Важливо бути важливим: чому і як працює ефект Даннінга-Крюгера

За синдрому самозванця люди відчувають себе нездатними до досягнень, не визнають свого прогресу і навіть не можуть прийняти комплімент. 24 Канал із посиланням на GQ описує, який може мати вигляд ставлення з протилежного боку.

Ефект Даннінга-Крюгера: такий вигляд має людина, яка переоцінює свої здібності

Усі люди за своєю природою мають потребу відчувати себе цінними в певному сенсі – на роботі, в суспільному чи особистому житті тощо. Інакше ми можемо натрапити на депресію і тривогу. Тож природно, що нам подобається відчувати себе важливими та особливими, тому протягом життя ми шукаємо способи розвивати свої таланти та навички.

Наприклад, одні люди стверджують, що краще за інших розбираються в математиці, інші – в спорті, в музиці, або щасливі бути чудовими юристами, продавцями чи вчителями. У повсякденних розмовах часто можна зустріти людей, які хваляться розумінням людей, вмінням заощаджувати тощо.

Але як дізнатися, чи справді ми в чомусь кращі за інших, чи просто переоцінюємо себе?

Нам подобається відчувати себе особливими, але й переоцінювати цю особливість – теж / Фото master1305@freepik

Деякі дослідження показують, що в людей не дуже справи з самооцінкою, і ми загалом схильні переоцінювати свої навички. Це й називається ефектом Даннінга-Крюгера. Він виникає, коли людина має ілюзію переваги, яка змушує її почуватися краще за інших. І це є у дуже багатьох людей.

• За словами психолога Девіда Даннінга, одного з теоретиків цього твердження, понад 80% людей, до прикладу, які керують автомобілем, вважають, що вони кращі за середньостатистичних водіїв, хоча це не так. Згідно з тим же дослідженням, саме найгірші водії найбільше ідентифікують себе як кращих за інших.
• Причин цього явища багато, але головна така: коли людина не дуже добре щось вміє, вона й не має навичок, щоб реально оцінити свій рівень. Наприклад, поганий гітарист буде думати, що він хороший, тому що він просто не знає, якою має бути ідеальна гра.

Зрештою, в ефекті Даннінга-Крюгера не так вже й багато зла, а скоріше – незнання. Тобто, чим більше ми знаємо про те, як працює талант або сфера навчання чи роботи, тим краще ми зможемо визначити свій рівень розвитку в ній.