "величезний ризик", що озброєний дрон може відхилитися від свого курсу й опинитися в житловому районі, де "збитки будуть просто жахливими", — додало воно.

Російський завод безпілотників

За останні тижні в небі України з'являлися десятки приманок, кожна з яких виглядала як крапка на екранах військових радарів, яку неможливо відрізнити від інших. У перші вихідні листопада Київська область провела 20 годин у стані повітряної тривоги, а дзижчання безпілотників змішувалося з гуркотом ППО і пострілами з гвинтівок.

За словами цієї людини і Сергія Бескрестнова, українського експерта з електроніки, чий чорний військовий фургон оснащений електронними "глушилками" для придушення дронів, наразі більше половини безпілотників, націлених на Україну, становлять фальш-цілі, які не мають озброєння.

Як неозброєні приманки, так і ударні іранські безпілотники Shahed, виробляють на заводі в особливій економічній зоні "Алабуга" в Росії, промисловому комплексі, створеному 2006 року приблизно за 1000 кілометрів (600 миль) на схід від Москви для залучення бізнесу та інвестицій у Татарстан. Він розширився після вторгнення в Україну 2022 року, і деякі сектори переключилися на військове виробництво, додавши нові будівлі та відремонтувавши наявні об'єкти, згідно із супутниковими знімками, проаналізованими The Associated Press.

У відеороликах у соціальних мережах завод рекламує себе як інноваційний центр. Але Девід Олбрайт із вашингтонського Інституту науки і міжнародної безпеки заявив, що нинішня мета "Алабуги" — винятково виробництво і продаж безпілотників Міністерству оборони Росії. Відеоролики та інші рекламні матеріали було видалено після того, як розслідування AP показало, що багато африканських жінок, найнятих для заповнення нестачі робочої сили, скаржилися, що їх обманом змусили працювати на заводі.

Росія та Іран підписали угоду на 1,7 млрд доларів на "Шахеди" 2022 року, після того як президент Володимир Путін вторгся в Україну, а Москва почала використовувати в бою безпілотні літальні апарати (БПЛА), імпортовані з Ірану, наприкінці того ж року. Незабаром після підписання угоди виробництво почалося в "Алабузі".

У жовтні Москва атакувала щонайменше 1889 безпілотниками — на 80% більше, ніж у серпні, згідно з аналізом AP, що відстежує БПЛА протягом місяців. У суботу Росія запустила 145 безпілотників по всій Україні, всього через кілька днів після того, як переобрання Дональда Трампа поставило під сумнів підтримку США цієї країни.

З літа більшість дронів падають, збиваються або відхиляються електронними перешкодами, згідно з аналізом AP українських військових зведень. Менше 6% потрапляють по конкретних цілях, згідно з даними, проаналізованими AP з кінця липня. Але ці цифри означають, що жменька може проскочити щодня — і цього достатньо для смертельного результату.

Щоденні рої дронів

Ці зграї стали деморалізуючим елементом життя для українців.

Тактика російських безпілотників продовжує розвиватися. Тепер потужніші ракети часто слідують за ними по п'ятах, оскільки ППО виснажується безпілотниками. Найбільш руйнівними є балістичні та крилаті ракети, які літають у багато разів швидше за безпілотники, голосно дзижчать і можуть бути відстежені неозброєним оком.

Навіть приманки можуть бути корисними для Росії. Один такий БПЛА з камерою для прямої трансляції відео дає змогу літаку визначати місце розташування ППО України і передавати інформацію в Росію в останні хвилини свого механічного життя.

Ніч за ніччю українські стрілки вступають у бій, щоб збити безпілотники за допомогою переносних ракет класу "земля-повітря".

Один боєць, який, як і більшість українських солдатів, попросив назвати його позивним "Розмарин", сказав, що майже за два роки він збив, можливо, дюжину дронів і бачив один, набитий ганчірками і піною. "Розмарин" сприймає свого супротивника майже як людину, описуючи прагнення літака перехитрити його невеликий підрозділ.

"Він був частиною рою, що летів одним з останніх, — сказав військовий. — Коли він у небі, ми не можемо сказати, який він, тому що все знаходиться всередині дрона. Ми дізнаємося тільки після того, як його збивають".

Багато БПЛА літають на висоті від 2000 до 3000 метрів, перш ніж знижуватися на фінальному етапі приземлення, сказала "Розмарин". Відео, що просочилися, свідчать про те, що Україна тепер використовує вертольоти для збивання висотних безпілотників.

За даними влади Молдови, за останній тиждень у країні зазнали аварії три дрони-приманки російського виробництва.

Завдяки оптичним хитрощам радар не може відрізнити дрон, озброєний звичайною 50-кілограмовою бойовою частиною "Шахеда" або термобаричною зброєю — також відомою як вакуумна бомба — від тих, що не мають боєголовки або оснащені камерами спостереження з прямою трансляцією. Існують також інші дрони ще більш грубої якості, ударні та неударні, але в менших кількостях, ніж безпілотні літальні апарати в стилі "Шахеда".

Ось чому, навіть знаючи, що зараз більшу частину рою, що насувається, складають приманки, Україна не може дозволити собі нічого пропустити.

"Для нас це просто точка на радарі... У неї є швидкість, напрямок і висота. У нас немає можливості точно визначити ціль під час польоту, тому нам доводиться або глушити їх засобами радіоелектронної боротьби, або нейтралізувати вогневою міццю. Противник використовує їх, щоб відволікти нашу увагу", — заявив полковник Юрій Ігнат, представник ВПС України.

Двигуни та електроніка для ударних "Шахедів" і дронів-приманок є сумішшю китайських і західних імпортних компонентів, згідно з фрагментами, які бачило Associated Press в українській військовій лабораторії. Без них безпілотники не можуть літати. Незважаючи на майже три роки санкцій, Москва все ще може отримувати деталі — здебільшого з Китаю і через треті країни в Центральній Азії та на Близькому Сході.

2 листопада, у середині серії повітряних тривог, президент України Володимир Зеленський заявив, що поява рою "Шахедів", який, за його оцінками, тільки за жовтень становив 2000 одиниць, стала можливою завдяки тому, що західні технології уникли санкцій.

"Ця зграя "Шахедів" складається з понад 170 тисяч комплектуючих, які мали бути заблоковані для поставок до Росії. Мікросхеми, мікроконтролери, процесори, безліч різних деталей, без яких цей терор був би просто неможливий", — заявив Зеленський.

Спільне виробництво безпілотників, одні — для перенесення боєголовок, інші — для відволікання уваги — економить військові гроші Росії. Виробництво приманок почалося на початку 2024 року, і тепер завод випускає близько 40 дешевших неозброєних безпілотників на день і близько 10 ударних, які коштують приблизно 50 000 доларів і вимагають більше часу на виробництво, за словами людини, знайомої з виробництвом російських БПЛА.

Російське інформаційне агентство "Известия" наприкінці жовтня повідомило, що мета цієї відволікаючої атаки — "послабити" супротивника, змусивши його витрачати боєприпаси, перш ніж задіяти ударні "Шахеди".

І Сергій Бескрестнов, і людина, знайома з російським виробництвом безпілотників, кажуть, що інженери "Алабуги" також постійно експериментують, виводячи Москву на передові позиції у виробництві безпілотників. Щоб ускладнити радіоелектронне придушення, вони додають українські SIM-карти, роумінгові SIM-карти, термінали Starlink, оптоволокно — і іноді можуть отримувати зворотний зв'язок у реальному часі до того, як дрони будуть заглушені, збиті або в них закінчиться паливо. Іноді вони прикріплюють пофарбовану сріблястою фарбою пінопластову кульку, щоб дрон здавався більшим на радарі.

Однак новітній термобаричний варіант став причиною нових бід в Україні.

Страшна термобарична зброя

З військового погляду термобарична зброя ідеально підходить для ураження цілей, що перебувають як усередині укріплених будівель, так і глибоко під землею.

За словами Девіда Олбрайта, термобаричні безпілотники "Алабуги" особливо руйнівні під час влучання в будівлі, оскільки вони також оснащені металевими кульками, що дає змогу завдавати максимальної шкоди навіть за межами гарячої вибухової хвилі.

Сергій Бескрестнов, більш відомий як "Флеш", сказав, що термобаричні бомби вперше були використані влітку, і, за оцінками, зараз вони становлять від 3% до 5% усіх дронів.

"Цей тип боєголовки здатний знищити величезну будівлю, особливо багатоквартирні будинки. І він дуже ефективний, якщо Російська Федерація спробує атакувати наші електростанції", — зазначив він.

За словами Артура ван Коллера, експерта з міжнародного гуманітарного права з Університету Форт-Хер у ПАР, термобаричні бомби мають страхітливу репутацію через фізичні наслідки навіть для людей, які опинилися за межами місця початкового вибуху.

"Під час термобаричного вибуху через хмару, яку він створює, все в радіусі ураження постраждає, — сказав він. — Це створює величезний страх у цивільного населення. Термобарична зброя створила уявлення про те, що це дійсно жахлива зброя, і це викликає страх".

Про авторів

Емма Барроус — репортер Associated Press, яка висвітлює події в Росії, Білорусі, Центральній Азії та на Кавказі, живе в Лондоні.

Анна Архірова, репортер Associated Press в Україні. Живе в Києві.

Лорі Гіннант висвітлює питання перетину прав людини та міжнародної безпеки для The Associated Press. Вона висвітлювала події в Північній Африці, Європі та на Близькому Сході. Працюючи в Парижі, вона розділила Пулітцерівську премію за служіння суспільству за свої репортажі з України.