Уряд планує чергове підвищення податків у 2025 р

У 2025 році уряд України планує запровадити нові податкові зміни, які вже отримали широку підтримку у Верховній Раді. Відповідно до ухваленого бюджету, який передбачає значні витрати на оборону, це підвищення податків має допомогти забезпечити необхідне фінансування на суму 120 млрд грн, що передбачено для потреб Сил оборони країни. Однак ці заходи викликають як підтримку, так і критику серед політиків та експертів. У нашій статті розглянемо причини таких змін, їх суть та наслідки для економіки країни. Про це повідомляє Comments.ua, пише agronews.ua.

Однією з основних причин підвищення податків є значне фінансування оборонних потреб у 2025 році. За словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, проєкт державного бюджету передбачає значні витрати на оборону, що становлять 56% загального бюджету. Це означає, що без підвищення податків уряд не зможе забезпечити повне фінансування цієї статті витрат.

Крім того, бюджет на 2025 рік залишається незбалансованим через те, що президент Володимир Зеленський досі не підписав закон про підвищення податків, який було ухвалено ще 10 жовтня. Закон передбачає нові ставки військового збору та податку на прибуток для банків та фінансових установ, що має забезпечити необхідні надходження до державної казни.

Закон про підвищення податків передбачає кілька ключових змін, що стосуватимуться більшості громадян та підприємств:

• підвищення військового збору з 1,5% до 5% для фізичних осіб. Запровадження збору для платників єдиного податку ІІІ групи у розмірі 1% від доходу. Для ФОП І, ІІ та ІV груп військовий збір становитиме 10% від мінімальної зарплати (800 грн на місяць);
• підвищення податку на прибуток для фінустанов: банки мають сплатити 50% податку на прибуток за 2024 рік ретроспективно; Інші фінансові установи (крім страховиків) сплачуватимуть 25% від прибутку з 1 січня 2025 року (замість нинішніх 18%);
• зміни у звітності: перехід на щомісячну звітність щодо виплат фізичним особам, ПДФО, військового збору та ЄСВ.

Секторальні зміни:

• авансові платежі для АЗС у розмірі 30-60 тис. грн залежно від типу заправки;
• платежі для пунктів обміну валют залежатимуть від курсу євро та складатимуть 700 євро в Києві, 600 євро в містах з населенням понад 50 тисяч та 200 євро в інших населених пунктах.

Підвищення податків має забезпечити уряду додаткові надходження, що дозволить фінансувати оборонні витрати та підтримувати економічну стабільність в умовах воєнного стану. За оцінками економічних аналітиків, ці заходи допоможуть уникнути значного дефіциту бюджету та дозволять підтримувати зовнішні зобов’язання перед партнерами, які надають Україні фінансову допомогу.

Член фінансового комітету Ярослав Железняк зазначив, що у бюджеті передбачено понад 40 млрд грн зовнішнього фінансування. Ці кошти планується використовувати на реформи, що є важливим фактором для збереження довіри міжнародних партнерів.

Однак підвищення податків несе і певні ризики. Збільшення військового збору та додаткове податкове навантаження на бізнес можуть призвести до зменшення інвестиційної активності та уповільнення зростання ВВП. Крім того, підвищення податків може стати обтяжливим для підприємців, особливо для ФОПів та малого бізнесу, що може викликати скорочення кількості робочих місць.

На думку Андрія Длігача, доктора економічних наук, співзасновника громадської спілки Центру економічного відновлення і координатора розробки національної економічної стратегії, підняття військового збору призведе до тінізації зарплат в країні.

“На жаль ми вже це бачимо, що з 1 жовтня багато компаній почали скорочувати офіційні зарплати. Це просто показує наскільки на державному рівні на жаль не покладаються на реальне економічне і поведінкове моделювання і не відшукують оптимальних рішень. Є чітка залежність від рівня тінізації і рівня податкового навантаження на заробітну плату. Якщо зараз біля 35% зарплат знаходяться у тіні, то буде 44%, і зрештою за нашими підрахунками, з врахуванням того що самій державі доведеться підіймати зарплати держслужбовцям у відповідь на підняття податків, держава від таких податкових новацій недорахується майже 40 млрд грн.

Натомість, є альтернативні рішення, які пропонували і наші міжнародні партнери і аналітичні центри. Наприклад, підняття ПДВ всього лише на 2% дало б вже майже 80 млрд грн позитивних надходжень державного бюджету і не призвело б до суттєвої тінізації економіки. Підняття податків на активи, підняття акцизу на солодку воду, багато рішень, які держава могла б точно реалізувати, і це б не призвело до негативних наслідків для економіки”.

Ярослав Железняк також висловив занепокоєння щодо можливого нераціонального використання отриманих коштів з боку деяких органів влади. Наприклад, досвід попередніх програм, таких як “єПідтримка”, показав, що частина коштів може бути використана на неефективні заходи, які не приносять суттєвих економічних переваг.

Національний банк України зазначає, що у разі додаткових бюджетних потреб влада може знову вдатися до підвищення податків. Такі висновки ґрунтуються на основі запропонованих законодавчих ініціатив щодо збільшення ставок окремих податків, включаючи військовий збір, податок на прибуток банківських та небанківських фінансових установ, а також змін, пов’язаних з акцизними податками. Ця інформація наведена у звіті НБУ за жовтень 2024 року.

“У разі виникнення додаткових потреб бюджету, джерелом їхнього покриття можуть стати підвищення ставок існуючих податків або введення нових податків”, — зазначаться у звіті.

Подібні ініціативи можуть впливати на рівень інфляції по-різному, залежно від їхніх параметрів. Підвищення податків на споживання, таких як ПДВ, може призвести до короткострокових проінфляційних ризиків, що швидко відобразиться на цінах для споживачів.

Прямі податки будуть мати здебільшого нейтральний ефект на інфляцію, оскільки проінфляційний вплив через зростання бюджетних видатків компенсується скороченням приватного споживання, говориться у звіті.

Підвищення податків у 2025 році є важливим кроком для забезпечення фінансової стабільності країни в умовах воєнного стану та значних витрат на оборону. Однак ці заходи мають свої переваги та ризики. З одного боку, вони допоможуть зібрати необхідні кошти для підтримки Сил оборони та виконання міжнародних зобов’язань. З іншого боку, підвищення податкового навантаження може негативно вплинути на бізнес та загальну економічну активність у країні.